І таких багато? І де? Та менш за це - меценати були завжди, мова ж не про це. Пріоритети, не в цеху заробітчан, а в Мистецтві - не гроші.
Базова художня освіта - не пурга. Пікассо, Матісс та й майже всі авангардисти, кубісти, імпресіоністи ітс, мали непогану художню освіту і були майстрами академічного малюнку. Виключенням є примітивісти, та то окрема пісня.
Багато. На різних рівнях. Бо гроші митцям дуже потрібні, і більше ніж пересічному. Подорожі, школи, семінари, інструмент, і матеріали, майстерня, аренда, і ще багато чого. Це у плюс до потреб пересічного. Це праця, важка праця. Подобається чи ні. Гроші - головне, чи не головне - це інше питання. Грошові мішки, здається, у Вас асрціюються з пост-совковими Януковичем, Медведчуком, Косюком, який брав з бюджету дотації, маючи більший палац за відомий у Межигір'ї. Але у світі у середньому власники грошей на палаци їх не витрачають. Нема палацу у Ілона Маска. Нема у Біла Гейтса. А щодо смаків - це ще треба подивитись, в кого кращий смак. Хоча б з причини більших можливостей у виборі та оточееня, де вони перебувають. І така поведінка стимулюєтся на рівні держави, бо податки на розкіш доволі великі, краще ще один явийсь заводик побудувати. Чи галерею. Чи космодром. Че театр. Чи університет якийсь.
Яка "підготовча праця"? Навчання малювати круги й квадрати?
Детектед типовий "елітний" бидлізм. Так, є люди, котрі просто фізично не можуть терпіти срач, беруть і прибирають. Я писав уже, це моя сусідка. Вона просто бере й миє під'їзд, щоб було чисто. Був час, нічого ніхто їй не платив, а потім почали збирати гроші, бо совісно користуватися її працею на халяву, а пенсія у неї як у всіх, бо вона не жінкою начальника чи директора була, а працювала у цеху на заводі звичайною робітницею.
Це дивлячись кого Ви називаєте "людьми мистецтва".
Ага, ясно. Але Ви пишете про торгілвю, а Noex - про мистецтво. Талант - поза "конкуренцією", йому просто ніколи на цю дурню відволікатися.M_M писав: ↑Праця завжди має вартість. Для себе малюють/пишуть/вигадують одиниці, які мають достатньо грошей у спадщину, від якогось спонсора, чи ще щось. Всі інші малюють за гроші, бо саме вони і є мірилом якості праці. Гарно малюєш - багато заробляєш. І ще треба враховувати величезну конкуренцію, а за часів совка ще й усілякі перепони з боку керманичів та відповідну велетенську корупцію.
Мрійте собі про вільних майстрів мистецтва заради мистецтва й надалі. Це не заборонено. А найбільше таких можна знайти у дитячих книжках.
Не знаю, що бачили, але Ви не бачили жодного справжнього Художника, про яких пише Noex.
У цьому контексті - люди, що присвятили своє життя мистецтву. Як пан Noex писав, не може не малювати. Запропонуєте інший варіант?
Як завжди, пересмикуєте й перекручуєте, і я знаю чому. Бо глузд досить таки нездоровий.M_M писав: ↑ А мова взагалі про працю за ідею, тобто на шару, художників намагались використати як приклад або моркву. Мотивація ідеєю намагались використовувати не тільки комуністи. З заздалегідь відомим фіналом. Описано все це ще у Аристотеля.
Праця завжди мотивована. Іноді інтересом, тобто витрачаєм замість заробляєм. У такому випадку має бути що витрачати. Багаторазово доведено історією людства, хоча начебто й доводити не потрібно, бо випливає з здорового глузду. Крапка.
От саме зараз займаюсь прибиранням, ремонтом, вирівнюванням доріжок, тощо. Але я не можу сказати, що це мета мого життя, тобто не вважаю себе прибиральником і життя присвячувати прибиранню сміття не збираюсь. Може знайдете когось, хто мріє про таке? Якогось таланта чи генія прибирання, що мріє прибрати сміття ради задоволання, готовий платити за можливість щось брудненьке прибрати?
Іще раз, не підмінюйте предмет розмови. Талант і маркетинг - речі різні, хіба що окрім випадку коли мова йде про талановитих торгашів. Я вже мовчу про кар'єристів, котрим байдуже під якою личиною дертися вгору. Але художники при чому тут?M_M писав: ↑Може перед запитанням хоча б на рівні вікі з предметом ознайомитись?
Щодо решти - дивне кубло, обране за незрозумілим критерієм. І жодного виключення з загального правила. Що сказати хотіли цим списком? Марчук трохи осторонь, бо його Спілка не визнавала, але все одно боровся, визнання отримав, спочатку на Заході. І не кажіть, що гроші його не хвилювали. Бо кількість зароблених на творах грошей є своєрідним рейтингом серед митців. Це головний критерій. Бо митець працює на публіку, і публіка оцінює його працю. Грошами. Які є мірилом кількості та якості праці. Звичайний зворотній зв'язок.
А давай! Так як там із "мотивацією" містера Лі? А то ти, мабуть, мого питання не помітив впопихах. Або, напримєр, із мотивацією сам знаєш кого... Тільки не нада про шизофренію, маніяків й таке інше.главспец писав: ↑а ещё изобретатели вечного двигателя, которым никто и никогда не заплатит, но видосики они выкладывают? Откуда денежки? Не путай хобби с работой.
И мусор пособирать, сфоткаться, выложить в сеть, потом бухнуть на природе - нормально. Как и нормально не оставлять после себя мусора. И идейно не париться, что я обязан прибрать за тобой, продемострировав свою "соц.сутнисть".
Так шо давай ещё примеры "беззаветного служения Родине и пр.".
Помнишь, я просил без мифов? Добавлю: и без сельских дурачков и городских сумасшедших.
Результатом праці є пісня, картина, велосипед, літак, гвинтіска, Тоцький полігон, Бєломорканал, наркотики, розстріли, ...
Пінчук-"арт-центр" тому підтвердження.
Яка пурга? Щоб малювати, необхідний диплом?
Знову підміна. Питання у тому, чи припинить художник малювати без жирного фінансування, чи ні?
