Форум Дурдом

Мама любит землю
Несмотря на крупный агробизнес, в декларации Давиденко показывал себя довольно бедным человеком для его статуса. Квартира в Бахмаче, дом в Носовке да гараж. Зато дорогих часов в коллекции бизнесмена сразу несколько. А вот у гражданской жены Давиденко Людмилы Нестеренко имущества на порядок больше - 3 квартиры, среди которых две находятся в Киеве, два земельных участка, "Инфинити". Дом, квартира, земля и "Лэнд Крузер" записаны на мать убитого.
После избрания нардепом Давиденко переписал весь бизнес на маму. Так, она является собственницей акций французской фирмы AGROREGION, владелицей ООО "РЕГИОН-2007" (по сути это частный таможенный пост в поселке Козелец, открытый после того, как замминистра Давиденко поспособствовал закрытию государственного поста в Чернигове), а также десятков других фирм, преимущественно сельскохозяйственного направления деятельности.
Уже в 2015 году нардеп Валерий Давиденко стал куратором партии "Наш край" (проект Банковой того времени, объединявший бывших регионалов в разных областях страны) в Черниговской области.
А после смены власти в Украине в 2019 году Давиденко уже прошел в Раду как самовыдвиженец по 208 округу в Черниговской области и в декабре того же года вошел в депутатскую группу "Доверие".

stan700 писав: ↑ Впоследствии "Агродом" разрастется в целую агроимперию будущего нардепа. На юге Черниговской области у Давиденко будут десятки тысяч гектар земли, сахарный завод и другие активы. А помогли ему выбиться в крупные бизнесмены люди, которые впоследствии станут близкими к семье президента Виктора Януковича.

Зіц-предсєдатєль, схоже.

stan700 писав: ↑

Нечай писав: ↑ Важливо те, що пацани збудували таку систему влади, де не захищений практично ніхто. І ця система тепер починає бити по ним.

мо система очіщається?
нет человека - нет проблєм.
комсомольцев хватит на кого списать

Нам од того толку ніякого. Прийдуть інші криси. Крисячі "королі".

Как писал Hubs, по информации черниговского активиста Олега Скварского, партию "Наш край" на Черниговщине контролирует народный депутат от БПП Валерий Давыденко. Он работал первым заместителем беглого министра АПК Николая Присяжнюка в правительстве Азарова, а "2014-го "засеял" сельский округ на Черниговщине и стал нардепом". Присяжнюк выступает фигурантом уголовного производства, скрывается за пределами Украины (предположительно Россия), объявлен в розыск МВД Украины.

треба тут рити
За інформацією колишнього керівника ДПЗКУ Саймона Чернявського, який очолював компанію з грудня 2019 по березень 2020 року, дефолт може наступити в середині 2021 року.
https://rubryka.com/2020/05/22/dpzku-mo ... -problema/

Givi Kot
@givikote
·
9 ч
В ответ
@BorisenkoBoris
Накрал на 10 жизней - это точно. Не просто так у него было наградное оружие. Есть мнение, что убрали с помощью программирования. Допустим, кодовая фраза по телефону. Много украл и много знал. Поинтересуйтесь подобными технологиями.

Фрося писав: ↑ Есть мнение, что убрали с помощью программирования. Допустим, кодовая фраза по телефону. Много украл и много знал. Поинтересуйтесь подобными технологиями.

это круто! Фрося, где ты такое находишь?

Sergii Ivanov
3 августа, 14:14 ·
Пам’ятаєте депутата Давиденка, який рік тому скоїв самогубство? Давиденко був співвласником «Агродому», доволі великої агрокомпанії. Новина про самогубство депутата швидко вщухла, але раптом, пару місяців тому, знову потрапила у фокус ЗМІ. Головний ньюзмейкер - вдова Давиденка - почала розповідати, як «Кернел» віджимає компанію її свекрухи. Агрохолдинг «Кернел» належить Андрію Веревському і доволі агресивно нарощує свою частку на ринку. Можливо «Кернел» дійсно вирішив привласнити чуже? Давайте розбиратися.
Розпочнімо з інформаційної кампанії, яка ведеться в інтересах «Агродому». Вона явно дуже коштовна: залучені десятки ЗМІ, подані десятки заяв до правоохоронних органів, тільки судових позовів - 64. Виникають серйозні сумніви, що вдова чи мати загиблого могли оплатити все це, особливо з огляду на те, що Давиденко ймовірно вкоротив собі віку саме через борги. Тоді хто за ними стоїть?
А стоїть за цим такий собі пан Бедриківський. Преса називає його «гаманцем» та довіреною особою екс-генпрокурора Юрія Луценка. Дійсно, Бедриківський був неодмінним аксесуаром Юри на всіх його посадах - заступником, коли той очолював МВС, ледь не щодня даруючи нам порції відбірного трешу.
У 2016-му, коли держава отримала в особі Луценка першого генпрокурора без освіти, він забрав Бедриківського до ГПУ і призначив головою одного з департаментів, адже працювати без свого улюбленого «рішали» українська номенклатура не звикла. Пліч-о-пліч Луценко з Бедриківським активно та прибутково працювали в ГПУ, поки їх не асенізували після виборів. Посади зникли, проте гроші залишились.
Є підстави вважати, що саме Бедриківський використовує сім’ю загиблого Давиденка як інформаційний таран проти «Кернела» і ось з яких мотивів.
Ще за життя Давиденка Бедриківський інвестував в «Агродім» $15 млн, «чесно» зароблених на державних ментівсько-прокурорських хлібах. Бізнес оформили на його сина Олександра, який став співзасновником компанії та отримав 12,5% акцій. Передбачалося, що у подальшому Бедриківський стане рівноправним партнером Давиденка, а можливо й отримає контрольний пакет.
Паралельно з цим Давиденко взяв у «Кернел» $11 млн позики, розраховуючи частково погасити наявні борги та залишитися з Бедриківським рівноправними партнерами в майбутньому. Після самогубства Давиденка $11 млн боргу перед «Кернелом» зависли. «Агродім» відмовився повертати гроші, відтак «Кернел» завів у компанію свій менеджмент. Такий стан речей дуже засмутив Бедриківського: $15млн за 12,5% акцій — це трохи too much. Він спробував продати свої акції «Кернел», неодноразово приїжджав на перемовини (навіть свідки є), в результаті чого «Кернел» купив 12,5% акцій за ~ $1,5 млн. Але ця сума точно не задовольнила Бедриківського.
За інформацією колишніх працівників «Агродому», часткою 12,5%, яка нібито належить матері покійного Давиденка, насправді теж володіє Бедриківський. Саме тому він вимагає від «Кернел» $10 млн і за старою ментівською звичкою вдається до шантажу, використовуючи родичів Давиденка, а також свої зв‘язки у правоохоронних органах і судах.
Конфлікт триває і мені дуже цікаво, чим він закінчиться. Хто переможе - екс-мент-мультимільйонер чи один з найкрупніших агрохолдингів країни.
Але є ще одне питання, яке не дає мені спокою. Ви уявляєте, скільки, бабла Бедриківський накосив на посаді заступника міністра та голови департаменту ГПУ, якщо може собі дозволити 15-мільйонні інвестиції? А скільки «наслужив» його бос Луценко, навіть уявити страшно. Чому в цій країні чиновники та члени їхніх сімей залишаються найуспішнішими бізнесменами - питання й досі риторичне.

"Риторичне" це питання тому, що в суспільстві присутня шизофренія, коли одні й ті ж самі суб'єкти напримєр ОДНОЧАСНО лають Сталіна й мріють про "порядок" й відповідальність чинуш.

"Одночасно" можна мряти про відповідальність сталіна. Совок як риба. Починає гнити з голови, але чистка починається з хвоста. Жоден сталінізд не в стані зрозуміти, що корупція - це наслідок лєнінізму-сталінізму. Скільки не стріляй, а все одно "нові обличчя" копіюють поведінку вождів народу. І знову треба стріляти. Аж поки чергове сонцесяйне чудо в пір'ях не здохне.

Більшої колекції чудес у пір'ях, котрі явила на табуретку мафія, котра загнуздала "незалежну" Україну, годі й уявити. Все чудєсатєє й чудесатєє... Але душевна хвороба тим вона й хвороба, що позбавляє здатності відрізняти позитив від негативу. Що ж, значить далі, впірьод, к побєдє.

Sintez писав: ↑ Більшої колекції чудес у пір'ях, котрі явила на табуретку мафія, котра загнуздала "незалежну" Україну

Так не тільки Україну. Можна порівняти країни, де позбулися більшовицької мафії, з тими, де вона досі має свій гешефт. Це ж легко. Чому цей аргумент ніколи не використовують сталінізди? Бо стає надто очевидна різниця між позитивом та негативом?

Sintez писав: ↑ "Риторичне" це питання тому, що в суспільстві присутня шизофренія, коли одні й ті ж самі суб'єкти напримєр ОДНОЧАСНО лають Сталіна й мріють про "порядок" й відповідальність чинуш.

Це не шиза, це звичайна амбівалентність постгеноцидного, посттоталітарного та постколоніального народу по всіх напрямках. Питання обчмоктане політолухами ще років 20-ть тому.