56 депутатів намагаються через Конституційний Суд обрізати повноваження
АРМА -Агентства з управління арештованим майном.
Усе через те, що їхнє майно наразі під арештом та перебуває в управлінні АРМА.
Створення Агентства було однією з умов безвізу.
Що відбувається з арештованим майном підозрюваних у корупції людей, поки тривають розслідування та суди? За рішенням суду ці активи отримує в управління держава: приміщення здає в оренду, а от бізнесу призначають тимчасових управлінців. Увесь отриманий від цього прибуток йде до бюджету. Така практика є в багатьох країнах світу. В Україні цим займається новостворений орган АРМА – Агентство з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Нині його повноцінне існування поставлене під питання, адже більше півсотні народних депутатів оскаржують діяльність цього органу в Конституційному суді. Розслідування «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) показало, що частина з них може керуватися у цьому питанні далеко не державними інтересами. Усе через те, що їхнє власне майно чи майно їхніх близьких соратників наразі під арештом та перебуває в управлінні АРМА. Такі дії народних обранців мають чітке визначення – конфлікт інтересів.
14 серпня на сайті Конституційного суду з’явилось повідомлення про подання 56 народних депутатів щодо конституційності «окремих положень законодавчих актів України, що стосуються прав, свобод та обов’язків людини і громадянина».
Простіше – парламентарі вирішили оскаржити роботу Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами створили наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського союзу.
«Подібні органи з управління арештованими активами існують у всіх європейських країнах, – каже Єляна Концевічуте, старший радник з питань боротьби з корупцією Антикорупційної ініціативи Євросоюзу. – Найголовніше, що такі організації працюють, як мережа, і дуже легко отримати інформацію про активи, які розшукуються або відстежуються у будь-якої зі 157 організації країн світу».
Фактично працює ця установа в Україні майже рік. Головне завдання – зберігати арештовані активи (це може бути як рухоме, так і нерухоме майно та гроші), управляти ними, і, відповідно, заробляти на них.
«Чому це важливо? Як показує практика, в таких країнах перехідного періоду, як Україна, дуже часто шалені кошти просто виводяться з бюджету, просто вивітрюються. Арештовують завод, але оскільки немає повноважень ним керувати ефективно – його просто розкрадають. Врешті-решті втрачається все», – пояснює виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.
Як це Агентство працює в Україні? Якщо у рамках кримінального провадження слідчий або прокурор вважає, що активи були одержані від корупційних та інших злочинів, то вони можуть звернутися до суду за дозволом на накладання арешту та передачі їх в управління АРМА. При цьому власник цих активів не змінюється.
По завершенню кримінального провадження, якщо суд вирішить, що є достатньо доказів того, що ці активи одержані від корупційних та інших злочинів, вони будуть конфісковані, а гроші, зароблені на них за цей час залишаться державі. В іншому випадку, ці активи повертаються власнику, а держава отримує те, що вдалося заробити за цей період.
Зараз в управлінні АРМА майже півтисячі активів, підраховує голова Агентства Антон Янчук.
https://www.radiosvoboda.org/a/29513376.html