Марсобджоли

[Olegik]

Нобелівську премію з фізики 2023 року отримали науковці П'єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юільє, повідомляють у Фонді Нобеля.

Їх нагородили за "за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії".

П'єр Агостіні (Університет Огайо, США), Ференц Крауш (Інститут фізики імені Макса Планка, Німеччина) та Енн Л’Юільє (Лундський університет, Швеція) показали спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, під час яких електрони рухаються або змінюють енергію.
...

https://life.pravda.com.ua/society/2023/10/3/256866/

[M_M]

аттосекундні імпульси

10^‐18 с ?!?
Це ж, начебто, теоретично неможливо (для видимого спектру)

[M_M]

Очень короткий импульс
Нобелевскую премию по физике присудили за лазеры, способные заглянуть в атом
Лауреатами Нобелевской премии по физике 2023 года стали Пьер Агостини, Ференц Краус и Ан Люйе. Премия присуждена им «за экспериментальные методы генерации аттосекундных импульсов света для изучения динамики электронов в веществе», сообщается на сайте премии.

Аттосекундные импульсы – это импульсы продолжительностью в несколько аттосекунд. Одна аттосекунда равна квинтиллионной (10-18) доле секунды. Аттосекунда во столько же раз скоротечнее секунды, во сколько секунда короче возраста Вселенной.

Электрон в атоме водорода обходит вокруг ядра за 150 аттосекунд. Значит, уследить за электроном можно только с помощью процессов, которые еще скоротечнее. Аналогия проста: сфотографировать человека на бегу можно только фотоаппаратом, который срабатывает быстрее, чем бегун перемещается. Иначе вместо человека на снимках получится размытое пятно.

Агостини, Краус и Люйе дали в руки физикам подходящий инструмент. Это аттосекундные импульсы лазерного излучения. В официальной формулировке использовано слово «свет», но в его нужно понимать в более общем смысле, как электромагнитное излучение. Аттосекундные лазеры испускают не свет, видимый человеческим глазом, а ультрафиолетовые волны, причем настолько короткие, что это уже почти рентгеновские лучи.

Ключ к аттосекундным импульсам крылся в явлении, которое группа Люйе открыла и объяснила конце 1980-х – начале 1990-х. Если облучать атомы инертных газов мощным лазером, излучение отрывает электрон от ядра. Но не навсегда. Очень скоро электрон воссоединяется с атомом. Однако за время «вольной жизни» он получает от лазерного луча дополнительную энергию. Отдавая эту энергию при возвращении в атом, электрон сам излучает электромагнитные волны на множестве частот. Эти частоты кратны частоте волны лазера: они больше ее в два, три, четыре раза и так далее, вплоть до нескольких десятков раз. Говоря в музыкальных терминах, если лазер испускает «основную ноту», то электрон – многочисленные обертоны.

С помощью этих обертонов можно сформировать импульсы излучения продолжительностью всего несколько аттосекунд. Для этого нужно наложить разные волны друг на друга так, чтобы гребни и впадины почти везде компенсировали друг друга. Все, что остается – несколько аттосекундных «горбов».

В 2001 г. научные группы Агостини и Крауса одновременно воплотили эту теорию в практику. Агостини продемонстрировал серию лазерных импульсов продолжительностью всего 250 аттосекунд каждый. Краус изолировал одиночный импульс продолжительностью 650 аттосекунд. Сегодня физики добрались уже до десятков аттосекунд, и не собираются останавливаться.

Анатолий Глянцев

[Olegik]

Нобелівську премію з хімії 2023 року отримали вчені Мунгі Бавенді, Луї Брус та Олексій Єкімов.

Науковцям присудили премію за відкриття та розробку квантових точок, йдеться на сайті "Нобеля".

"Нобелівська премія з хімії 2023 року присуджується за відкриття та розробку квантових точок – наночастинок, настільки крихітних, що їхній розмір визначає їхні властивості. Ці частинки мають унікальні властивості і тепер поширюють своє світло з екранів телевізорів та світлодіодних ламп. Вони каталізують хімічні реакції, а їхнє прозоре світло може освітлювати пухлинні тканини для хірурга", – кажуть у комітеті.
...

https://life.pravda.com.ua/society/2023/10/4/256879/

[Olegik]

Місія NASA Psyche, яка дослідить унікальний металевий астероїд, стартує 12 жовтня
https://itc.ua/ua/novini/misiya-nasa-ps ... -zhovtnya/

[Olegik]

стартує 12 жовтня

13-го

[Olegik]

NASA надіслала «‎Вояджер» новий патч — він допоможе виграти ще щонайменше 5 років
https://itc.ua/ua/?p=1828778

[Olegik]

Радіосигнал від інопланетян. Учені вперше слухали космос на низьких частотах: який результат
https://focus.ua/uk/technologies/602010 ... j-rezultat

[Olegik]

Джефф Безос показав місячний посадковий апарат Blue Moon, створений для NASA



https://itc.ua/ua/novini/dzheff-bezos-p ... dlya-nasa/

[Olegik]

Зонд NASA «Юнона» знайшов на Ганімеді органічні молекули
https://itc.ua/ua/novini/zond-nasa-yuno ... -molekuly/

[Olegik]

NASA починає тестувати космоплан Dream Chaser від Sierra Space перед його дебютом у квітні


https://itc.ua/ua/novini/nasa-pochala-t ... -u-kvitni/

[Olegik]

Не лише ракети: у листопаді NASA запустить безкоштовну стримінгову платформу
https://life.pravda.com.ua/society/2023/11/3/257420/

[Olegik]

Що розгледів «‎Евклід» на нічному небі? Перші зображення від космічного телескопа ESA, що «‎полює» на темну матерію
https://itc.ua/ua/novini/shho-rozglediv ... -materiyu/

[Olegik]

Наступний тестовий запуск системи Starship від американської аерокосмічної компанії SpaceX може відбутися вже 17 листопада.
...

https://www.epravda.com.ua/news/2023/11/13/706519/

[Olegik]

SpaceX отримала дозвіл на новий запуск Starship вже завтра [Upd: перенесли на 18 листопада]

...
двогодинне стартове вікно відкриється о 15:00 за київським часом і поки що прогноз погоди сприятливий
...

https://itc.ua/ua/novini/ad-astra-space ... on-friday/

[Olegik]

У ранньому Всесвіті щось сталося: у перших зірках виявлено елемент, якого не повинно бути
https://focus.ua/uk/technologies/607762 ... vinno-buti

[Olegik]

Знайдено ідеальну зоряну систему: 6 планет обертаються в ній особливим способом
https://focus.ua/uk/technologies/609710 ... obom-video

[Olegik]

Дослідники з компанії Google DeepMind за допомогою штучного інтелекту GNoME змоделювали понад 2 мільйони нових кристалів.

«Сучасні технології – від комп'ютерних чіпів та акумуляторів до сонячних батарей – ґрунтуються на неорганічних кристалах. Для створення нових технологій кристали мають бути стабільними, і за кожним новим стабільним кристалом можуть стояти місяці ретельних експериментів. Сьогодні ми повідомляємо про відкриття 2,2 мільйонів нових кристалів, що еквівалентно майже 800 рокам накопичення знань», – кажуть вчені.
...

https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/ii-dopom ... shuki.html

[Olegik]

В Японії запустили найбільший у світі токамак — 370-тонний термоядерний реактор
https://itc.ua/ua/novini/v-yaponiyi-zap ... j-reaktor/

[Саня]

Физики впервые добились квантовой запутанности целых молекул