Re: Марсобджоли
Додано: 19 липня 2020, 18:18
https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/astronom ... aneti.htmlУчасники проєкту Habitable Exoplanet Hunting заявили про відкриття екзопланети, яка обертається навколо червоного карлика в сузір'ї Раку. Як повідомляє Sci-News, в проєкті беруть участь астрономи-аматори і, якщо їхнє відкриття підтвердиться, планета буде першою, яку виявили непрофесійні вчені.
...
https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/astronom ... ontse.htmlАстрономи Європейської південної обсерваторії за допомогою Дуже великого телескопа отримали знімок сонцеподібної зірки, навколо якої обертаються дві гігантських планети. Наголошується, що досі вченим не вдалося спостерігати прямо більше однієї планети, яка обертається навколо зірки, схожої на Сонце.
Тепер астрономи одержали знімок планет, які обертаються навколо зірки TYC 8998-760-1, розташованої на відставні приблизно 300 світлових років. Газові гіганти знаходяться приблизно на відстані 160 і 320 астрономічних одиниць (відстань від Землі до Сонця). Тобто, вони розташовуються набагато далі від свого материнського світила, ніж Юпітер і Сатурн від Сонця. Ці планети також набагато масивніші за газових гігантів Сонячної системи, внутрішня планета в 14, а зовнішня – у шість разів важча за Юпітер.
Вчені отримали зображення цієї планетної системи в ході пошуків молодих гігантських планет зірок, схожих на Сонце, але набагато молодших за нього. Вік розташованої в південному сузір'ї Мухи зірки TYC 8998-760-1 всього 17 мільйонів років. За словами вчених, ця зірка є “дуже молодою копією нашого Сонця”.
Подальші спостереження цієї системи дозволять астрономам перевірити, чи утворилися ці планети на своїх нинішніх вельми віддалених від материнської зірки орбітах або мігрували
https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/kitaj-za ... -mars.htmlКитай 23 липня успішно запустив ракету-носій «Чанчжен-5» з апаратами місії «Тяньвень-1» на борту, повідомляє агентство «Сіньхуа». Це перша місія країни з дослідження Червоної планети.
Ракета стартувала з космодрому Веньчан в південній провінції Хайнань. Місія складається з орбітальної станції, посадкової платформи і марсохода.
Очікується, що апарат прибуде на орбіту навколо Марса в лютому 2021 року, в кінці квітня платформа з марсоходом повинна відокремитися від станції та розпочати посадку на Червону планету. Якщо все пройде успішно, Китай стане другою країною після США, якій вдалося провести наукову місію на поверхні Червоної планети.
NASA завершило работу над дизайном полезной нагрузки обсерватории ASTHROS, которая поможет изучить, как рождаются звезды в газовых облаках. Как сообщается на сайте аэрокосмического агентства, она будет запущена в стратосферу на высотном воздушном шаре.
Несмотря на то, что высотные воздушные шары, или стратостаты, могут показаться устаревшей технологией, NASA до сих пор активно использует ее для научных экспериментов. Поскольку запуск стратостата обходится намного дешевле запуска ракеты, а также не требует столь долгой подготовки, ученые могут идти на более высокие риски, связанные с использованием новых или более современных приборов и инструментов, которые еще не были опробованы в космосе. Выявляя технические или эксплуатационные проблемы, которые могут повлиять на научный результат исследований, инженеры могут усовершенствовать технологии на ранних этапах и затем использовать их во время будущих миссий.
Astrophysics Stratospheric Telescope for High Spectral Resolution Observations at Submillimeter-wavelengths (ASTHROS) — это легкий телескоп, который состоит из 2,5-метровой параболлической тарелки, а также набора зеркал, линз и детекторов. Он будет наблюдать Вселенную в дальнем инфракрасном диапазоне, в котором хорошо видны молодые горячие звезды. Для этого инструмент поднимется на высоту 40 километров — в четыре раза выше, чем коммерческие самолеты, но все же ниже линии Кармана, которая считается границей между атмосферой Земли и космосом. Сам телескоп поднимет 150-метровый воздушный шар, наполненный гелием.
Астро світлину вже давно неможливо зробити так, щоб під час спостережень до кута зору не потрапило декілька супутників. Але є ще декілька заважаючих факторів, таких як космічне випромінювання, що залишає випадкові треки на світлині. Найгірше заважають геостаціонарні супутники, бо відносно довго тримаються у куті зору. Світлина з треками Старлінків скоріше скомбінована так, щоб не сховати їх, але навпаки, показати їх усі. Вийшло красиво.Астрономи висловлювали стурбованість запуском 12 тисяч супутників системи Starlink. Після того, як супутники піднімуться на робочу орбіту, їх не можна буде помітити неозброєним оком, але вони можуть перешкодити наземним астрономічним спостереженням.
Запуск місії заплановано на 30 липня. У разі невдачі, є "вікно" до 5 серпня, або розширене - до 15 серпня.марсохід, що виготовляється Лабораторією реактивного руху для використання у місії НАСА Марс 2020. Його створено на основі існуючого марсохода «К'юріосіті». Він має сім наукових приладів, 23 камери та два мікрофони для вивчення поверхні марсіанського кратеру Єзеро. Марсоходу допомагатиме також роботизований ґвинтокрил «Інджін'юіті».
Monday, July 27
1 p.m. – Mars 2020 Pre-Launch News Conference
3 p.m. – Mars 2020 Mission Engineering/Science Briefing
Tuesday, July 28
2 p.m. – Mars 2020 Mars Sample Return Briefing
4 p.m. – Mars 2020 Mission Tech and Humans to Mars Briefing
Thursday, July 30
7 a.m. – Mars 2020 Perseverance launch broadcast
11:30 a.m. – Mars 2020 Perseverance post-launch news conference