А зараз – хвилинка теорії змови.
Поки чи не весь інтернет (але переважно рунет та уанет) радісно знущається з російських держорганів, які начебто поборюють російський мессенджер #Telegram, а по факту блокують мільйони IP-адрес таких ключових міжнародних ресурсів як Amazon та Google; поки українські ЗМІ активно рекламують власні «канали в Telegram», втягуюючи в користування цим російським сервісом мільйони нових українських юзерів; словом, поки триває ця безкоштовна для пана Дурова та його чергового продукту піар-кампанія (попередній його продукт – ВК – нагадаю, було заблоковано в Украіні минулого року); отож, поки це все відбувається, розгляньмо декілька фактів:
Не весь трафік в Телеґрамі шифруються за допомогою end-to-end шифрування. Натомість в таких західних месенджерах, як WhatsApp, iMessage, Wire, Line та Signal, а в також українському MilChat, шифрується ВСЕ й за замовчуванням. Крім того, весь архів повідомлень Телеґрам зберігається не на кінцевих користувацьких пристроях, як це заведено у справді захищених месенджерах, а у лише відносно зхищеній «хмарі», до якої мають доступ адміністратори сервісу.
Російський Телеґрам використовує пропрієтарний (власної розробки та частково закритий для інших) алгоритм шифрування, тому насправді ніхто з незалежних експертів не може цілком перевірити, як саме він працює і чи не містить він бекдорів (таємних засобів обходу, доступних для розробників та, якщо ті побажають, третіх осіб чи організацій). А отже не може вважатися 100% надійним.
Натомість західні месенджери Signal, Wire, WhatsApp та український MilChat використовують загальновизнаний у світі open source (з відкритим кодом) алгоритм шифрування, який вважається на сьогодні одним з найбільш перевірених, прозорих, а отже – надійних та захищених.
Попри піар (у переважно російській пресі) та гучні заяви творців месенджеру, незалежні міжнародні експерти не згодні з претензіями Телеґрам щодо того, що він буцімто є «найзахищенішим» та «незламним» месенджером. Зокрема, міжнародна громадська організація зі свободи в інтернеті Electronic Frontier Foundation поставила у 2015-му році доволі низький рейтінґ Телеґраму (лише 4 з 7). Також експерти видання Hacker News розкритикували конкурси зі зламу, які оголошував свого часу Дуров. Вони заявили, що ті конкурси є фактично «фальсифікованими», «обмеженими на користь Telegram», а також що «твердження Telegram про вартість цих конкурсів як доказів якості криптографії вводять в оману».
Телеґрам створив та очолює росіянин Павєл Дуров – раніше нікому невідомий молодий хлопчина, який «з нуля» заснував та розкрутив найбільшу в тій країні соцмережу Вконтактє. Наголошу, він зробив це не деінде, а в тоталітарній путінській Росії, де ніхто нічого значного без дозволу Кремля та російських спецслужб зробити за визначенням не може, а тим паче у такій сфері, як великий бізнес та масове розповсюдження інформації. 2014-го року Дуров остаточно продав свою частку ВК підконтрольним ФСБ співвласникам цієї мережі, й під відповідний піар-супровід поїхав на Захід, створювати новий проект – Телеґрам.
Інвесторами Телеґрам є низка росіян, одним з яких зокрема є бізнесмен, засновник та власник російської платіжної системи QIWI (з 2016-го року забороненої в Україні) Сєрґєй Солонін. Він вже вклав у Телеґрам $17 млн, і до кінця року планує вкласти ще $10 млн. «Хочу, чтобы Telegram был российской компанией», – заявив він в інтерв‘ю російському РБК.
Хоч Росія і є фактичною країною походження та контролю, але при цьому вона далеко не є основною країною «збуту» для Телеґрам. За словами згаданого вище Сєрґєя Солоніна, база користувачів Телеґрам в РФ складає лише 15 мільйонів людей, що не перевищує розмір місячного приросту бази юзерів цього сервісу у світових масштабах.
«Россия не составляет большой доли в мессенджере. Я больше склоняюсь к тому, что после таких событий у Telegram все-таки скорее увеличится количество пользователей, а не уменьшится. Таким образом, на инвестиции это, скорее всего, скажется положительно. Тем более что даже полная потеря 15 млн [российских] пользователей – это сейчас около ежемесячного прироста общей аудитории Telegram», – заявив Солонін російській газеті КомерсантЪ. Іншими словами, Телеґрам від початку НЕ було розраховано на російську авдиторію, а переважно на закордонну, і втрата навіть ВСІХ російських користувачів ніяк не позначиться на глобальних позиціях месенджера.
Розкрутка соцмережі Вконтактє (що копіювала бізнес-модель та принципи роботи раннього Facebook) та особисто Дурова, як її офіціного засновника, до дрібниць повторювала принципи розкрутки того ж таки Facebook та його творця Марка Цукерберґа. Марк був молодим студентом, який розпочав створювати соцмережу спочатку ексклюзивно для студентів елітних вузів США, а потім поступово розширював авдиторію та покриття. Так само й Павєл подавався як молодий студент, що створював соцмережу для «елітних» російських вузів і далі за текстом…
Але так само й теперішня розкрутка Телеґраму фактично копіює відомий конфлікт Apple та інших американських тех-компаній з ФБР та урядом США, що відбувався кілька років тому. Тоді американський суд також вимагав від компнаній надати доступ правоохоронцям до шифрованих комерційних сервісів (в тому числі й до месенджера iMessage), а компанії відмовлялися навіть попри рішення судів, що, проте, не призвело до їхнього блокування чи інших санкцій. У випадку з Телеґрам, бачимо спочатку розрекламовані по всіх усюдах російськими ЗМІ вимоги ФСБ «передати ключі», а потім рішення суду та показове «побиття» месенджера Роскомнадзором, яке по факту є радше побиттям міжнародних системних сервісів на російських теренах (див. вище)… Тож, як бачимо, з оригінальним креативом у росіян справи, як завжди, не дуже. Кропітке копіювання Заходу то їхнє все.
Отже, які з усіх цих, та інших подібних фактів, можна зробити висновки?
Як на мене, Павєл Дуров – не вундеркінд і не черговий російський дисидент. Радше він є креатурою та «фронтменом» (обличчям прикриття) російських спецслужб, а створювані від його імені сервіси – їхнім продуктом. Але якщо той же ВК розрахований переважно на саму РФ та на так зване «близьке зарубіжжя», то Телеґрам – це продукт, який ФСБ усіляко намагається просунути на Захід та взагалі «далекий закордон». Якщо для цього треба демонстративно забанити його у себе в РФ, де він і так не надто популярний (див. вище), то чому б це не зробити?
До того ж, після блокування в тій же ж Україні соцмережі Вконтактє (яка в цьому році вперше за всі ці роки випала з десятки найбільш відвідуваних українцями сайтів) та інших російських сервісів (Мейлру, Яндекс тощо), ФСБ дуже сильно потребує чогось нового для слідкування за нами, а також для розповсюдження інформації серед нас. А Телеґрам, нагадаю, є не лише месенджером для обміну повідомленнями між окремими користувачами, який повсякчас має доступ до їхнього місця розташування та інших персональних даних, а є ще й засобом розповсюдження масових повідомлень через так звані «канали»…
Також щодо показового «блокування» Телеґрам у РФ. Воно є від початку безглуздим з точки зору офіційно заявлених цілей, допоки існують ще більш захищені й до того ж геть непідконтрольні російському уряду міжнародні сервіси. Гадаєте ФСБ та Роскомнадзор цього не усвідомлюють так само чітко, як і ми з вами?
Тоді, нащо вони все це роблять з російським месенджером? Можливо вони просто «тренуються на котиках», готують технічний та інформаційний ґрунт перед тим, як взятися за блокування справді серйозних й за визначенням непідконтрольних Росії західних сервісів, таких як WhatsApp, iMessage, Signal, Wire, Line, Facebook Messenger тощо. А можливо й взагалі це підготовка (в тому числі й інформаційна) до глобального обмеження інтернету в РФ за прикладом Китаю чи Північної Кореї. Тоталітарна Московія вже не перший рік послідовно до того йде.
Та навіть якщо це все не так, а лише чиїсь (зокрема мої) параноїдальні фантазії (хоч й доволі правдоподібні, погодьтеся), то все одно принципи елементарної гігієни підказують нам, що краще взагалі НЕ КОРИСТУВАТИСЯ БУДЬ-ЯКИМИ РОСІЙСЬКИМИ СЕРВІСАМИ ТА ПРОДУКТАМИ, хоч «позиційними», хоч «опозиційними». А тим паче, коли їхні західні та міжнародні аналоги (а точніше, оригінали, які росіяни намагаються копіювати), а іноді й наші продукти (MilChat – український мессенджер) є значно кращими, надійнішими, прозорішими, більш захищеними, а головне – не є підконтрольними (хоча б частково чи опосередковано) росіянам, з якими у нас триває війна.
Навіть якщо ви не впевнені, або нема доказів, або це не точно, що в тій калюжі є смертельні мікроби, все одно гарною ідеєю є не пити з калюжі. Особливо, якщо на відстані одного кліка існують істотно безпечніші альтернативи втамувати спрагу.
Джерело: Zen Antipop
