Sintez писав: ↑
Совість - це почуття. Котре дозволяє відрізняти добро від зла, як зір дозволяє відрізняти біле від чорного.
Таке почуття, як зір, слух, нюх. І як будь-яке з тих почуттів, совість можна витравити, притупити, вбити. Що й робицця системою, вельми успішно, раз на повному серйозі Ви задаєте подібні питання.
Система змінює усіх без винятку. Не вдастся жити в ній та бути вільною від неї. І в нашій пост-совковій реальності є різні прояви совкових звичок. Наприклад, приписати комусь якусь версію, після чого нещадно з нею боротися або насміхатися. Каже хтось щось незрозуміле - вішаємо ярлика і починаємо боротьбу... Це ж так просто. Співрозмовник - дурень, що не в стані зрозуміти велич КОБ. Або просто в людини нема совісті. І все, проблема вирішена! Перемога! Я - дАртаньян.
У даному випадку все ж таки спробуйте перечитати, що було написано в гілці на задану тему. Можна двічі, чи навіть тричі. Потім знайти та порівняти різні версії дефініцій слова "совість". Пошукати схожі еквіваленти в інших мовах. Знайдете багато цікавого.
Мова йде не про відтінки сірого. Мова про термінологію, яка описує психічний стан людини, її почуття. Вона відрізняється у різних мовах. Деякі нюанси іноді просто відсутні. Навіть у межах однієї мови той же термін може мати різні значення, бо у різних прошарках суспільства існують різні моделі поведінки, з різними уявленнями про добро та зло.
Будь-який переклад натикається на ці граблі. А є ще ідіоматіка. А ще зміна тлумачень з часом. А в кожного може бути ще й власна версія тлумачення, що базується на власному досвіді, бо оточення корегує.
Словополучення "свобода совісті" знайоме? ООН даремно переймається, ні?
Дев’ятою заповіддю Господь Бог забороняє говорити неправду про іншу людину і забороняє взагалі усяку неправду, як приміром: свідчити неправду на суді, робити неправдивий донос, обмовляти, зводити наклепи, лихословити, розпускати плітки.
Неприпустимо для християнина навіть така неправда, коли немає наміру вчинити зло ближньому, адже будь-яка неправда не гідна звання християнина і не узгоджується з любов’ю та повагою до ближніх.
Ніколи не слід докоряти й осуджувати інших, якщо ми не покликані до цього за своїм становищем і посадою. «Не судіть, щоб і вас не судили», - говорить Спаситель.
