не разгоняй зраду. (с) Фрося
***
Село мєні не заважає
По різним Європам ходить,
Но бачу, що Фросі муляє
Моя невгамовная прить)
Нічого, мине і минеться,
Бували й лихіші часи...
Як тільки ми вірус поборим,
Заплатим всі наші борги,
Знайдемо якуюсь роботу,
І гроші прилипнуть до рук,
Зустрінуть нас рідні Афіни,
І Канни, і Рим, і Інсбрук...
У Мюніху пиво польється,
Згадаю минулі часи...
Той подив, нечувану радість,
Коли беру в руки планшет,
І бачу: на першому місті!
Собой відкриваю сюжет!
Сюжет аналітики тонкой,
Де ріфми течуть з ряда в ряд,
Всім сестрам сережки роздали
На фоні нечуваних свят.
Моя Вам повага, нік Фрося,
За Ваші значенні труди,
За ту дивовижну роботу,
Яку Ви вночі провели!
За це Вам велика подяка,
Потішили Ви старіка)
На третю річницю,
Вже скоро,
Отримаю ще копняка...
Нехай, заробив, - то одержуй!
Нема в мене злісті за то.
Напроти, с подивом дізнався,
Що в купі сухой копипасти
Згорає Агнія Барто.