Лоуренс Фрідман о ситуації в Україні

Відповісти
Аватар користувача
M_M
Повідомлень: 13664
З нами з: 22 березня 2018, 14:45

Лоуренс Фрідман о ситуації в Україні

Повідомлення M_M » 22 листопада 2019, 19:09

- Ваша концепція правильної стратегії – використання усіх обставин на свою користь. У випадку України та нинішньої війни якою має бути найкраща стратегія?

- Почну з того, що дії Росії мають обмежений потенціал. Так, вони анексували Крим, їм вдалося завоювати частину Донбасу, але на цьому вони зупинилися. Напруга в Україні, коли з одного боку її тягне до Росії, з іншого – до Європи, у 2014 році ніяк не вирішилась. Тому для України зараз два питання. Перше – як найкраще скористатися зв'язками у решті Європи. Друге – як зупинити конфлікт на Донбасі. Тому всі заходи з реформування – наприклад, боротьба з корупцією, розвиток економіки, - усі повинні входити до політичної стратегії України зі встановлення хорошого управління. Якщо ви слідкуєте за дебатами, які відбуваються у Європі та Сполучених Штатах щодо України, то побачите, що питання корупції стоїть у центрі таких розмов навіть з боку тих людей, які симпатизують Україні.

Тепер ми нарешті знаємо формулу розв'язання конфлікту в Україні. Ця формула існує ще з 2014 року, і думаю, що усім сторонам ліпше дотримуватися її, ніж шукати інших компромісів. Тому український уряд повинен показати своє бажання не лише миритися з існуючою ситуацією, але і не йти на надто великі компроміси. Але навряд чи може бути компроміс щодо Криму – думаю, ви самі це розумієте.

- Думаєте, що з Кримом ситуація не вирішиться на даному етапі, чи в принципі?

- Проблема в тому, що і для Євросоюзу, і для США набагато легше буде довести підтримку у ситуації з Донбасом, але не загострювати ситуацію щодо Криму. Вони прагнутимуть більше зберегти відносини з Росією. Звісно, вони не будуть цього визнавати, однак їм буде набагато важче добитися відмови від анексії, аніж відходу Росії з території, що, як вона стверджує, контролюється повстанцями.

- Україна свого права на Крим не відкине. Тобто в цій ситуації ми заходимо у довгострокову перспективу холодного дипломатичного протистояння?

- Це так, і я не думаю, що міжнародна спільнота колись визнає анексію Криму. Однак вони все ж хочуть вести бізнес з Росією. Ми вже це бачимо на прикладі Парижа. Це станеться у Німеччині після завершення повноважень уряду Меркель.

Ситуація триває вже понад 5 років. Паралельно бачимо те, що відбувається в Сирії й Туреччині. Тож вони захочуть говорити з Путіним. Звісно, це не значить, що вони погодяться на російські вимоги. Цю ситуацію можна порівняти з балтійськими країнами часів холодної війни – міжнародна спільнота не визнавала їх частиною Радянського Союзу, хоча де-факто до 1991 року вони входили до СРСР.

- Якщо брати приклад Балтії так само з перспективи, наприклад 50 років. Що за цей час має змінитися в Росії?

- Я думаю, що більше важливо, що зміниться в самому Криму. У випадку Естонії, Латвії та Литви саме населення прагнуло незалежності. Чого хоче населення Криму – не цілком зрозуміло. Можливо, ті, хто вважав, що буде краще в Росії, виявлять, що там не так усе добре і їхні сподівання не виправдалися.
Повністю тут: https://censor.net.ua/r3160872

Відповісти