як би я б це робив.
то я послав би нахуй їх обленерго
і маслав би автономку.
при доході в 1000 баксів в місяц треба вкладать в хай-тек для себе
не маєш - займись пассивною економією
сонячна черепиця
Re: сонячна черепиця
то я послав би нахуй їх обленерго
і маслав би автономку.
при доході в 1000 баксів в місяц треба вкладать в хай-тек для себе
не маєш - займись пассивною економією
-
Thor Egidijus
- Повідомлень: 173
- З нами з: 22 березня 2018, 18:09
- Звідки: Де сім дзвінків - і всі на обід
Re: сонячна черепиця
+================================================================+
Ну, і я б так зробив би. А старший так ВЖЕ зробив! В позаминулому році жив у нього 10 днів, коли він з сім"єю їздив на море. Приходила інспектор з контори Київенерго і лаялася, що рік назад споживання було до 800 кВт*годин, а тут впало до 37! Ну, я показав на соняшні батареї на даху. У інспекторки відвалилася щелепа! А потім почала верещати: "А де дозвіл???" Ну, довелося їй нагадати що Україна - це демократична країна, де дозволено робити ВСЕ, що прямо не заборонено законом. Заткнулася та пішла геть.
Але зв"язуватися з державою та продавати цій "владі" електрику - нема дурних!
Re: сонячна черепиця
це добре по селах.завалиі усі дахи на школах і днз.
наставив батарей - хоть прибуток до сільради
наставив батарей - хоть прибуток до сільради
Re: сонячна черепиця
вже зараз пропонується внести зміни в законодавство та знизити ставку "зеленого" тарифу для сонячної генерації на 30%. Така пропозиція була озвучена 13 березня на "круглому столі" в комітеті з паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради.
З іншого боку, слабкий розвиток комерційних проектів ВДЕ малої та середньої потужності вказує на необхідність збереження для них привабливої ставки "зеленого" тарифу та забезпечення інших сприятливих умов, зокрема щодо зменшення вартості підключення до мереж.
Це сприятиме розвиту розподіленої генерації, що технічно більш раціонально, та збалансуванню енергосистеми. Також це зменшить потребу у маневрових потужностях і підвищить якість та надійність місцевого електропостачання.
Поки що СЕС малої та середньої потужності на дахах підприємств та офісних будівель — рідкісне явище. Автори дослідили кілька таких прикладів, щоб зрозуміти перспективи розподіленої генерації в Україні.
"Популярність сонячних станцій для бізнесу зростає завдяки успішним прикладам. Коли я запускав перші проекти, люди не вірили в це. Умови були, але майже ніхто цього не робив", — говорить В'ячеслав Мижарьов, керівник компанії KB Energy, яка спроектувала та встановила першу комерційну дахову СЕС у центрі Києва.
Ця станція потужністю 88 кВт розташована на даху офісної будівлі на вулиці Глибочицькій. Вона працює за "зеленим" тарифом, продаючи надлишки електроенергії в міську мережу з мінімальними втратами, адже цю енергію для споживачів не доводиться транспортувати на сотні кілометрів.
На користь стійкості моделі розподіленого розвитку сонячної генерації також свідчить те, що дахові СЕС будують не лише для продажу струму за "зеленим" тарифом, а і для енергозабезпечення своїх підприємств та установ.
Саме з такою метою почав будівництво СЕС власник авторемонтного підприємства на столичному масиві Троєщина. Сонячні панелі були встановлені на даху виробничих приміщень, потужність станції — 105 кВт.
"Власник спочатку вирішив ставити станцію для зменшення споживання електроенергії з мережі. Станція повинна була окуповуватися завдяки зменшенню платежів за електроенергію. Проте коли ми закінчували роботу, було вирішено підключати станцію в мережу за "зеленим" тарифом", — каже проектувальник цієї СЕС Мухуб Бенменні з Інституту відновлюваної енергетики НАН України.
За його словами, для комерційних дахових СЕС термін затвердження "зеленого" тарифу залежить від того, чи є вся документація на об'єкт, де буде зводитися СЕС. Він також вказує, що комерційні дахові СЕС підключати досить просто, оскільки промислові або комерційні будівлі вже приєднані до мережі.
З іншого боку, власне споживання іноді перевищує доступну потужність мережі, а збільшення потужності підключення виявляється надзвичайно дорогим.
Так, в адміністративній будівлі управління праці та соціального захисту Солом'янської адміністрації у Києві після встановлення додаткової техніки і збільшення навантаження локальна мережа почала постійно виходити з ладу. Збільшення потужності підключення "Київенерго" оцінила 1,5 млн грн.
Сонячна станція, яка покриває додаткове навантаження на мережу, коштувала для Солом'янської адміністрації 1,2 млн грн. Також було замінено звичайні світильники на LED. Таким чином, сонячна станція та заходи енергоефективності виявилися вигіднішими, ніж збільшення потужності підключення.
Ця станція працює на власне енергозабезпечення установи, покриваючи денний дефіцит потужності та зменшуючи її видатки на електроенергію з мережі.
"Був зроблений аудит споживання з місцевим енергетиком. Виявилося, що найбільше споживання — в робочий час, в період максимальної сонячної активності. Вирішили обмежитися станцією на 28 кВт", — зазначив Дмитро Меркулов, представник компанії Heliostrategia, що реалізувала проект.
Він пояснив специфіку підключення цієї СЕС. За його словами, на цьому об'єкті енергопостачальна організація "не бачить" сонячну генерацію, оскільки на роботу СЕС накладене автоматичне обмеження.
"Якщо струм від СЕС перевищує споживання будинку, то генерація від сонячних панелей обмежується. З технічної точки зору це, напевно, перший проект в межах міста, коли діє система обмеження, але з погляду інсталяції вона була нескладна. Тендер на будівництво проводився на ProZorro", — розповів Меркулов.
За словами Мижарьова, найбільш привабливими для будівництва СЕС та інших комерційних об'єктів ВДЕ малої та середньої потужності є землі промислового призначення і території великих підприємств, на яких є нові об'єкти будівництва або споруди, що залишилися з радянських часів.
Зазвичай там існує потужна інженерна інфраструктура — підстанції та лінії електропередач. Юридичні питання стосовно таких ділянок уже вирішені, земля у таких підприємств є. Для них спорудження СЕС — це можливість отримувати додатковий дохід. Потужність таких станцій — до 5 МВт.
"За поточної ціни на обладнання та дії "зеленого" тарифу термін окупності станцій на власних майданчиках становить п'ять-сім років. Власник отримує не лише чисту енергію, а й гарантований державою прибуток", — каже Мижарьов.
Розподілена генерація близько до населених пунктів з великою кількістю споживачів, зокрема в промислових зонах міст, містить переваги для енергосистеми. Такі проекти також більш безпечні для інвесторів, оскільки їх бізнес-модель не базується на 100% на "зеленому" тарифі. У них більший період окупності, але вони менш ризиковані в довготерміновій перспективі.
З іншого боку, слабкий розвиток комерційних проектів ВДЕ малої та середньої потужності вказує на необхідність збереження для них привабливої ставки "зеленого" тарифу та забезпечення інших сприятливих умов, зокрема щодо зменшення вартості підключення до мереж.
Це сприятиме розвиту розподіленої генерації, що технічно більш раціонально, та збалансуванню енергосистеми. Також це зменшить потребу у маневрових потужностях і підвищить якість та надійність місцевого електропостачання.
Поки що СЕС малої та середньої потужності на дахах підприємств та офісних будівель — рідкісне явище. Автори дослідили кілька таких прикладів, щоб зрозуміти перспективи розподіленої генерації в Україні.
"Популярність сонячних станцій для бізнесу зростає завдяки успішним прикладам. Коли я запускав перші проекти, люди не вірили в це. Умови були, але майже ніхто цього не робив", — говорить В'ячеслав Мижарьов, керівник компанії KB Energy, яка спроектувала та встановила першу комерційну дахову СЕС у центрі Києва.
Ця станція потужністю 88 кВт розташована на даху офісної будівлі на вулиці Глибочицькій. Вона працює за "зеленим" тарифом, продаючи надлишки електроенергії в міську мережу з мінімальними втратами, адже цю енергію для споживачів не доводиться транспортувати на сотні кілометрів.
На користь стійкості моделі розподіленого розвитку сонячної генерації також свідчить те, що дахові СЕС будують не лише для продажу струму за "зеленим" тарифом, а і для енергозабезпечення своїх підприємств та установ.
Саме з такою метою почав будівництво СЕС власник авторемонтного підприємства на столичному масиві Троєщина. Сонячні панелі були встановлені на даху виробничих приміщень, потужність станції — 105 кВт.
"Власник спочатку вирішив ставити станцію для зменшення споживання електроенергії з мережі. Станція повинна була окуповуватися завдяки зменшенню платежів за електроенергію. Проте коли ми закінчували роботу, було вирішено підключати станцію в мережу за "зеленим" тарифом", — каже проектувальник цієї СЕС Мухуб Бенменні з Інституту відновлюваної енергетики НАН України.
За його словами, для комерційних дахових СЕС термін затвердження "зеленого" тарифу залежить від того, чи є вся документація на об'єкт, де буде зводитися СЕС. Він також вказує, що комерційні дахові СЕС підключати досить просто, оскільки промислові або комерційні будівлі вже приєднані до мережі.
З іншого боку, власне споживання іноді перевищує доступну потужність мережі, а збільшення потужності підключення виявляється надзвичайно дорогим.
Так, в адміністративній будівлі управління праці та соціального захисту Солом'янської адміністрації у Києві після встановлення додаткової техніки і збільшення навантаження локальна мережа почала постійно виходити з ладу. Збільшення потужності підключення "Київенерго" оцінила 1,5 млн грн.
Сонячна станція, яка покриває додаткове навантаження на мережу, коштувала для Солом'янської адміністрації 1,2 млн грн. Також було замінено звичайні світильники на LED. Таким чином, сонячна станція та заходи енергоефективності виявилися вигіднішими, ніж збільшення потужності підключення.
Ця станція працює на власне енергозабезпечення установи, покриваючи денний дефіцит потужності та зменшуючи її видатки на електроенергію з мережі.
"Був зроблений аудит споживання з місцевим енергетиком. Виявилося, що найбільше споживання — в робочий час, в період максимальної сонячної активності. Вирішили обмежитися станцією на 28 кВт", — зазначив Дмитро Меркулов, представник компанії Heliostrategia, що реалізувала проект.
Він пояснив специфіку підключення цієї СЕС. За його словами, на цьому об'єкті енергопостачальна організація "не бачить" сонячну генерацію, оскільки на роботу СЕС накладене автоматичне обмеження.
"Якщо струм від СЕС перевищує споживання будинку, то генерація від сонячних панелей обмежується. З технічної точки зору це, напевно, перший проект в межах міста, коли діє система обмеження, але з погляду інсталяції вона була нескладна. Тендер на будівництво проводився на ProZorro", — розповів Меркулов.
За словами Мижарьова, найбільш привабливими для будівництва СЕС та інших комерційних об'єктів ВДЕ малої та середньої потужності є землі промислового призначення і території великих підприємств, на яких є нові об'єкти будівництва або споруди, що залишилися з радянських часів.
Зазвичай там існує потужна інженерна інфраструктура — підстанції та лінії електропередач. Юридичні питання стосовно таких ділянок уже вирішені, земля у таких підприємств є. Для них спорудження СЕС — це можливість отримувати додатковий дохід. Потужність таких станцій — до 5 МВт.
"За поточної ціни на обладнання та дії "зеленого" тарифу термін окупності станцій на власних майданчиках становить п'ять-сім років. Власник отримує не лише чисту енергію, а й гарантований державою прибуток", — каже Мижарьов.
Розподілена генерація близько до населених пунктів з великою кількістю споживачів, зокрема в промислових зонах міст, містить переваги для енергосистеми. Такі проекти також більш безпечні для інвесторів, оскільки їх бізнес-модель не базується на 100% на "зеленому" тарифі. У них більший період окупності, але вони менш ризиковані в довготерміновій перспективі.
Re: сонячна черепиця
Мутная контора. Цен нет. Тока по запросу.