это не индиго, это равшаны.Aelit писав: ↑29 березня 2018, 22:13Типичный пост на форумах
Править ShortUrl Внутренняя ссылка
привет я чайник. я на бейсике програмировать начал давайте зделаем игру все вместе чтоб она была онлайн наподобе варкрафта. Только круче. Я такие игру програмировать не умею поэтому прошу вашей помощи мы обеденим усилия и сделаем игру под моим руководством.Это круто будет. когда игра будет распространена по свету там будут ваши имена и мое имя руководителя. а еще можно зделать крутую гонку но это уже потом или типа контер страйка вобще можно тысячу игр вместе зделать
Coel
что стало с детьми индиго?
Re: что стало с детьми индиго?
Re: что стало с детьми индиго?
ну от, а говорят миф. До какого года ждем, 2036?asmodey писав: ↑29 березня 2018, 22:16фильм - размышления на тему.
реальность и проще и сложней. они индиго - пока были дети, и жизнь их касалась стороной, став взрослыми, они просто стали к ней ближе. и что получится, можно будет узнать когда ихнее поколение будет у вершин. власти, экономики, науки..
у меня племяшка такое индиго.. в школе увлекалась всем подряд, училась без домашних заданий, никаких авторитетов. сейчас в 25 лет закончила вуз у нас, бакалаврат в сша, магистратуру проходит в швеции. практику проходила в ООН. рисует, пишет стихи.
родители до отъезда в штаты даже не знали, что она успела туда поступить и уже получила визу. что с нее будет дальше - хз.
ХЖВСУ
Re: что стало с детьми индиго?
та кто его знает. жизнь бежит. но судя по тенденциям НАШИ индиго будут ТАМ. ТУТ в холуи и мерчендайзеры они не пойдут. или в трактористы выгребать курячи говна на фермах косюка.
Re: что стало с детьми индиго?
гройсман - дітьо індіго) леха петрович парашенко - дітьо індіго, синок авакяна дітьо індіго)))
забудьте. малолітні далбайоби і тупі пьозди - от і все . а екслюзивний дітей процентово так само як і ексклюзивних людей - відсотка 2 максимум. решта всенорма - залежно від суспільства - у нас підростають тотально корумповані діти - у фінів інші і так далі
забудьте. малолітні далбайоби і тупі пьозди - от і все . а екслюзивний дітей процентово так само як і ексклюзивних людей - відсотка 2 максимум. решта всенорма - залежно від суспільства - у нас підростають тотально корумповані діти - у фінів інші і так далі
Re: что стало с детьми индиго?
тотально корумпован есуспільство породжує лиш собі подібні покоління. прійомсьвєнность))
Re: что стало с детьми индиго?
миру да. а нам...
Re: что стало с детьми индиго?
Сталося те ж саме, що із атипічною пневмонією, коров'ячим сказом, пташиним грипом і так далі. З'ясувалося, що немає того нічого... Слово єсть, а жопи нєт, перефразуючи пісеньку.
Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: что стало с детьми индиго?
А як я можу сказати, якщо не знаю що воно? Скоріш за все, просто вдалий журналісський чи ще чийсь креативчик. Хтось ляпнув, толпа підхопила...
Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: что стало с детьми индиго?
а ты ауру свою сфотографировал?
ХЖВСУ
Re: что стало с детьми индиго?
Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: что стало с детьми индиго?
The Economist - про сучасну молодь. Нічого нового, але непогано відображено основне для тих, хто не стежить за темою.
==============================
Нинішня молодь
Молодь нині поводиться та мислить інакше, ніж когорти їхніх ровесників попередніх років. Такі зрушення можна спостерігати майже в кожній багатій країні — від США та Нідерландів до Південної Кореї. Деякі з них відбуваються вже багато років, але останнім часом пришвидшилися. Чи не найочевидніша зміна — підлітки не так часто напиваються. Вони починають робити це пізніше: середній вік, у якому юні австралійці вперше куштують спиртне, із 1998-го піднявся з 14,4 до 16,1 року. І навіть спробувавши алкоголь, вони його радше пригублюють, ніж жлуктять. У Британії, де п’ята частина молоді віком 16–24 роки взагалі не п’є, пабів щороку меншає приблизно на 1 тис., а нічним клубам ведеться ще гірше. У минулому молодь ходила випити й, можливо, заразом і поїсти, каже Кейт Ніколлс, голова Асоціації ліцензованих підприємств роздрібної торгівлі. Зараз усе навпаки. Опитування Європейського центру моніторингу наркотиків і наркоманії свідчить, що частка 15–16-річних, які пробували цигарки, зменшується з 1999‑го. Збільшується кількість підлітків, які ніколи не вживали речовин, що змінюють стан свідомості, зокрема алкоголю, тютюну, канабісу, інгалянтів і заспокійливих препаратів.
У Швеції частка молоді, яка зовсім нічого не вживає, зросла з 2003-го по 2015-й із 11% до 31%, а в Ісландії взагалі з 23% аж до 61%. В Америці зменшується популярність нелегальних наркотичних речовин (за винятком марихуани, яка не скрізь заборонена). На щастя, особливо стрімкими темпами падає опійна наркоманія серед підлітків. Також молоді не так часто б’ються між собою, як раніше. Бійок серед 13–15-літніх меншає по всій Європі. Злочинність і асоціальна поведінка знижуються в Англії та Уельсі, а з ними — і кількість неповнолітніх ув’язнених. У 2007 році в місцях позбавлення волі перебували майже 3 тис. молодих людей; до 2016-го їх було не більше ніж 1 тис. Підлітки також менше займаються сексом; знижується й кількість підліткових вагітностей.
У 1991 році 54% американських старшокласників (віком від 14 до 18 років) мали, за їхніми словами, сексуальний досвід, а 19% заявляли, що мали статеві стосунки щонайменше з чотирма партнерами. У 2005 році їхня частка впала відповідно до 41% і 12%. За той самий період кількість народжень серед неповнолітніх зменшилася на дві третини. Як і з алкоголем, утримання від сексу, схоже, триває до початку дорослого життя. Психолог каліфорнійського університету Сан-Дієго Джин Твенґі виявила, що частка американців віком 20–24 роки, які після 18 не мають статевого партнера, зросла з 6,3% (покоління, народжене наприкінці 1960-х) до 15,2% (серед народжених на початку 1990-х). Японія взагалі екстремальний випадок. У 2015 році 47% неодружених японців віком від 20 до 24 років заявляли, що ніколи не мали статевих стосунків із жінкою (у 2002-му таких було 34%).
Одне слово, нинішня молодь менш розпущена й більш законослухняна, ніж у минулому. Але й «трохи занудна», за словами Шоко Йонеями, експерта з поведінки японських підлітків в університеті міста Аделаїда. Що ж відбувається?
Одне з можливих пояснень — це те, що змінилося саме родинне життя. За результатами дослідження, проведеного в 11 країнах двома вченими, Джулією Дотті Сані та Джудіт Тріс, батьки більше часу займаються дітьми. У США у 2012 році середньостатистичний тато чи мама 88 хв на день присвячували переважно догляду за дітьми, тоді як у 1965-му — лише 41 хв. Пропорційно більше уваги почали приділяти дітям саме чоловіки, хоча вони й досі дуже відстають від жінок. Позаяк родини невеликі, наявний час розподіляється між меншою кількістю нащадків.
Ці виплекані дітки, схоже, виросли й стали чемними та милими підлітками. У 28 з 34 багатих країн, де проводилося дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 2001–2002-го по 2013–2014-й зросла частка 15-річних хлопчиків, яким легко розмовляти з батьком. Дівчаткам легше розмовляти з батьком у 29 із 34 країн. Стосовно матерів ця тенденція теж спостерігається, хоча вона й не така сильна. Ще одне пояснення: можливо, підлітки й молодь більше уваги приділяють навчанню. В ОЕСР частка осіб від 25 до 34 років із вищою освітою з 2000-го по 2016-й зросла з 26% до 43%. Дедалі більше підлітків мають намір вступати до університетів. У результаті вони можуть більше засиджуватися вдома. За словами директора клубу дозвілля молоді в Брайтоні (Південна Англія) Майка Ров, років 10–15 тому такі клуби часто працювали до 23 год вечора в будні. Зараз вважається, що це надто пізно. Проте це не означає, що підлітки обов’язково ввечері займаються чимось корисним. З 2003-го по 2012-й у країнах ОЕСР час, який 15-річні учні присвячували виконанню домашніх завдань, зменшився на цілу годину й становив неповних п’ять годин на тиждень.
У США у 2012 році середньостатистичний тато чи мама 88 хвилин на день присвячували переважно догляду за дітьми, тоді як у 1965-му — лише 41 хвилину. Пропорційно більше уваги почали приділяти дітям саме чоловіки, хоча вони й досі дуже відстають від жінок різко зменшується частка молоді, яка підпрацьовує. У 2016-му лише 43% американців віком 16–19 років працювали в липні, під час літніх канікул, тоді як 20 років тому їх було 65%. Небажання молоді бути рятувальниками в басейнах або смажити бургери в ресторанах тривожить частину американців, зокрема сенатора від штату Небраска Бена Сесса: на його думку, нецікава робота за гроші гартує характер і вчить витривалості. Проте підлітки не дурні. Простий 16–19-річний американець у 2016-му заробляв у середньому $9,20 за годину. Це більше, ніж у попередні роки, але все одно мізер порівняно з вартістю навчання в університеті та прірва між заробітками професіоналів із вищою освітою та решти працевлаштованих. Зменшення кількості учнів і студентів, які підробляють на канікулах, відбувається паралельно зі зростанням кількості слухачів літніх навчальних курсів.
Енн Гейґелл, підлітковий психолог із Британії, пропонує інше пояснення. Зараз етнічний склад молоді в країнах Заходу стає дедалі строкатішим. Наприклад, Британія приймає великі потоки іммігрантів з Африки, Південної Азії та Східної Європи. Багато з них приносять із собою суворі табу на алкоголь, дошлюбний секс і куріння (принаймні для дівчат) та вважають, що лише злидарі посилають своїх дітей на підробітки. Доктор Гейґелл зауважує, що рівень вживання алкоголю серед підлітків найнижчий у Лондоні — місті з найвищою концентрацією іммігрантів. І нарешті, можливо, поведінку людей змінили й технології. Підлітки активно користуються інтернетом, особливо якщо в них є смартфони. За власною оцінкою 15-річних із країн ОЕСР, у 2015-му щовечора буднями вони проводили в мережі по 146 хв (у 2012-му — 105 хв). Мешканців багатих країн випереджають чилійці, які в середньому сидять в інтернеті по 195 хв у будні й по 230 хв у вихідні.
Соцмережі дають можливість підліткам, що прагнуть контакту з однолітками, задовольняти бажання батьків, які хочуть бачити своїх нащадків у безпеці й подалі від шкідливих субстанцій. У США дослідження, відомі під назвою «Моніторинг майбутнього» («Monitoring the Future»), зафіксували зниження випадків бездоглядного проведення часу на вулиці. Особливо різким воно стало після 2012 року. Підлітки, які спілкуються здебільшого в інтернеті, можуть обмінюватися плітками, обрáзами та фотографіями голяка, але не фізіологічними рідинами, стусанами чи пляшками горілки. Тож зараз тривоги через те, що підлітки проводять забагато часу в sms і комп’ютерних іграх (а раніше в телевізорі), поступилися страхом перед смартфонами й соціальними мережами. Торік у листопаді колишній віце-президент Facebook Чамат Палігапітія заявив, що його дітям «заборонено користуватися тим непотребством». Але поки що серйозних доказів впливу технологій на свідомість підлітків немає.
Американські та британські дані свідчать, що інтенсивне користування інтернетом асоціюють із незадоволеністю життям, але прямого зв’язку встановити не вдалося. Стаття Ендрю Пшибильського й Нетти Вайнстін, яка вийшла в Британії, свідчить, що інтенсивне користування комп’ютером і смартфоном погіршує настрій підлітків набагато слабше, ніж пропущений сніданок або брак сну.
Проте зміни таки відбуваються. Можливо, різниця між нинішньою молоддю та вчорашньою полягає в тому, що нинішня не квапиться. Вона не поспішає куштувати алкоголь, займатися сексом і заробляти гроші. Напевно, вона не поспішатиме покидати батьківський дім, одружуватися та заводити дітей. Те, що старші покоління вважають лінощами й небажанням дорослішати, насправді може бути (принаймні частково) реакцією на успіхи в галузі медицини: народжені сьогодні в багатих країнах діти, ймовірно, житимуть щонайменше до 80 років, і хтозна, у якому віці вони зможуть розраховувати на державну пенсію. Тож нинішній молоді поспішати геть немає чого.
==============================
Нинішня молодь
Молодь нині поводиться та мислить інакше, ніж когорти їхніх ровесників попередніх років. Такі зрушення можна спостерігати майже в кожній багатій країні — від США та Нідерландів до Південної Кореї. Деякі з них відбуваються вже багато років, але останнім часом пришвидшилися. Чи не найочевидніша зміна — підлітки не так часто напиваються. Вони починають робити це пізніше: середній вік, у якому юні австралійці вперше куштують спиртне, із 1998-го піднявся з 14,4 до 16,1 року. І навіть спробувавши алкоголь, вони його радше пригублюють, ніж жлуктять. У Британії, де п’ята частина молоді віком 16–24 роки взагалі не п’є, пабів щороку меншає приблизно на 1 тис., а нічним клубам ведеться ще гірше. У минулому молодь ходила випити й, можливо, заразом і поїсти, каже Кейт Ніколлс, голова Асоціації ліцензованих підприємств роздрібної торгівлі. Зараз усе навпаки. Опитування Європейського центру моніторингу наркотиків і наркоманії свідчить, що частка 15–16-річних, які пробували цигарки, зменшується з 1999‑го. Збільшується кількість підлітків, які ніколи не вживали речовин, що змінюють стан свідомості, зокрема алкоголю, тютюну, канабісу, інгалянтів і заспокійливих препаратів.
У Швеції частка молоді, яка зовсім нічого не вживає, зросла з 2003-го по 2015-й із 11% до 31%, а в Ісландії взагалі з 23% аж до 61%. В Америці зменшується популярність нелегальних наркотичних речовин (за винятком марихуани, яка не скрізь заборонена). На щастя, особливо стрімкими темпами падає опійна наркоманія серед підлітків. Також молоді не так часто б’ються між собою, як раніше. Бійок серед 13–15-літніх меншає по всій Європі. Злочинність і асоціальна поведінка знижуються в Англії та Уельсі, а з ними — і кількість неповнолітніх ув’язнених. У 2007 році в місцях позбавлення волі перебували майже 3 тис. молодих людей; до 2016-го їх було не більше ніж 1 тис. Підлітки також менше займаються сексом; знижується й кількість підліткових вагітностей.
У 1991 році 54% американських старшокласників (віком від 14 до 18 років) мали, за їхніми словами, сексуальний досвід, а 19% заявляли, що мали статеві стосунки щонайменше з чотирма партнерами. У 2005 році їхня частка впала відповідно до 41% і 12%. За той самий період кількість народжень серед неповнолітніх зменшилася на дві третини. Як і з алкоголем, утримання від сексу, схоже, триває до початку дорослого життя. Психолог каліфорнійського університету Сан-Дієго Джин Твенґі виявила, що частка американців віком 20–24 роки, які після 18 не мають статевого партнера, зросла з 6,3% (покоління, народжене наприкінці 1960-х) до 15,2% (серед народжених на початку 1990-х). Японія взагалі екстремальний випадок. У 2015 році 47% неодружених японців віком від 20 до 24 років заявляли, що ніколи не мали статевих стосунків із жінкою (у 2002-му таких було 34%).
Одне слово, нинішня молодь менш розпущена й більш законослухняна, ніж у минулому. Але й «трохи занудна», за словами Шоко Йонеями, експерта з поведінки японських підлітків в університеті міста Аделаїда. Що ж відбувається?
Одне з можливих пояснень — це те, що змінилося саме родинне життя. За результатами дослідження, проведеного в 11 країнах двома вченими, Джулією Дотті Сані та Джудіт Тріс, батьки більше часу займаються дітьми. У США у 2012 році середньостатистичний тато чи мама 88 хв на день присвячували переважно догляду за дітьми, тоді як у 1965-му — лише 41 хв. Пропорційно більше уваги почали приділяти дітям саме чоловіки, хоча вони й досі дуже відстають від жінок. Позаяк родини невеликі, наявний час розподіляється між меншою кількістю нащадків.
Ці виплекані дітки, схоже, виросли й стали чемними та милими підлітками. У 28 з 34 багатих країн, де проводилося дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 2001–2002-го по 2013–2014-й зросла частка 15-річних хлопчиків, яким легко розмовляти з батьком. Дівчаткам легше розмовляти з батьком у 29 із 34 країн. Стосовно матерів ця тенденція теж спостерігається, хоча вона й не така сильна. Ще одне пояснення: можливо, підлітки й молодь більше уваги приділяють навчанню. В ОЕСР частка осіб від 25 до 34 років із вищою освітою з 2000-го по 2016-й зросла з 26% до 43%. Дедалі більше підлітків мають намір вступати до університетів. У результаті вони можуть більше засиджуватися вдома. За словами директора клубу дозвілля молоді в Брайтоні (Південна Англія) Майка Ров, років 10–15 тому такі клуби часто працювали до 23 год вечора в будні. Зараз вважається, що це надто пізно. Проте це не означає, що підлітки обов’язково ввечері займаються чимось корисним. З 2003-го по 2012-й у країнах ОЕСР час, який 15-річні учні присвячували виконанню домашніх завдань, зменшився на цілу годину й становив неповних п’ять годин на тиждень.
У США у 2012 році середньостатистичний тато чи мама 88 хвилин на день присвячували переважно догляду за дітьми, тоді як у 1965-му — лише 41 хвилину. Пропорційно більше уваги почали приділяти дітям саме чоловіки, хоча вони й досі дуже відстають від жінок різко зменшується частка молоді, яка підпрацьовує. У 2016-му лише 43% американців віком 16–19 років працювали в липні, під час літніх канікул, тоді як 20 років тому їх було 65%. Небажання молоді бути рятувальниками в басейнах або смажити бургери в ресторанах тривожить частину американців, зокрема сенатора від штату Небраска Бена Сесса: на його думку, нецікава робота за гроші гартує характер і вчить витривалості. Проте підлітки не дурні. Простий 16–19-річний американець у 2016-му заробляв у середньому $9,20 за годину. Це більше, ніж у попередні роки, але все одно мізер порівняно з вартістю навчання в університеті та прірва між заробітками професіоналів із вищою освітою та решти працевлаштованих. Зменшення кількості учнів і студентів, які підробляють на канікулах, відбувається паралельно зі зростанням кількості слухачів літніх навчальних курсів.
Енн Гейґелл, підлітковий психолог із Британії, пропонує інше пояснення. Зараз етнічний склад молоді в країнах Заходу стає дедалі строкатішим. Наприклад, Британія приймає великі потоки іммігрантів з Африки, Південної Азії та Східної Європи. Багато з них приносять із собою суворі табу на алкоголь, дошлюбний секс і куріння (принаймні для дівчат) та вважають, що лише злидарі посилають своїх дітей на підробітки. Доктор Гейґелл зауважує, що рівень вживання алкоголю серед підлітків найнижчий у Лондоні — місті з найвищою концентрацією іммігрантів. І нарешті, можливо, поведінку людей змінили й технології. Підлітки активно користуються інтернетом, особливо якщо в них є смартфони. За власною оцінкою 15-річних із країн ОЕСР, у 2015-му щовечора буднями вони проводили в мережі по 146 хв (у 2012-му — 105 хв). Мешканців багатих країн випереджають чилійці, які в середньому сидять в інтернеті по 195 хв у будні й по 230 хв у вихідні.
Соцмережі дають можливість підліткам, що прагнуть контакту з однолітками, задовольняти бажання батьків, які хочуть бачити своїх нащадків у безпеці й подалі від шкідливих субстанцій. У США дослідження, відомі під назвою «Моніторинг майбутнього» («Monitoring the Future»), зафіксували зниження випадків бездоглядного проведення часу на вулиці. Особливо різким воно стало після 2012 року. Підлітки, які спілкуються здебільшого в інтернеті, можуть обмінюватися плітками, обрáзами та фотографіями голяка, але не фізіологічними рідинами, стусанами чи пляшками горілки. Тож зараз тривоги через те, що підлітки проводять забагато часу в sms і комп’ютерних іграх (а раніше в телевізорі), поступилися страхом перед смартфонами й соціальними мережами. Торік у листопаді колишній віце-президент Facebook Чамат Палігапітія заявив, що його дітям «заборонено користуватися тим непотребством». Але поки що серйозних доказів впливу технологій на свідомість підлітків немає.
Американські та британські дані свідчать, що інтенсивне користування інтернетом асоціюють із незадоволеністю життям, але прямого зв’язку встановити не вдалося. Стаття Ендрю Пшибильського й Нетти Вайнстін, яка вийшла в Британії, свідчить, що інтенсивне користування комп’ютером і смартфоном погіршує настрій підлітків набагато слабше, ніж пропущений сніданок або брак сну.
Проте зміни таки відбуваються. Можливо, різниця між нинішньою молоддю та вчорашньою полягає в тому, що нинішня не квапиться. Вона не поспішає куштувати алкоголь, займатися сексом і заробляти гроші. Напевно, вона не поспішатиме покидати батьківський дім, одружуватися та заводити дітей. Те, що старші покоління вважають лінощами й небажанням дорослішати, насправді може бути (принаймні частково) реакцією на успіхи в галузі медицини: народжені сьогодні в багатих країнах діти, ймовірно, житимуть щонайменше до 80 років, і хтозна, у якому віці вони зможуть розраховувати на державну пенсію. Тож нинішній молоді поспішати геть немає чого.