Мухин-не профессиональный историк, он по профессии инженер-металлург, работал на заводе ферросплавов в Казахстане. Имеет более 30 изобретений. После того, как казахские джигиты-идиоты вроде наших, решили фактически отдать даром завод японской фирме, он вошёл в конфликт с новым руководством и вынужден был уехать в Москву. Где начал издавать газету "Дуэль", которая при Путине была, естественно, закрыта и писать книги на исторические темы. Интересен тем, что всегда имеет и умеет отстаивать свой взгляд на исторические события. И отстаивать аргументированно, с документами и фактами. За что профессиональные историки его недолюбливают и сторонятся. Потому как хочется возразить, а не чем, у Мухина на каждый твой аргумент найдётся папка с документами, поэтому стараются с ним не связываться. В отличие от Витюши Резуна, на "доказательной базе" которого только ленивый не потоптался. И Мухина интересно читать, даже если ты с ним не во всём согласен.
Наближається 80-річчя
Re: Наближається 80-річчя
Re: Наближається 80-річчя
Алексей Исаев тоже начал карьеру в исторических исследованиях, не будучи историком. А потом стал, даже диссер защитил.Нечай писав: ↑Мухин-не профессиональный историк, он по профессии инженер-металлург, работал на заводе ферросплавов в Казахстане. Имеет более 30 изобретений. После того, как казахские джигиты-идиоты вроде наших, решили фактически отдать даром завод японской фирме, он вошёл в конфликт с новым руководством и вынужден был уехать в Москву. Где начал издавать газету "Дуэль", которая при Путине была, естественно, закрыта и писать книги на исторические темы. Интересен тем, что всегда имеет и умеет отстаивать свой взгляд на исторические события. И отстаивать аргументированно, с документами и фактами. За что профессиональные историки его недолюбливают и сторонятся. Потому как хочется возразить, а не чем, у Мухина на каждый твой аргумент найдётся папка с документами, поэтому стараются с ним не связываться. В отличие от Витюши Резуна, на "доказательной базе" которого только ленивый не потоптался. И Мухина интересно читать, даже если ты с ним не во всём согласен.
Re: Наближається 80-річчя
6 жовтня. Кінець польської кампанії.
6 жовтня 1939 року німецьке верховне головнокомандування оголосило про успішне завершення військової операції проти Польщі.
Re: Наближається 80-річчя
Василий Чуйков и немцы. Встретились совершенно случайно, с кем не бывает.
Re: Наближається 80-річчя
22 жовтня 1939.
"Вибори" у "Народні Збори Західної України". 1484 депутати.
Делегація НЗЗУ у Москві, 1939.
"Вибори" у "Народні Збори Західної України". 1484 депутати.
Делегація НЗЗУ у Москві, 1939.
Re: Наближається 80-річчя
Дещо про передвоєнну Польщу, пакт Ріббентропа - Бека, імперіалістичну політику Польщі, пропозицію війни і розділення Німеччини, колонізацію України, і т.д.
Польща зовсім, якось, не виглядає на білу і пухнасту.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: Наближається 80-річчя
почему сие важно в-третьих? В-третьих сие не важно! (с)
Re: Наближається 80-річчя
А оце - окремо.
Бо саме цей момент, чомусь, широко обговорюється, і, навіть, існує відповідний міф.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: Наближається 80-річчя
У вас прямо якась манія видавати маячню якогось чергового ідіота за божествєнное откровєніє. Те, що до нього нарешті дійшло, ким насправді тоді була Польща-ну буває, у Філатова, к приміру, ведмеді на мотоциклах їздили. Нормальні люди це завжди знали, я. к приміру, ще у 80-ті роки минулого сторіччя. А відносно розстрілу польских офіцерів, то тим, хто в темі, зразу видно, що він зсилається на ті документи, які Польща передала в Європейський суд ще в 2010-му році і які той ще тоді визнав фальшивками. До того ж, тоді існувала одна дуже страшна структура, яку боялось навіть НКВД і яка б ніколи не дала дозволу на розстріл в тій місцевості польських офіцерів. Може, назвете мені ту організацію? В сучасній Україні її, звісно, немає.
Re: Наближається 80-річчя
80 років тому Фінляндія напала на СРСР.
Re: Наближається 80-річчя
Зимова війна: як Фінляндія зупинила наступ СРСР, в якому загинули тисячі українців
Наслідки бомбардування Гельсінкі.
Наслідки бомбардування Гельсінкі.
Re: Наближається 80-річчя
Якось так непомітно минула ще одна славетна дата.
Ровно 80 лет назад, 14 декабря 1939 года, Советский Союз был исключен из Лиги Наций. А Финляндия так никогда и не стала Финской ССР.
Просто сравните сегодня любой из финских городов с любым из российских и вы узнаете, в чем состояла главная победа финнов в первой в истории гибридной войне
Re: Наближається 80-річчя
Ровно 80 лет назад, 10 января 1940 года, жители деревни Старый Двор проснувшись увидели, что за ночь многие из их соседей исчезли, оставив нетронутым все имущество и хозяйство.
Софья Собко — одна из тех, кто знает об той истории. Пусть и по рассказам покойного мужа, который родился в Старом Дворе:
— Из этой деревни было вывезено очень много людей, целые семьи. Говорили, что чуть ли не полдеревни. Рассказывали, что эти семьи приехали в Старый Двор в 1930-х годах откуда-то из-под Белостока. Якобы их оттуда переселили. Новая власть посчитала их осадниками, поляками — то есть врагами.
Но эти люди не были никакими осадниками, хоть и считали себя католиками. Они были из простых, работали, никому не делали зла. Вечером еще были на месте, утром село проснулось, а многие дома уже пустые, без людей. Мой муж хорошо знал эти семьи, фамилии вывезенных, дружил с их детьми. Большие семьи, много детей.
Некоторые старожилы хранят память о случившемся и по сей день. Гражина Ивановна, 90-летняя жительница соседнего Крошина, например, помнит не только то, что пришлось пережить, но и фамилии некоторых вывезенных семей:
— Из Старого Двора много людей вывезли. Это поляки, которые приехали сюда и закупили землю. Грегореки, Стемпени, Калуцкие, Холуи. Всех и не вспомнить… Издевались Советы в 39-м году, как пришли сюда, — не дай бог! Никто их как освободителей не встречал: враги — и всё (в соседней деревне Красную Армию все же встречали с хлебом и солью, то есть все зависело от конкретных людей. Кто богаче — того в Сибирь. Ввели налоги на землю, мясо, молоко, картошку — все нужно было сдавать, кормить Советы. Люди боялись и подчинялись.
Николай Бубен уже давно живет в Старом Дворе. Сам родом из соседних Залюбичей. В 1940-м был ребенком, но, говорит, тот случай помнит хорошо:
— Коммунисты выселили 40 домов. А семьи когда-то были большие. Где-то по 5−7 человек, а где-то и по 11−12. Вот и считайте. На санях, плохо одетые, некоторые с грудными детьми. Тогда же мороз стоял! Всех отправили на станцию в Барановичах и рассадили в вагоны, в которых возят скот. Туда же подвезли и людей с других сельсоветов. Только один человек сумел сбежать по дороге до Барановичей. И один потом еще вернулся из этой ссылки… Не было здесь никаких политических и врагов. Все простые люди, бедные, голодные
Николай Бубен вспоминает, что такое будущее им предрекли еще в 1939-м, когда Красная Армия ступила на земли Западной Беларуси:
— Когда сюда пришли Советы, то в нашей деревне по традиции вышли их встречать с хлебом-солью. А один советский солдат сказал: «Буржуи вы. Вы еще чего-то ждете? Вы дождались своей погибели». Я сам это слышал.
Как-то вечером заходит русский солдат к нам в дом. Одет плохо, в обмотках. Попросил выпить. Сел, выпил и говорит: «У меня два сына. Одному полтора года, а второму три. И ни один не знает, что такое хлеб. Никогда в руках хлеба не держали».
Мои родители удивляются: «Как так?» А солдат отвечает: «В колхоз загнали, все забрали — и работай. Теперь так будет и у вас». Люди послушали эти истории, но не поверили: мало ли что болтают». Только потом это «освобождение» для нас вон чем обернулось…
Re: Наближається 80-річчя
На боці СРСР у Фінській війні брали участь дві дивізії, які комплектувались в Україні. Це 44-та та 70-та стрілецькі дивізії. Перша з них потрапила в оточення і майже вся загинула, намагаючись вирватись з фінського кільця. Ті, хто вирвався, були піддані військово-польовому суду. Командир дивізії, начальник штабу, начальник політвідділу та комісар були розстріляні. Загалом репресій зазнали кілька тисяч учасників цієї війни. Повчально, що фінська сторона впорядкувала могили загиблих радянських бійців. У місті Суомуссалмі встановлено монумент воїнам 44-ї дивізії.
Загиблим українцям присвячені другий та третій томи з серії «Загиблі на чужині», які під назвою «Полягли в снігах Суомі» випустило видавництво «Книга пам'яті України», вони містять інформацію про відповідно 9 000 і 18 000 осіб. У цілому, кількість загиблих українців, що воювали в складі Червоної Армії оцінюють в близько 40 000.
Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії, були сформовані у 1940 році. Добровольці здебільшого набиралися з радянських військовополонених. На озброєнні була фінська та радянська зброя. Однострої були фінськими з чорними кашкетами із синьо-жовтою околицею і тризубом, хоча в багатьох випадках українські добровольці продовжували носити радянську форму, доповнюючи її мазепинками. Синьо-жовті армійські відзнаки не вживалися, оскільки такі мали добровольці зі Швеції. Одним із найвідоміших командирів українських добровольців у Фінляндії був письменник Юрій Горліс-Горський.
На кінець січня 1940 року Український підрозділ Юрія Горліс-Горського нараховував 450 осіб, а через місяць, у березні — 850 бійців.
