Помимо 43,3 млн. погибших и 5 млн. пропавших без вести, было 46 млн, 250 тысяч раненных. Многие получили ранения неоднократно.
Вернулись домой с разбитыми черепами 775 тысяч фронтовиков
Одноглазых —155 тысяч
Слепых — 54 тысячи
С изуродованными лицами — 501 тысяч
С кривыми шеями — 158 тысяч
С поврежденными позвоночниками — 143 тысячи
Одноруких — 3.1 миллиона
Безруких — 1 миллион
Одноногих — 3.3 миллиона
Безногих — 1.1 миллион
С частично оторванными руками и ногами — 419 тысяч
Так называемых самоваров безруких и безногих — 86 тысяч
На "победные" фото эти люди практически не попадают. Между тем, именно они более чем кто-либо нуждались в помощи и заслуживали и заслуживают внимания.
Помимо 43,3 млн. погибших и 5 млн. пропавших без вести, было 46 млн, 250 тысяч раненных. Многие получили ранения неоднократно.
Вернулись домой с разбитыми черепами 775 тысяч фронтовиков
Одноглазых —155 тысяч
Слепых — 54 тысячи
С изуродованными лицами — 501 тысяч
С кривыми шеями — 158 тысяч
С поврежденными позвоночниками — 143 тысячи
Одноруких — 3.1 миллиона
Безруких — 1 миллион
Одноногих — 3.3 миллиона
Безногих — 1.1 миллион
С частично оторванными руками и ногами — 419 тысяч
Так называемых самоваров безруких и безногих — 86 тысяч
На "победные" фото эти люди практически не попадают. Между тем, именно они более чем кто-либо нуждались в помощи и заслуживали и заслуживают внимания.
Сіоністам, що з 1991-го року влаштували геноцид українців і вивели країну на перше місце в світі по депопуляції населення, лити крокрдилячі сльози про "звєрства" комуністів-це все одно, що потомствєнній повії вчити дівчат цнотливості.
Нечай писав: ↑
Сіоністам, що з 1991-го року влаштували геноцид українців і вивели країну на перше місце в світі по депопуляції населення, лити крокрдилячі сльози про "звєрства" комуністів-це все одно, що потомствєнній повії вчити дівчат цнотливості.
Цікаво, до чого тут сіоністи, 1991 рік та звєрства комуністів? Мабуть, щось таке згадали, за Фрейдом?
А ще дуже цікаво чути про депопуляцію України від людини, що втекла до країни що є головним винуватцем цього ганебного факту.
Нечай писав: ↑
Сіоністам, що з 1991-го року влаштували геноцид українців і вивели країну на перше місце в світі по депопуляції населення, лити крокрдилячі сльози про "звєрства" комуністів-це все одно, що потомствєнній повії вчити дівчат цнотливості.
Цікаво, до чого тут сіоністи, 1991 рік та звєрства комуністів? Мабуть, щось таке згадали, за Фрейдом?
А ще дуже цікаво чути про депопуляцію України від людини, що втекла до країни що є головним винуватцем цього ганебного факту.
Та невже? Тобто до 2014-го року в Україні все було зер гут і українці плодились і розмножувались, як кроліки? Хуцпа рулить...
До відомих фактів зміни версій виникнення цієї світлини додам ще одне питання. А де саме насправді могла відбувались ця атака? Її напрям - схід. Прорив з оточення?
До відомих фактів зміни версій виникнення цієї світлини додам ще одне питання. А де саме насправді могла відбувались ця атака? Її напрям - схід. Прорив з оточення?
Я знаю. Тому спеціально назвав її так, щоб ти притягнув сюди свою чергову брехню. Насправді, знову ж таки, все було значно простіше і знову ж таки ніякої конспірології:
Младший политрук Алексей Еременко поднимает бойцов в атаку. Это, пожалуй, самое известное фото Великой Отечественной войны, наравне с которым разве что фотография Знамени Победы над рейхстагом. А. Еременко погиб через несколько секунд после того, как был сделан снимок.
Фотография названа «Комбат» (то есть «командир батальона») автором фотографии по ошибке. Макс Альперт успел сделать пару снимков командира, поднявшего солдат в атаку, и тут же осколок снаряда разбил камеру. Фотограф решил, что кадры испорчены, и не стал записывать имя человека, которого он сфотографировал. Позже, проявляя пленку, он увидел, что кадр получился превосходным. М. Альперт вспомнил, как слышал в том бою, что по рядам передали «Комбата убили» и решил, что он сфотографировал именно командира батальона. Только после того, как фотография получила мировую известность под названием «Комбат», была установлена личность героя на снимке: Алексей Гордеевич Еременко, 1906 года рождения.
Фото было сделано 12 июля около села Хорошее (сейчас село Хорошее Славяносербского района Луганской области) между реками Лугань и Лозовая, на участке, где держал оборону 220-й стрелковый полк 4-й стрелковой дивизии, ведя упорные кровопролитные оборонительные бои с превосходящими силами противника.
Re: 75 - річниця
Додано: 09 травня 2020, 17:47
Vollmer
Но єсть, також, версія, згідно якої, фото було зроблено під час навчань.
Вона не така романтично - героїчна, в т.ч і для фотографа.
Тому має меншу популярність.
Прошу звернути увагу, що фотограф мав би перебувати, десь, метрів 5 - 8, попереду атакуючих, що залягли, не в шанцях, а просто на землі.
І т.д., з усіма наслідками.
Співставляючи з тим, що я чув, про німецьких кулеметників і снайперів, і совєцьких фотографів, ситуація - маловірогідна, так скажімо.
Я так, колись, дитині пояснював, що порнографію знімає кваліфікований оператор, і вся ця робота - виключно заради грошей. Щоби не було зайвих іллюзій.
Re: 75 - річниця
Додано: 09 травня 2020, 17:53
Нечай
Vollmer писав: ↑
Но єсть, також, версія, згідно якої, фото було зроблено під час навчань.
Вона не така романтично - героїчна, в т.ч і для фотографа.
Тому має меншу популярність.
Прошу звернути увагу, що фотограф мав би перебувати, десь, метрів 5 - 8, попереду атакуючих, що залягли, не в шанцях, а просто на землі.
І т.д., з усіма наслідками.
Співставляючи з тим, що я чув, про німецьких кулеметників і снайперів, і совєцьких фотографів, ситуація - маловірогідна, так скажімо.
Я так, колись, дитині пояснював, що порнографію знімає кваліфікований оператор, і вся ця робота - виключно заради грошей. Щоби не було зайвих іллюзій.
Може й так. Хоча були такі фотографи, що лізли в саме пекло ради вдалого кадру. Тим більше, що політрук міг бути не першим серед атакуючих. Просто люди залягли і треба було комусь їх підняти.
Нечай писав: ↑
................................................................................................................................................................
Може й так. Хоча були такі фотографи, що лізли в саме пекло ради вдалого кадру. Тим більше, що політрук міг бути не першим серед атакуючих. Просто люди залягли і треба було комусь їх підняти.
Ну, залягли..................
Надумали собі, трохи відпочити ???
Якби там, справді, залягли під кулеметами, то в фотографа - не було би часу, і шансів, на знімок.
Снайпери вбивали перших номерів кулеметних розрахунків, через прицільний проріз у щитку "Максима".
Нечай писав: ↑
................................................................................................................................................................
Може й так. Хоча були такі фотографи, що лізли в саме пекло ради вдалого кадру. Тим більше, що політрук міг бути не першим серед атакуючих. Просто люди залягли і треба було комусь їх підняти.
Ну, залягли..................
Надумали собі, трохи відпочити ???
Якби там, справді, залягли під кулеметами, то в фотографа - не було би часу, і шансів, на знімок.
Снайпери вбивали перших номерів кулеметних розрахунків, через прицільний проріз у щитку "Максима".
Зразу видно, що ви ніколи не були на війні, а мені якось трохи прийшлось. Тому знаю, що там не все буває так, як в кіно. І снайпери не завжди бувають. До того ж, як видно зі знімку, він знімався знизу, тобто фотограф міг лежати і знімати просто так, наудачу, не дивлячись у візор. І повезло.
1. Судя по метаниям и виляниям ну очень сильно путавшегося в показаниях М. Альперта, откровенно закрутившего задницей перед семьей Еременко и развивающими их версию высокопринципиальными краеведами, ни в каком бою эту фотографию не снимали. Фотография практически 100% инсценирована ( помимо меняющихся обстоятельств съемки и подменяющего командиров рот комбата, наблюдаются бойцы с вещмешками и шинельными скаткками) и вполне возможно снята совсем не в июле 1942 под Ворошиловградом (винтовки залегших бойцов подозрительно похожи на СВТ).
2. Кто изображен на фото неизвестно и не станет известным никогда (если фотографии из хранящихся в ЦАМО личных дел КНС не оцифруют) сейчас по поводу его персоналии достоверно известно только одно: это не Алексей Гордеевич Еременко.
3. Все до единого уточняющие подвиг политрука рассказы сослуживцев рассыпаются даже после минимальной проверки.
4. В братской могиле с. Хорошего тела политрука А.Г. Еременко не покоится. Где и как он погиб, и где похоронен неизвестно. И совсем не факт что кто-то из остальных 12 числящихся похороненными в этой могиле военнослужащих КА там тоже лежат. Эксгумацию Гербера с северной части кладбища с.Петровеньки точно никто не делал.
5. Несмотря на инсценированность, фотография по настоящему великолепна. Почему собственно и привлекла внимание мошенников и жаждущих увидеть свое имя в газетах баечников.
6. Что нужно делать чтобы не повторилось подобного этому позорному шоу с привязкой к фото не имеющего к нему ни малейшего отношения человека ? Не поощрять в этом плане не малейшей брехни. Она не только разлагает вооруженные силы, но и полезна только в краткосрочной перспективе и всегда стреляет в спину в самый неудобный момент. Правда тоже может служить оружием, но ей надо уметь пользоваться.
Впрочем с этим многие явно не согласятся. Особенно из тех, кто старательно не замечают своих спереду желтых, а сзаду коричневых штанцив с аккуратными стрелочками.
Re: 75 - річниця
Додано: 09 травня 2020, 20:00
Амосенко Олег
Нема там чого святкувати.
Зараз у нас уже інша війна, уже 6-й рік, і закінчення немає.
