Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Відповісти
antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 01 квітня 2024, 23:23

https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vo ... aragraph=0
Про що там? Життя звичайного чоловіка, котрий став на шлях протесту проти беззаконня в радянському суспільстві та в наш час.
Пошуки формули миру, наміри ціною власного життя зруйнувати зіккурат (сатанинський храм сатани - Мавзо :patient: лей Леніна), арешт, суд, українські та сибірські табори, опис проблем сьогодення.
Цікаво пишу? Ні?
:good: чи :negative:

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 03 квітня 2024, 13:05

Розумний чоловік, котрому я поплакався, що моя сенсаційна інформація про використання владою секретів магії нікому не цікава, заспокоїв: - Сатанинська влада служить дияволу й той покровительствує слугам своїм. Розумні люди це знають а дурним байдуже. Ти не знав – от і відчув на своїй шкурі дію всіх тих ритуалів… Твоя інформація – секрет Полішинеля. Себто таємниця котру і так усі розумні люди знають…
Подав документи на екскурсійну поїздку в капкраїну. Щоб виявити чи то не збираюся я там залишитись назавджи влада підіслала сексота котрий чорнокнижником (відьмаком) виявився.
Скоро Великдень. Ви вже ходили причасчатися від тіла та крові Господа нашого Ісусв Христа? Ні? Поспішіть а то скоро в церквах буде не проштовхнутись.
А мене КДБісти опівночі заманили в компанію й причастили від тіла та крові диявола. От і став я одержимий бісами - робив дурниці котрі не зробила б і мала дитина та от тоді мені всі мої вчинки здавалися напрочуд розумними. Довго в таборах я вовком вив від безсилої люті та відхаркував те сатанинське причастя.
От про те й книга. Спочатку хотів назвати книгу "Я був одердимий бісами" та передумав. Хочете знати як воно все було та що відчуває людина під дією відьмарських коктейлів? Читайте. :smoke:

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 07 квітня 2024, 14:10

Уривочок із спогадів в тему:
Український табір ОП/16. Травень 1983. На побачення приїхала мама:
- Пішла я до ворожки погадати на тебе. Та відразу сказала: "Йому пороблено. Поїли, поїли вашого сина, а потім таким напоїли, що він дуже блював. Підісланий чоловік довго слідкував за вашим сином, а потім продав і стільки грошей отримав, що йому років на десять вистачить. Та його теж велика бідонька чекає, але він заробив... А синові вашому дадуть п’ять років, але весь термін відбувати не буде".
- Ось ви знаєте ту Магію, - запитала я, - скажіть, чим саме напоїли мого сина?
- Вночі варять вірьовку, на котрій повісився самовбивця і над цим варивом читають закляття, тобто, закликають сатану на певну людину. Підмішують у спиртне або чай. Усі будуть пити, але зашкодить тільки тому, кому це зроблено. Та людина обов'язково виблює випите, але одна маленька крапелька все ж залишиться і цього цілком досить. З тієї пори та людина буде робити дурниці, котрих не зробить і мала дитина, але їй самій усе буде здаватись дуже розумним. І не злізе сатана, доки не візьме своє".
- Згадай, сину, - запитала мама, - чи було таке, що вони тебе пригостили, а ти все виблював?.. А я всі церкви об'їздила - подавала в кожній на молебень за твоє здоров'я. В багатьох церквах благають Бога, щоб ти вижив, отож вір: повернешся живим й раніше ніж присудили. Наприкінці та ворожка сказала: "Коли Ваш син звільниться то нехай негайно прийде сюди. Я йому так зроблю, що йому всюди та скрізь буде щастя отож до кінця своїх днів мене добрим словом згадувати буде".
Випив я освячену воду, з'їв Пасху, просфору, масло, сир, пасхальні яйця-писанки, і не вмить, а повільно в моїй свідомості ніби туман став розсіюватись, полуда, пелена спадати з очей. Я отримав доступ до раніше чародійством заблокованих клітин мозку, котрі відповідають за розум, логічне мислення, пам'ять. Поволі я все пригадав і... заскреготів зубами, завив від безсилої люті! Як же мене провчили! Як же носа втерли! Я пригадав, пригадав усе!
П.С. Про мотузку повішеного та інші чародійства дохідливо розповідає священнослужитель:
https://www.google.com/search?q=%D0%A0% ... JOJ5w,st:0

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 08 квітня 2024, 09:17

У 1979 КДБісти закатували геніального композитора та співака Володимира Івасюка й тіло повісили в лісі. Цікаво, що пояса від плаща, на котрому висів повішений родичам не повернули. Навіщо він ім? Думай те....
https://suspilne.media/culture/378380-i ... nctaborah/

Аватар користувача
Sintez
Єретик
Повідомлень: 25056
З нами з: 23 березня 2018, 20:24
Звідки: Підводний човен "Земля"

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення Sintez » 08 квітня 2024, 10:05

antik писав: . Ви вже ходили причасчатися від тіла та крові Господа нашого Ісусв Христа? Ні? Поспішіть а то скоро в церквах буде не проштовхнутись.
Коля, ти людожер?
🇺🇦 🇮🇱
Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 10 квітня 2024, 10:37

Магія - це протилежна сторона Біблії. Якщо Біблія вчить любити Бога та свого ближнього як самого себе то магія вчить любити тільки себе. Там багато рецептів як, образно кажучи, намазувати чужий кусочок масла на свій кусень хліба. Себто крутити світом в своє задоволення. Розглянемо лише один із артефактів на які полюють чародії - мотузку повішеного. Що з вами станеться якщо ви її роздобудете? Вам скрізь та всюди буде щастити - біси будуть опікуватися вами. Підете з колегами в ліс - назбираєте більше за усіх грибів. Підете на риболовлю - наловите більше за усіх риби. Підете на полювання - вполюєте найбільше дичини. Підете грати в казино - виграєте. Підете в гості - опинитеся поряд із людиної котра надасть вам хорошу роботу чи візьме компаньйоном. Підете на танці - серед тисячі дівчат (жінок) закохаєтеся саме в ту, котра буде не бідною, освіченою, хорошою і в ліжку і на кухні і т. д. Все у вас буде в шоколаді. А якщо війна? О, так війна тобі матінка рідна. Тут тільки встигай долари загрібати і престижні авто та маєтки за кордоном купувати. :smoke:
А чи можна за допомогою магії знищити ворога? Елементарно, Ватсон. Чорнокнижних роздобуває волосся, нігті, кров, піт, слину, одяг ворога і ліпить з того всього воскову фігурку. Називає її іменем ворога, символічно причащає і... зі страшними заклинаннями опівночі на кладовищі хоронить її в могигі. (викопує на могилі ямку і туди той образ та подобу ворога).
Все, на вас "поставили хрест". Ні, ви не помрете але надалі у вас не буде жодного щасливого дня. Підете на риболовлю - повернетесь без риби. На полюванні без дичини. В азартних іграх будете постійно програвати. Дружина ваша виявиться тупою, бідною, хворобливою. Маючи вищу освіту будете постійно працювати чорноробом і то усі вами зароблені гроші підуть на операції себе та дружини, оплату лікарям та ліки. Будете мріяти про смерть як в"язень про день звільнення з концтабору.
Украдене щастя. І хоч головою об стіну бийся... :dash2:
Навіть і якщо проб"єш головою стіну то опинишся в... сусідній камері. :suicide_fool-edit:

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 11 квітня 2024, 13:46

У пустині Господь посилав ізраїльтянам манну небесну, м'ясо та воду. Через три місяці Мойсей зійшов на гору Сінай й там 40 днів розмовляв з Богом. Гора дрижала, горіла, диміла, чувся грім та голос сурми. Народ же вдалині тремтів від страху. Наприкінці Господь дав Мойсею кам'яні таблиці з десятьма заповітами. Першим був заповіт: "Я, Господь Бог Твій, нехай не буде в тебе інших богів, окрім Мене".
А тим часом волхви (ті самі, котрі сьогодні складають гороскопи а ЗМІ їх розповсюджують) переконали ізраїльський народ, що він народжений в сузір'ї Тільця й, щоб умилостивити богів, потрібно виготовити золоте теля й тоді буде їм щастя. Так й зробили - пригодились позичені у єгиптян золоті прикраси. Крім тільця вилили ще й п'ятикутну зірку Ремфана, котру сатаністи називають печаткою Люцифера.
Стали славити рукотворного ідола, співати та танцювати перед ним. Господь побачив це неподобство й вирішив винищити усіх ізраїльтян та Мойсей заступився за народ. (Пізніше Мойсей ще не раз пожалкує про своє необдумане благородство. Як й інші покоління людей…)
Коли ж Мойсей спустився з гори й побачив це неподобство то страшенно розлютився! Він веде народ свій із рабства, щоб у обіцяному Богом краї забути мерзенні вчинки єгиптян, їхнє ідолопоклонство, веде щоб розпочати нове життя із чистого аркуша. А тут його брати по крові, Богом вибрані люди бачать чуда Господні, їдять манну небесну й разом із тим несуть із собою окультні знання та чинять … таїнства поклоніння темним силам!
Мойсей спересердя розтрощив золотого ідола. Після того став у брамі табору й сказав: "Хто за Господа - до мене."
І зібралися всі Левівні сини. Мойсей наказав їм витягти мечі й порубати ідолопоклонників. "І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловік".
Та наука не пішла на користь - ізраїльтяни продовжували гнівити Бога. Та Господь осміяний не буває - за кожний гріх невідворотно наступала кара.
Через сорок років ізраїльтяни підішли до обіцяного Богом Краю. Цікавий факт: за сорок років подорожі вишуканий одяг не зносився! Розвідники донесли, що Край той дуже багатий, жителі великого зросту та сильні. Ізраїльтяни були дуже налякані такою новиною, але Господь пообіцяв, що пошле Ангела Свого, котрий за численні гріхи винищить жителів обіцяного Краю. За які саме гріхи? А приречені жителі Краю були чорнокнижниками, чародіями й досягли великого достатку та могутності завдяки зв'язку із дияволом!
Ось як Господь застерігав людей: (Повторення закону 18. 9-14) "Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів. Нехай не знайдеться між тобою такий, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою. Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм, бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти - не таке дав тобі Господь, Бог твій".
Так і сталося: Господь вигубив, побив ті народи, а ізраїльтяни оселились в їхніх будинках, привласнили весь Край. (Господь всесильний та довготерпеливий. Воно то так, але терпінню Всевишнього все ж є межа, отож диявол не в силі врятувати своїх служителів від Господнього покарання.)
П.С. Поклонившись дияволу чародійством досягнеш всього що бажаєш але накличеш на себе Божий гнів. Не безкінечне довготерпіння Всевишнього тому що...

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 12 квітня 2024, 23:13

Фатальна помилка.
А ось приклад як мій товариш постраждав. Юрій закінчив заочно інститут. Вступив в КПРС. Влаштувався інспектором ОБХСС. Доки ловив дрібних крадіїв, все йшло чудово. Хабарів не брав - головним було просування по службі. Поволі наступило сп'яніння від успіхів - став заводити справи на директорів великих державних підприємств, котрі крадуть вагонами. Тоді директор заводу тракторних запчастин запропонував Юрію угоду: "Ти порвеш компрометуючий мене документ, а взамін отримаєш ордер на трьохкімнатну квартиру".
Принциповий Юрій рішуче відмовився - розумів, що, по-перше, угода є протизаконною, отож пахне криміналом, а, по-друге, цим його можуть шантажувати усе життя. Юрій був молодим, амбітним, хотів в МВС зробити кар’єру… У той час він не знав, що начальство являє собою своєрідну мафію, в котрій є чимало майстрів Магії. Слід було знати, що часто директор великого державного підприємства та начальник міліції є друзями ще з дитинства, - один краде вагонами, другий його прикриває. По завершенні кожної оборудки друзі діляться між собою та із вищестоящим начальством. Зрозуміло, що тих, хто нахрапом лізе не у свої справи, мафіозі тихо усувають. Юрія високопосадові колеги запросили на вечірку й там напоїли чорнокнижним пійлом після вживання котрого той захворів та й зліг - паралізувало. Директор же заводу тракторних запчастин не постраждав - завод виготовляв вузли до танків отож за нього заступилась Москва.
Пізніше друг мені так сказав:
- Ми обоє постраждали від чаклунства. Ти п'ять років відсидів, а я вісім років відлежав пластом паралізований. Кому з нас було гірше?
Усі знахарі, до яких Юра звертався, казали, що було "пороблено" на питві, але до кінця зняти порчу так ніхто й не зміг. (Ту горезвісну чашку кави, котру "друзі" піднесли на десерт він на все життя запам'ятав.) Зараз друг на групі по інвалідності. Уся пенсія йде на ліки, ковтає пігулки жменями. Я довго думав над його запитання й завжди доходив висновку, що він постраждав сильніше.

Аватар користувача
Sintez
Єретик
Повідомлень: 25056
З нами з: 23 березня 2018, 20:24
Звідки: Підводний човен "Земля"

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення Sintez » 16 квітня 2024, 06:10

Щоб пасти довбо%□διв, не побрібна жодна "магія". Потрібна лише їхня добровільна згода залишатися довбо%□δами.
🇺🇦 🇮🇱
Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 20 квітня 2024, 16:02

Із книги:
Одержимість.
Якось розговорився із випадковою попутницею. Та мені розповіла таке:
- У нашому селі є відьма. Іноді на неї щось находить й так її мучить, що вона мусить комусь чародійством заподіяти шкоду. Коли ж поблизу немає чужих, то поробляє своїм дітям, а як той час минає так відразу ж відробляє...
Тут справа ось в чому. Людина, котра продає душу дияволові, отримує від князя світу цього демонів для слугування. Та от вся каверза в тому, що ті невидимі владні істоти іншого виміру служать не задарма. Вони харчуються кров'ю, богозневагою, злом й якщо господар не чинить антихристиянських вчинків, то вони неабияк мучать його, щоб тими стражданнями поповнити свої сили.
Блаженна Матрона, (1885-1952) котра від народження отримала від Бога дар зцілення, яснобачення, в часи войовничого боговідступництва свідчила: "Народ под гипнозом, сам не свой, страшная сила вступила в действие... Эта сила существует в воздухе, проникает везде. Раньше болота и дремучие леса были местом обитания этой силы, потому что люди ходили в храмы, носили крест и дома были защищены образами, лампадами и освящением. Бесы пролетали мимо таких домов, а теперь бесами заселяются и люди по их неверию и отвержению от Бога".
Під час комуністичних демонстрацій не дозволяла близьким виходити із будинків, відкривати вікна, двері, забороняла бачити та чути - свідкувала, що легіони бісів в той час заповнюють простір й проникають в оселі та душі людей. Часто повторювала: "Если народ теряет веру в Бога, то его постигают бедствия, а если не кается, то гибнет и исчезает с лица земли…"
Повчальний епізод. Був час коли блаженна Матрона жила у вертепі сатани – квартирувала у відьми (вибирати не приходилось – хто візьме там й мусила жити). Одна із зцілених від поробленого сказала, що запізнюється на потяг й хоче заночувати. Матушка відповіла: "Беги скорее, ты успеешь на последнюю электричку, а здесь тебе ночевать нельзя, сейчас к хозяйке квартиры - колдунье нашей придёт ночью целое полчище бесов, и тебе здесь быть нельзя, да и мама твоя будет беспокоиться".
Чому Матушка поспіхом відіслала відвідувачку? Невидимі нам владні демони (відпавши від Бога ангели) нададуть відьмі сил та знань а взамін стануть вимагати поживи. (Гостей прийнято пригощати). І горе тій людині, котра потрапить на очі відьмі в ту пору.
Колись не вірив, що перший світ міг настільки зіпсуватись. Сумнівався відносно демонів. Довелось пересвідчитись, що стан суспільства сьогодні такий, як у часи Ноя. І сам одержимим демонами був: робив дурниці, котрих не зробила б і мала дитина, але у своїх очах усі мої вчинки здавались дуже розумними. Тоді не моя зацікавленість екзотичними віровченнями була причиною, а магічні ритуали чорнокнижника із всесильних спецслужб.

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 20 квітня 2024, 16:22

Святі люди незримо воюють зі злою силою та одержимими нею чаклунами. До блаженної Матрони приходили різні люди, в тому числі й темні, після відвідин котрих хворіла – говорила, що за боротьбу з ними розраховується хворобами. Розповідала як стала сидячою: "Шла в храме после причастия и знала, что подойдёт женщина и отнимет хождение. Я не избегала этого - такова была воля Божия на это!"
Ось приклад. Одного дня до блаженної Матрони прийшов благовидний старий, із бородою, статечний, упав перед нею на коліна й зі сльозами на очах мовив: "У меня умирает единственный сын".
Матушка нахилилася до нього й тихенько запитала: "А ты как ему сделал? На смерть или нет?" Той відповів: "На смерть".
Матушка йому: "Иди, иди от меня, незачем тебе ко мне приходить". Коли той вийшов, сказала: "Колдуны Бога знают! Если бы вы так молились, как они, когда вымаливают у Бога прощение за свое зло!"
П.С. До чого я це веду? Володька Путін із зачмореного ровесниками невдахи дивним чином злетів на олімп й вершить долями народів. Як йому це вдалося? Це ж елементарно - продав душу от і...
Найбагатший чоловік світу: мільярдні статки, яхти, дворці, палаци, бункери, охорона, море коханок, всесвітня слава тощо. Має навіть більше того про що може помислити земна істота але... Але він мусить виконувати волю свого господаря - диявола: роздмухувати ворожнечі, конфклікти, війни, створювати хаос. Інакше диявол його так стане мучити що неможливо витерпіти. Смерті своїх та чужих на оголошеній ним "спецоперації" - це пожертви своєму господарю - дияволу!

Аватар користувача
Olga
Повідомлень: 1549
З нами з: 26 березня 2018, 04:45

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення Olga » 21 квітня 2024, 01:20

antik писав: продав душу
нє, праві дівчата щодо Вас. Виявляється, ви припускаєте, що вона в нього колись була...

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 21 квітня 2024, 10:20

Із книг та розповідей односельчан знав: диявол нічого не робить задарма. Іноді відьмак чує голос: "Кого віддаєш мені в жертву?" Потрібно назвати маму, батька, жінку чи котру дитину. Названа людина невдовзі загине при загадкових обставинах. Пригадалася розповідь: відьмак почув голос "Віддай мені в пожертву квочку з курчатами". Погодився – квочки та курчат не жаль. Невдовзі за дивних обставин померла жінка, слідом за нею й діти. Інший мав десятеро дітей й дев’ятьох свідомо пожертвував дияволу. Якщо ж промовчиш – диявол сам вибере.
Якось в одній із "республік" Сталіну влаштували розкішний прийом - там все було на вищому рівні. Один із соратників Сталіна іронічно шепнув організатору того банкету: "Сталину угодить хотели? .. Сталину угодить невозможно".
Немає такого на світі чим би можна було догодити сатаністу. Догодити йому можна лише ріками крові, океанами сліз, богозневагою, досі небаченою брехнею тощо... Війни, ворожнечі, братовбисвтво, кров, брехня - це пожертви котрі сатанисти приносять князю світу цього.

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 21 квітня 2024, 18:09

Нещодавно в архівах був знайдений пошкоджений вогнем договір Гітлера із дияволом. Адольф любив Батьківщину, воював за неї на фронтах Першої світової війни але... на ці заслуги ніхто не звертав уваги! Він мріяв змінити ситуацію в Німеччині на краще та доля не була прихильною до нього. От він із відчаю й зважився на вкрай безглуздий вчинок - продаж душі дияволу. У тому підписаному 30 квітня 1932 року договорі Гітлер обіцяв душу дияволу в обмін на абсолютну владу. (Експерти встановили, що почерк та підпис Гітлера справжні.) З того моменту Гітлер отримав здібності зачаровувати натовп та доля різко повернулась у бік досягнення омріяної мети - у січні наступного року він вже керував Німеччиною!
Раніше Гітлер писав про комуністичне вчення: "Марксизм заперечує в людині цінність особистості... Якби марксизм став основою всього світу, це означало б кінець усілякої системи, котру до цих пір уявляв собі розум людський. Для жителів нашої планети це означало б кінець їх існування. Якби єврею з допомогою його марксистського символу віри вдалось отримати перемогу над народами світу, його корона стала б вінцем на могилі всього людства. Тоді наша планета, як було з нею мільйони років тому, носилася б в ефірі, знову безлюдна і порожня. Вічна природа безжально мстить за порушення її законів".
Слід знати: диявол дає прошене але робить це із каверзою - змінює мислення та характер жертви. Ось як кардинально змінився його спосіб мислення: якщо раніше Гітлер критикував марксизм, то пізніше, після підписання договору із дияволом, сам створив вчення, котре по своїй злочинності набагато марксизм перевершує! У нього вистачило розуму вивести Німеччину з кризи, здобути любов власного народу а от бажання повалити сталінський режим руками радянських людей - ні! Диявол дає прихильність долі, фарт, розум успішно вирішувати одні складні проблеми і разом із тим… впритул не бачити простого вирішення інших! За здорового глузду Радянську імперію було подолати дуже просто: розпочати війну й перетворити її на громадянську проти комуністичної ідеології…
Такий же феномен стався й зі Сталіним після того як він, за свідченням дочки Світлани: "... отец спутался с тёмными силами". І його характер, спосіб мислення змінився - він став втіленням диявола, одержимим, біснуватим. Як правило, одержиму людину розпирає гординя, у неї стає завищеною самооцінка. Щоб твій покровитель був тобою задоволений та давав бажане ти мусиш чинити антихристиянські вчинки, приносити йому криваві жертви. Це не обов'язково мають бути ритуальні жертовники, як у племен інків, ацтеків, майя - підійдуть будь-які методи знищення людей. Якомога більше ненависті, сліз та крові вимагає від тебе твій покровитель. Глузування над Богом та Його заповітами, війни, тотальну брехню, масові репресії, катівні ЧК, ГПУ, НКВС, Гестапо, газові камери, голод, кров, сльози - все прийме від тебе як пожертву твій покровитель.
Диявол діє на рівні підсвідомості - навіює жадобу щонайбільшої влади, гординю, презирство до людей. Як Сталін, так і Гітлер підсвідомо робили кричущі помилки, прорахунки й цим затягували кровопролитну бійню. При цьому життя вояків та мирних жителів зовсім не бралось до уваги. Придумали вислів й ним ще й пишалися: "Нам нужна одна победа, одна на всех - мы за ценой не постоим!..", "Люди – это пыль, бабы ещё нарожают!"

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 22 квітня 2024, 09:13

Щоб продати душу дияволу не обовязково угоду кров"ю підписувати.
Сибірський табір. Мене часто викликав до себе в "радіорубку" головний телефоніст табору - Абраменков Олександр. На волі він працював в КДБ та вчинив злочин от й загримів у табори. Бувших КДБістів не буває - і тут він працював на КДБ. В подяку мав "тепле" робоче місце та прихильність адміністрації табору.
Далі уривок із спогадів:
Одного дня "Абрам" закликав до себе
- У меня для тебя сюрприз: в зону прибыл интеллигентный еврей - художественным руководителем одного из киевских театров работал.
Познайомив нас. Щоправда, прізвище у земляка було Белоцерковський, але обличчя, справді, єврейське. На другий день той єврей зустрів мене:
- Николай, скажи мне по секрету, что за человек этот Абраменков? Угощает, набивается в друзья, лезет в душу…
Я читав Біблію, тому поважаю єврейський народ, також співчуваю за ті мільйони мирного населення, знищеного нацистами. Так ось, кому іншому я, можливо, промовчав би, а йому, поглянувши в очі, сказав
- Бережися його, він працює на КДБ, от і живе, як король. Йому тут не вистачає лише горілки вволю і баби...
Той єврей щиро поглянув мені в очі і, дякуючи, довго тиснув руку.
"Раз так, отныне нет тебе моей дружбы!"
Хвилин, приблизно, через десять викликає мене "Абрам" по гучномовцю. Серце йойкнуло від недоброго передчуття. Заходжу. Він накинувся на мене і став щосили бити, примовляючи в такт ударам:
- Да! Да! Да! Я кагебист!.. Знаешь, так держи рот на замочке!.. Да я знаю каждое твое слово, каждый шаг!.. Мрязь!.. Сволочь!.. Так-то ты платишь мне за добро?!.. Да если бы не я, подох бы ты здесь, как собака!.. А я ещё хотел помочь тебе на психбольничку съехать!.. Не хотел со мной дружить, писать бумаги какие мне нада! Сейчас ел бы здесь мёд, масло, сало, хуяло - во какая харя была бы! Раз так, отныне нет тебе моей дружбы! Иди на х… отсюда!
І ногою під зад випхав у двері.
Приходжу в загін. Керівник СПП, поклавши телефонну трубку, закричав на мене:
- Ану, утёнок гадкий, хватай метлу и дергай на х.. плац подметать! Ты за чё "Абраму" на базар наехал?!..
Мету я плац. Дивлюсь стоїть "Абрам" у вікні радіорубки й злорадно посміхається.
"Почему такой грустный?"
Наступного дня до мене знову підійшов той єврей:
- Привет, Николай! А почему такой грустный? Что случилось? Ну, расскажи еще что-нибудь о Саше Абраменкове...
І стільки щирого співчуття та цікавості в його очах… Та не єврей він після цього, а мерзенний жид.
П.С. Потрібно було дружити з тим КДБістом - тоді й сьогодні їв би мед, масло, сало-хуяло - во яка харя була б. Як у наших можновладців. І як у того єврея... :smoke:

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 28 квітня 2024, 20:51

Поступово Сталін сам став найсильнішим медіумом. Уінстон Черчіль згадував: "Сталін справив на нас величезне враження… Коли він входив в зал на Ялтинській конференції, усі ніби по команді, вставали й чомусь тримали руки по швах". Одного разу Черчіль вирішив не вставати. Сталін зайшов "…і ніби потойбічна сила підняла мене з місця".
"Сталин знает тайну власти". (Соратники про Сталіна).
Таїну отримання влади знають багато хто – слід продати душу дияволу й приносити йому якомога більше кривавих пожертв. Ті, котрі продали свою душу князю світу цього - дияволу, поволі втрачають совість, набувають екстрасенсорних здібностей, у них з'являється харизма – внутрішня енергія, сила. Відомо, що від пильного погляду Сталіна люди завмирали на місці, декотрі мочились, втрачали свідомість.
У слуг лукавого правил гри, честі, совісті, моралі, жодних заборон не існує. Є лише непереборне бажання для досягнення своїх егоїстичних цілей (здобуття якомога більшої влади) використовувати будь-які методи. Оскільки місце на троні одне, сатаністи ради здобуття абсолютної влади йдуть на все й перемогу здобуває найпідступніший.
Отримавши владу Сталін спочатку фізично винищив ленінську гвардію, а потім приступив до своїх соратників. Ніхто, яку б високу посаду він не займав, не був застрахований від репресій. Правила гри диявола - це гра без правил. Ягоду вбиває Єжов, Єжова - Берія, Берія - його послідовники і т. д. Та і сам вождь тремтів від страху, - боявся, щоб свої ж, перевірені соратники не вбили, не отруїли.
Сталін був жорстокий, боягузливий, хитрий пристосуванець, котрий надягнув мундир генералісимуса, але, як і його попередник, не мав заслужених у боях нагород. Вождь, котрий бездарно посилав у бій десятки мільйонів своїх рабів, але сам жодного разу не був на передовій!
Це й попереднього вождя стосується: як тільки-но починало пахнути порохом, так відразу Ілліч під будь-яким приводом зникав…
Один із відомих людей свідчив: Гітлер кидав у натовп безглузді гасла, говорив банальності, виголошував злочинні наміри і… зачарований народ їх радісно сприймав, вважав оратора ідолом, спасителем нації!
Переглядаючи хроніку виступів російських революціонерів та вождів бачимо аналогічну картину: зачарований натовп радісно сприймає злочинні, людиноненависницькі, абсурдні гасла на зразок: "Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим, кто был ничем тот станет всем". І в жодного не виникає логічного питання: Навіщо руйнувати "до основанья" й ким у новому світі стануть ті, хто був всім!? Табірним пилом?
Навіщо я описую Леніна, Сталіна, Гітлера та інших вождів? А щоб показати обличчя, характер, харизму людей в котрих вселяється диявол.
Ось у якого монстра перетвориться кожен, хто свідомо продасть душу лукавому:
Світлана Алілуєва про батька: "Только один год":
"Он неоднократно взывал к «народности» и к «простым людям», услащая свои речи поговорками, носил брюки, заправленные в сапоги, как это делали русские рабочие до революции. Все это производило должное впечатление на многочисленный класс советских полумещан, которых он вывел в люди и привел к власти в партии, в государственном аппарате, в полиции, в идеологии. Он взывал иногда к самым реакционным российским привычкам – к антисемитизму, поощрял мародерство во время войны, разрешив офицерам и солдатам грабить побежденную Европу: – «Мы им покажем еще, как людей пластать!» – говорил он со злорадством, разрешив не только грабить, но и бесчинствовать и убивать «немцев» – тех самых немцев, с которыми ему так хотелось быть в долгом и прочном союзе.
Он не угадал и не предвидел, что пакт 1939 года, который он считал своей большой хитростью, будет нарушен еще более хитрым противником. Именно поэтому он был в такой депрессии в самом начале войны. Это был его огромный политический просчет: – «Эх, с немцами мы были бы непобедимы!» – повторял он уже когда война была окончена… Но он никогда не признавал своих ошибок. Это было ему абсолютно несвойственно. Он считал себя непогрешимым и не сомневался в собственной правоте, что бы там ни было.
Он считал свое политическое чутье непревзойденным. «Сталина вздумали перехитрить! Смотри-ка, Сталина захотели обмануть!» – говорил он о самом себе в третьем лице, как бы со стороны наблюдая каких-то жалких людей, которые пытаются провести его. Он не предполагал, что может сам обмануться, и до конца своих дней следил, как бы кто другой не вздумал его коварно обмануть. Это стало его манией.
Я не думаю, что он страдал когда-либо от угрызений совести, не думаю, что он их испытывал. Но он не был счастлив, достигнув предела желаемого, казнив одних, покорив других, умиляя третьих…
Не было ни счастья, ни покоя...
…Он был «жертвой» самого себя, той страшной внутренней потребности властвовать, с которой тираны родятся. Она жгла его изнутри и толкала всю его жизнь в ложный трагический тупик, на долгом пути к которому он уничтожил все живое вокруг. Он пришел только к внутренней пустоте, не желая признаваться в этом ни себе, ни другим, и это был его собственный конец"
П.С. Пуйло під цю характеристику теж підходить... :secret:

antik
Повідомлень: 100
З нами з: 08 січня 2020, 21:01

Re: Моя документальна повість: https://libruk.com.ua/reader/22/bila-vorona/?paragraph=0 + чи - ?

Повідомлення antik » 29 квітня 2024, 22:31

Відьма.
Минуло більше десяти років того моменту як на порозі нашого будинку з'явилася пара молодих людей. Привіталися й заявили, що у них до нас делікатне питання: "Нам виділили ділянку під забудову навпроти вашого будинку. Про вашу сім'ю ми чули тільки хороше от і вирішили поцікавитись чи не буде у вас заперечень відносно сусідства із нами?"
Така люб'язність приємно вражала. (Зазвичай забудовники дозволу сусідів не питають.) Запросили в хату. Пересипаючи розмову компліментами, розпили принесений самогон й цим започаткували дружбу із настільки щирими, люб'язними сусідами.
Є гарний вислів: "Хороший сусід кращий за родича". З огляду на цю істину, щоразу коли на будову привозили будматеріали брав рукавиці й поспішав розвантажувати. По завершенні роботи господарі усіх помічників запрошували до столу. От і весь розрахунок. Ніхто не ображався - дружба, добросусідські відносини дорожче всього.
Господиня працювала барменшою у кафе, господар на заводі. Дітей у сусідки не було ні від першого чоловіка, ні від другого.
Довго лікувалася та все марно. Двоповерховий будинок виріс швидко. Та згодом я запримітив досить дивну обставину: господиня дуже полюбляла... сваритися. Сварки їй доставляли таке ж задоволення, як хлопчакам ганяти м'яча. Спостерігав як вона кидає докори, як радіє коли вдалося влучно потрапити у вразливе місце. Вже й причина сварки забута - гнівно згадуються природні вади супротивника, плітки про нього та далеких предків. За подібним сценарієм пересварилася із усіма сусідами - сміхотворний, надуманий привід знаходився завжди. Така поведінка суперечила здоровому глуздові - зазвичай новачки поважають корінних жителів. Ця ж пані нещодавно звела хату а вже усіх старожилів кинула під ноги і топче, топче... Такий собі Сталін місцевого масштабу. Виникло передчуття, що черга колись дійде й до мене...
Якось сусід повідомив, що вони вирішили усиновити дитину із дитбудинку. Я подумав так: зазвичай чоловік мріє про сина, жінка про дочку. Хто із них переможе, той і господар в домі. Невдовзі сусідка повідомила, що вони усиновили дівчинку й стала настирно умовляти стати їй хресним батьком. Відмовлявся - мені, мовляв, вже скоро 50 отож пізно й тому подібне. Сусідка мені повчально: "Від Хреста відмовлятися не можна!" Якби не ця фраза...
На сімейній раді вирішили: краще погодитись - подібне родичання на все життя застрахує нашу сім'ю від сварок.
Прибув священик й охрестив п'ятирічну дівчинку. Під час обряду змусив усіх повторити тричі: "Відрікаємось від сатани і всіх справ його".
Минали роки. Із будинку куми продовжувала лунала гучна лайка та погрози на адресу чоловіка, прийомної дочки та односельчан.
Чоловік огризався рідко - розумів, що спільно побудований будинок жінка хитрістю записала на себе, отож у випадку розлучення він - безхатченко. Дочці погрожувала, що поверне її назад у дитбудинок. Гримання дверима, крики, лайку та погрози було чути навіть крізь пластикові вікна!
Раз ми куми, то мусили запрошувати новоявлену рідню до себе на наші торжества та ходити в гості до них. На дні народження та великі свята то вже обов'язково. Я молився перед кожним візитом і мені ніби нічого, а от дружина після кожного гостювання відчувала себе дуже погано.
Одержимість бісами.
На Великдень понесли ми подарунки названій дочці. За багатим столом гості перший тост проголосили за господаря оселі. Кума встала й сказала, що їй хотілося б, щоб чоловік заробляв ще більше. Та ось диво: досить швидко інтонації її голосу, поведінка переросли у істерику:
- Мало, мало, гад, заробляє! Мало, мерзота, сволота, про дім та сім'ю турбується! Як так зіпсувати мою долю, то краще б він здох ще маленьким!!!
І полились страшні прокляття на адресу чоловіка. Куму усю аж тіпало від гніву. Несподівано схопила зі столу ножа й… кинулась на чоловіка! Гості, приголомшені такою миттєвою зміною поведінки господині, кинулись відбирати ножа та усіляко її заспокоювати. Я бачив, що та перебуває у стані прострації й сама не усвідомлює де вона і що з нею відбувається. Усі гості ошелешено переглядались: залишитись страшно, а піти, значить образити господарів. Залишились.
Поступово кума прийшла до тями й із подивом дивилась на переляканих гостей, перекинуті тарілки, сердитого чоловіка. Тарілки замінили, куму заспокоїли, кума покликали до столу й надалі святкування проходило більш-менш нормально. Я сидів й зайвий раз переконувався: диявол дає своєму слузі усе, що той бажає, але відбирає розум, волю та й керує поведінкою жертви як сам бажає...
До речі, Сталіна теж переслідували спалахи нічим не виправданої, безглуздої жорстокості. Чомусь подумалось: яке оригінальне питання я би задав Григорію Распутіну, Сталіну та своєму зрадникові? А запитав би чи відчуває кожен із них себе щасливою людиною? Цікаво, як би вони відповіли? Думав, думав й дійшов висновку, що кожен із них не зрозумів би питання… До речі, кума теж би не зрозуміла…

Відповісти