Поліція затримала подружжя АТОвців
Додано: 07 листопада 2019, 19:56
Поліція затримала подружжя АТОвців, які можуть фігурувати у справі Шеремета
Четвер, 7 листопада 2019, 19:07
Двох колишніх добровольців Владислава та Ірину Грищенків затримали за підозрою у підготовці вибуху і можуть пов’язати зі вбивством журналіста Павла Шеремета у 2016 році.
За даними УП, слідство може пов’язати подружжя зі справою журналіста Павла Шеремета, вбитого у Києві 2016 року. Поліцейське розслідування у справі Грищенків веде той самий слідчий, який займається розслідуванням вбивства Шеремета.
Водночас, у Нацполіції назвали переведення справи до Києва "нормальною практикою".
Іван Вакуленко, третій фігурант справи, якого слідство називає спільником Грищенків, помер 18 жовтня. Офіційна версія – самогубство. За кілька днів до того Вакуленка, за словами Інни Грищенко, викликали на допит саме у справі Шеремета.
Як відомо, вибухівку під авто Шеремета закладали дві людини – чоловік приблизно 168-175 сантиметрів зросту з "іспанською" борідкою та його напарниця, яка була на 5 см нижча. Подружжя Грищенків дійсно виглядає схожим на цей опис.
Чоловік і жінка, які заклали вибухівку під автівку Шеремета
Володимир Грищенко ще до служби на фронті був судимий щонайменше 5 разів: за шахрайство, вимагання, хуліганство, побиття, грабіж та крадіжку. Востаннє він достроково вийшов з в’язниці у кінці 2013 року.
Президент Володимир Зеленський говорив, що у справі Шеремета буде результат, але потрібен новий генеральний прокурор (на той момент ГПУ очолював ще Юрій Луценко, але пізніше його замінив Руслан Рябошапка з команди Зеленського.
Українська правда
Четвер, 7 листопада 2019, 19:07
Двох колишніх добровольців Владислава та Ірину Грищенків затримали за підозрою у підготовці вибуху і можуть пов’язати зі вбивством журналіста Павла Шеремета у 2016 році.
СпойлерРозкрити
Джерело: матеріал "Української правди" "Буча та Пума. Як арешт добровольців може бути пов'язаний зі справою Шеремета"
Деталі: Владислава Грищенка із позивним "Буча" затримали 24 вересня, його дружину "Пуму" – 5 листопада. Обох суд взяв під варту на час розслідування.
Подружжя АТОвців підозрюють у замаху на вбивство та незаконному поводженні зі зброєю. Справу, в якій вони фігурують, відкрили у липні 2018 року.
За версією слідства, Грищенкам та їхньому знайомому, теж АТОвцю, Івану Вакуленку, замовили вбивство жителя Івано-Франківської області.
Вони нібито зробили вибухівку та 13 липня 2018 року прикріпили її до автівки жертви у місті Косові. Однак вибух не відбувся, а постраждалий чоловік сам помітив вибуховий пристрій.
Жертвою мав стати 61-річний Михайло Чекурак, який наразі теж судять за напад, грабіж і підрив будинку.
Ще місяць тому розслідування вела Івано-Франківська поліція під керівництвом місцевої прокуратури. Нині розслідуванням займається Головне управління Нацполіції, розташоване у Києві, а наглядає – Генеральна прокуратура.
За словами Інни Грищенко, справу передали у Київ з формулюванням "у зв'язку з причетністю до інших злочинів". Однак судячи за матеріалів провадження, яке є у розпорядженні УП, наразі там не згадуються інші злочини, крім івано-франківського. Про це також сказав адвокат Масі Найєм, який представлял Грищенко у суді.
Деталі: Владислава Грищенка із позивним "Буча" затримали 24 вересня, його дружину "Пуму" – 5 листопада. Обох суд взяв під варту на час розслідування.
Подружжя АТОвців підозрюють у замаху на вбивство та незаконному поводженні зі зброєю. Справу, в якій вони фігурують, відкрили у липні 2018 року.
За версією слідства, Грищенкам та їхньому знайомому, теж АТОвцю, Івану Вакуленку, замовили вбивство жителя Івано-Франківської області.
Вони нібито зробили вибухівку та 13 липня 2018 року прикріпили її до автівки жертви у місті Косові. Однак вибух не відбувся, а постраждалий чоловік сам помітив вибуховий пристрій.
Жертвою мав стати 61-річний Михайло Чекурак, який наразі теж судять за напад, грабіж і підрив будинку.
Ще місяць тому розслідування вела Івано-Франківська поліція під керівництвом місцевої прокуратури. Нині розслідуванням займається Головне управління Нацполіції, розташоване у Києві, а наглядає – Генеральна прокуратура.
За словами Інни Грищенко, справу передали у Київ з формулюванням "у зв'язку з причетністю до інших злочинів". Однак судячи за матеріалів провадження, яке є у розпорядженні УП, наразі там не згадуються інші злочини, крім івано-франківського. Про це також сказав адвокат Масі Найєм, який представлял Грищенко у суді.
Водночас, у Нацполіції назвали переведення справи до Києва "нормальною практикою".
Іван Вакуленко, третій фігурант справи, якого слідство називає спільником Грищенків, помер 18 жовтня. Офіційна версія – самогубство. За кілька днів до того Вакуленка, за словами Інни Грищенко, викликали на допит саме у справі Шеремета.
Як відомо, вибухівку під авто Шеремета закладали дві людини – чоловік приблизно 168-175 сантиметрів зросту з "іспанською" борідкою та його напарниця, яка була на 5 см нижча. Подружжя Грищенків дійсно виглядає схожим на цей опис.
Чоловік і жінка, які заклали вибухівку під автівку Шеремета
Володимир Грищенко ще до служби на фронті був судимий щонайменше 5 разів: за шахрайство, вимагання, хуліганство, побиття, грабіж та крадіжку. Востаннє він достроково вийшов з в’язниці у кінці 2013 року.
СпойлерРозкрити
У 2017 році чоловік попросив достроково зняти останню судимість, посилаючись на службу добровольцем, військові нагороди і позитивну характеристику. Але суд відмовив.
У 2016 році Грищенко у співпраці з правоохоронцями брав участь в інсценуванні вбивства. Він отримав замовлення на злочин, але не став його виконувати і звернувся до поліції. Сам АТОвець пізніше розповідав, що за роботу на слідство йому обстріляли вікна і нібито планували вбити.
Знати більше: "Буча та Пума. Як арешт добровольців може бути пов'язаний зі справою Шеремета"
Передісторія:
Один з керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але за три роки ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Поліція кваліфікувала вбивство за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".
Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік. Зловмисники перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода". Водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.
Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
П’ятий президент Петро Порошенко на початку розслідування називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.
У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, "які беруть участь у кримінальному судочинстві".
23 липня 2019 року тодішній голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що серед версій вбивства – діяльність екстремістськи налаштованих груп осіб.
У 2016 році Грищенко у співпраці з правоохоронцями брав участь в інсценуванні вбивства. Він отримав замовлення на злочин, але не став його виконувати і звернувся до поліції. Сам АТОвець пізніше розповідав, що за роботу на слідство йому обстріляли вікна і нібито планували вбити.
Знати більше: "Буча та Пума. Як арешт добровольців може бути пов'язаний зі справою Шеремета"
Передісторія:
Один з керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але за три роки ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Поліція кваліфікувала вбивство за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".
Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік. Зловмисники перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода". Водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.
Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
П’ятий президент Петро Порошенко на початку розслідування називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.
У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, "які беруть участь у кримінальному судочинстві".
23 липня 2019 року тодішній голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що серед версій вбивства – діяльність екстремістськи налаштованих груп осіб.
Українська правда