Форум Дурдом

Доходи держбюджету в березні становили 76,224 мільярда гривень, що на 5,086 мільярда (або 6,3%) менше планових показників.
Податкові надходження за перший квартал 2018 року скоротилися в порівнянні з січнем-березнем 2017 року на 6,7% - до 89,621 млрд грн, тоді як митні збільшилися на 12,8% до 73,376 млрд грн.

об чом нам говорять єті сухіє цифри
виробництво падає, а імпорт росте

остальноє додумайтє самі

Нінада абманивать!

Реальные доходы украинцев в 2017 году увеличились на 6%

Ruza писав: ↑

31 березня 2018, 20:55

Нінада абманивать!

Реальные доходы украинцев в 2017 году увеличились на 6%

дик це теж правда
виробництво на нулі (в смсл не росте), а доходи ростуть

OldBoy писав: ↑

31 березня 2018, 21:02

Ruza писав: ↑

31 березня 2018, 20:55

Нінада абманивать!

Реальные доходы украинцев в 2017 году увеличились на 6%

дик це теж правда
виробництво на нулі (в смсл не росте), а доходи ростуть

Там правда далі є ще

, сбережения сократились на 69 млрд грн, - Госстат

Реальные доходы украинцев в 2017 году увеличились на 6%, сбережения сократились на 69 млрд грн, - Госстат

Заочнік керує аж гай шумить...

то більше заслуга баби Лєри.
Росте довіра до обчищеної банківської системи

OldBoy писав: ↑

31 березня 2018, 21:15

то більше заслуга баби Лєри.
Росте довіра до обчищеної банківської системи

А ну да! Вона теж приклала руку і кишеню...

Так всі проблеми економіки ці пацани намагаються лікувати наложенієм рук.

Борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги в лютому 2018 року збільшився на 11,9%, або на 3,9 млрд гривень до 36,8 млрд гривень в порівнянні з січнем минулого року.

Як зазначається, борг за квартирну плату станом на 1 березня 2018 року збільшився на 734,9 млн гривень до 3,8 млрд гривень.

Борг за опалення і гаряче водопостачання збільшився на 1,4 млрд гривень до 14,4 млрд гривень.

Борг за газопостачання збільшився на 1,7 млрд гривень до 16,3 млрд гривень.

Павло Вернівський

Забытая промышленность.

Практически любая инициатива о необходимости возрождения промышленности сейчас наталкивается на шквал критики. Основным аргументом выступает утверждение, что наши производства – это совковое наследство, которое морально и технологически устарело. Потому нет никакого смысла возрождать то, что уже мертво. Мы пытались создать свой автомобиль, и что из этого получилось?

Тем не менее критикующие забывают, что промышленность у нас все же есть. Причем далеко не умирающая, а довольно высококонкурентная даже сейчас и ничем не уступающая зарубежным аналогам. Знаете, о чем я говорю? О нашем ВПК.

Почему-то все забывают, что Украина до сих пор производит самолеты, танки, легкую бронетехнику, ракеты. Также мы освоили производство вертолетов, беспилотников, дронов, лазерных систем наведения, современных оптических систем, оружия. Все это мы производим сами. Никто не учил. Не инвестировал. Все научились делать сами.

Как же получилось, что здесь нам удалось завоевать свое место под солнцем? Если вспомнить историю, то все разговоры о несостоятельности промышленности восходят к временам СССР. Да, тогда страна производила разную продукцию гражданского назначения, которая предназначалась для внутреннего потребления. На мой взгляд, здесь ключевым являлся момент, что, поскольку рынок СССР был закрыт, необходимость конкуренции отсутствовала, и, соответственно, никому в голову не приходило усовершенствовать производство. Потому продукция гражданского назначения была столь низкого качества.

С другой стороны, активно развивался рынок оружия. В нем как раз и присутствовало то, чего не было на рынке гражданской продукции, – конкуренция. И суть конкуренции состояла в том, что от мощи и качества данного оружия зависела победа в гонке вооружений. Поэтому данная отрасль активно развивалась и модернизировалась.

Если вспомнить еще более ранний период, то большинство самой разной продукции не было изобретено в СССР. Ее заимствовали. Не изобретали велосипед, а брали хорошую идею или технологию и копировали, а впоследствии усовершенствовали. Так, в основе "Т-34" лежала технология американского танка "Кристи". "Жигули" – это итальянский "Фиат". И только позже, когда освоили производство чужого, начали изобретать свое. Веду к тому, что для создания своей конкурентной продукции была проделана огромная работа по изучению, внедрению и модернизации иностранных технологий. И именно этот опыт стал дальнейшей базой развития для своего ВПК.

Когда же СССР распался, накопленное наследие технологий, знаний и опыта досталось и нашей стране. И эта огромная база знаний сейчас позволяет нам легко делать то, что умеют делать только небольшое количество стран. А определенная продукция по качеству и характеристикам превышает аналоги, что производят более развитые государства. Уже прошло 30 лет после распада СССР, и за это время технологии ушли далеко вперед, но мы не отстаем и производим действительно конкурентную продукцию.

Насколько военная промышленность может помочь развитию страны? Снова же нужно вернуться к истории.

Если говорить об США, то именно Вторая мировая война, вернее, исполнение военных заказов, позволили ей стать глобальным лидером. Тогда многие частные компании разрабатывали военную продукцию, чтобы обеспечить потребности страны. Компании "Форд", "Дженерал моторс" и "Крайслер" именно тогда заработали свое состояние, которое легло в основу их дальнейшего могущества. "Форд" создавал армейские грузовики и джипы. "Дженерал моторс" – самолеты и авиадвигатели. Аналогично в Европе. Многие ведущие сейчас немецкие производители тогда активно работали на военные заказы. По окончании войны они перешли на выпуск гражданской продукции.

Если брать более современные примеры, можно упомянуть Израиль. Сейчас его неформально называют страной стартапов. Только мало кто помнит, что многие стартапы создавались военными и имеют военную или околовоенную направленность.

В целом, нам всегда нужно помнить, что мы сильная в научном и технологическом плане страна, как бы нас ни пытались переубедить в обратном. Особенно в том, что возрождать промышленность нет смысла. Нужно помнить, что мы умеем не только выращивать зерно, но и создавать самолеты и ракеты. И мы не такие дикие аборигены, как настойчиво пытаются нас убедить иностранные советники.

Ми не папуаси ще, але наполегливо працюємо над цим питанням.
Сучасність і сила промисловості визначаються не тільки тим, що виробляється, але, значною мірою - як виробляється. Важать технології і ефективність, собівартість.
Тому в руках професійних крадіїв це все ніколи як слід не працюватиме. в них дещо відмінні уявлення про ефективність і собівартість.
Тому обговорювати рівень промисловості не має сенсу без згадки про те, хто керує тою промисловістю.

І це ще без врахування пограбованості на даний момент, дефіциту робочої сили, занепаду освіти, відсутності мотивації у працівників.

сучасність в тому - кому всучить те що виробив
а якщр ще і на експорт - то знять портки з манюпаса на відшкодування ПДВ.
щас ще напіздячать сонячних батарей
залений таріф і ПДВ хай манюпас платить

Ну, Страшный Суд, Архангелы, личное дело…

— Жене изменял?

— Ну, как бы…

— Ясно. Налоговую обманывал?

— Нет, ну не то, чтобы, но…
— Тоже ясно.
И так по всем пунктам. Понятно, что живой человек. Кто из нас без греха?
Подводят итог:
— В общем, мужик ты неплохой, но накосячил изрядно. Одно липовое банкротство твое чего стоит! Короче — хотели бы тебе помочь, но — никак. Приговариваешься к аду!
Заходят сопровождающие, вежливо, но строго берут его под руки и уводят.
Бесконечный коридор, двери, двери. Откуда-то доносятся крики, стоны. Паленым пахнет. Таблички на дверях: «Ирландцы», «Малайцы». На одной двери даже «Инуиты» написано. Доводят Рабиновича до двери с надписью «Евреи».
— Ну, удачи тебе, греховодник, — и внутрь заталкивают с криком: «Принимайте пополнение! «.
Заходит Рабинович, озирается со страхом. Жарища. Однако — вон виноградники виднеются, домики симпатичные невдалеке, белые, под металлочерепицей. Поля ухоженные, кругом автоматические системы орошения. А на горизонте — вообще мегаполис какой-то, небоскребы, стекло-бетон-ландшафтный дизайн.
Тут к нему мужичок на навороченном квадроцикле подъезжает и шлем мотоциклетный протягивает:
— Новенький? Поехали, подброшу до жилья.
— А-а-а… Скажите, это вот все вокруг — это ад?
— Эх, мужик. Ты не видел, что тут 60 лет назад было!

єльдорадо для України

РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ВІДЗНАЧАЄ:
1. План доходів державного бюджету на 2017 рік не виконано на 3,4 млрд грн, або 0,4 відсотка. При цьому доходи державного бюджету, порівняно з попереднім роком, зросли на 28,7 відс. насамперед внаслідок
збільшення імпорту, підвищення цін, надходження конфіскованих коштів, девальвації гривні, а також законодавчих змін у частині скасування окремих податкових пільг і підвищення ставок деяких податків.
Залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість з початку року зросли на 3,1 млрд грн – до 15,3 млрд грн, з яких 0,5 млрд грн – з простроченим терміном відшкодування.
2. Не проведено 31,0 млрд грн, або 3,6 відс., запланованих видатків державного бюджету. Збільшення впродовж року обсягу субвенції для оплати фактично
нарахованих пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг та запровадження нових трансфертів призвело до зростання, порівняно з попереднім роком, частки трансфертів місцевим бюджетам у видатках державного бюджету до 32,5 відсотка. У результаті частка трансфертів з державного бюджету у доходах місцевих бюджетів збільшилася до 54,3 відсотка.
Третина субвенції на надання пільг і житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг спрямована на погашення заборгованості 2016 року, що спричинено зростанням, починаючи з попереднього опалювального сезону, чисельності домогосподарств, які отримують субсидії. У результаті плановий обсяг субвенції не забезпечив у повному обсязі фінансовими ресурсами фактично нараховані протягом року пільги і житлові субсидії населенню. Кредиторська заборгованість
за наданими пільгами і житловими субсидіями населенню на кінець 2017 року становила 26,7 млрд грн, з якої 43,0 відс. – прострочена.
3. Унаслідок неповного здійснення запланованих видатків і надання кредитів дефіцит державного бюджету менше плану на 41,8 відс. і становив 47,9 млрд грн, або 1,6 відс. ВВП.
Водночас витрати державного бюджету на капіталізацію банків, здійснені як придбання акцій додаткової емісії цих банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики в сумі 70,7 млрд грн, або 2,4 відс. ВВП, відповідно до Бюджетного кодексу України, відображені в показниках фінансування і не вплинули на обсяг дефіциту державного бюджету.
4. Надане, відповідно до норм Бюджетного кодексу України і Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік”, Кабінету Міністрів України і Міністерству фінансів України право коригувати показники фінансування державного бюджету дозволило
збільшити у 2,5 раза, порівняно із затвердженими у законі про державний бюджет, надходження від державних запозичень, які більші, ніж у попередньому році, на 55,6 відсотка.
5. Обсяг боргових і гарантійних зобов’язань держави продовжував зростати і на кінець року становив 2 трлн 141,7 млрд грн, або 71,8 відс. ВВП. Висока частка боргу в іноземній валюті – 69,9 відс. збільшує боргові ризики держави. У розрахунку на одну особу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу збільшився на 5,2 тис. грн і на кінець 2017 року становив 50,5 тис. гривень.
6. Майже чверть надходжень державного бюджету у 2017 році витрачено на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу. Ці витрати є порівнянними з розміром сукупних видатків зведеного бюджету України на економічну діяльність, охорону здоров’я і оборону.
7. Залишаються невирішеними системні проблеми бюджетної політики:
- неякісне прогнозування макроекономічних показників;
- низька якість планування окремих доходів державного бюджету;
- збільшення податкової заборгованості платників податків і переплат податків та зборів;
- перевищення визначеного у Бюджетному кодексі України обмеження щодо співвідношення загального обсягу державного і гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту – 60 відс.;
- незатвердження та несвоєчасне затвердження порядків
використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами;
- зволікання із розподілом коштів державного бюджету за
напрямами (об’єктами, заходами);
- незатвердження і несвоєчасне затвердження паспортів бюджетних програм;
- неналежне використання наявних можливостей для отримання фінансових ресурсів від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на розвиток інфраструктури, енергетики, транспорту;
- зростання залежності виконання місцевих бюджетів від
отримання трансфертів з державного бюджету.