Уже третій рік поспіль Україна активно нарощує експорт струму. Якщо у 2015-му його продаж за кордон становив 3,4 млрд кВт•год, то 2016 року перевищив 4 млрд кВт, 2017-го сягнув 5,1 млрд кВт•год, а на поточний рік планується довести цей показник принаймні до 5,9 млрд кВт•год. Валютна виручка від того, за оперативними даними ДФС, становила у 2017-му $235,5 млн. Усе це підноситься як неабиякий успіх не лише менеджментом компанії ДТЕК Ріната Ахметова, яка й посідає монопольні позиції в цій діяльності, а й у владних коридорах.
Хоча коли придивитися ближче, то швидко з’ясовується, що так, як зараз працює схема експорту струму, хоч це й парадоксально, вона, навпаки, шкодить країні. Адже приносить фінансові вигоди виключно компанії Ахметова, завдаючи водночас мільярдні фінансові втрати для внутрішніх українських споживачів, ослаблюючи енергетичну безпеку країни та збільшуючи залежність від імпорту з підконтрольних ворогу територій антрацитового вугілля.
Заплатять усі
Левова частка струму на експорт зараз виробляється на двох ТЕС, які належать ДТЕК Західенерго: Бурштинській на Івано-Франківщині та Добротвірській на Львівщині. Наприклад, у 2017 році з усього експорту в 5,1 млрд кВт•год від цих двох ТЕС надійшло 4,1 млрд кВт•год, тобто більше ніж 80%. Але якщо фізично струм одразу після виробництва передавався в мережу для експорту, то на папері він спочатку продавався одним із підрозділів ДТЕК — ДТЕК Західенерго в Оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) України, а потім звідти викуповувався іншим підрозділом ахметовського монополіста — ДТЕК Трейдинг. От тільки продавався в ОРЕ він значно дорожче, ніж викуповувався для експорту. Наприклад, у грудні 2017-го ця різниця сягала 0,4 грн на кожному кіловаті (див. «Нескладна схема»). Для порівняння: це майже стільки, як коштував кіловат струму, що продавався Енергоатомом (у грудні — 47 к.).
Однак якщо ДТЕК відкуповувала з ОРЕ свій же струм на 0,4 грн за кожен кіловат дешевше, ніж перед цим віртуально продавала туди, то таку різницю хтось мав би, своєю чергою, оплатити. І це робили внутрішні споживачі, оскільки постачальники мусили купувати той обсяг струму, який залишався на Оптовому ринку, за ціною настільки вищою, щоб вона компенсувала отриману ДТЕК різницю. З огляду на це за теперішньої схеми зростання експорту струму вже не видається благом для країни, а особливо її внутрішніх споживачів. Адже кожен додатковий мільярд кіловат-годин експортованого струму обертається необхідністю для внутрішніх споживачів заплатити на кілька сотень мільйонів гривень більше за той струм, який вони куплять на ОРЕ.
Навіть більше, оскільки за нинішніх реалій експортувати до країн ЄС фізично можливо лише струм, вироблений на двох теплових електростанціях ДТЕК, то збільшення продажів за кордон автоматично призводить до зростання на українському Оптовому ринку електроенергії саме набагато дорожчого струму ТЕС за одночасного зменшення частки дешевшого, що генерується на атомних і гідроелектростанціях. Для порівняння: у грудні 2017 року ТЕС продавали струм в ОРЕ по 1,78 грн/кВт•год, а АЕС — по 0,47 грн/кВт•год.
У результаті збільшується усереднена, «змішана» ціна, за якою струм продається споживачам уже з Оптового ринку. У тій-таки Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), не приховують, що одним із ключових факторів, які змусили її підвищити з початку 2018‑го оптову ціну струму, став саме «негативний ефект зміни структури виробництва в згаданому році через очікуване зниження частки вироблення АЕС і збільшення частки ТЕС і ТЕЦ». Адже фактично все зростання виробництва струму у 2018-му (3,8 млрд кВт•год) заплановано досягнути завдяки збільшенню генерації на ТЕС (на 3,7 млрд кВт•год), тоді як на АЕС очікується навіть зменшення виробництва на 1,28 млрд кВт•год проти 2017 року.
Очевидно, що в уряді та Міненерго усвідомлюють такі наслідки нарощування виробництва на ТЕС. А отже, курс на збільшення частки теплової електроенергії в енергобалансі країни та нарощування її експорту є свідомою роботою на інтереси ДТЕК на шкоду решті споживачів країни. І знайти інше пояснення цього, окрім корупційної діяльності, складно.
http://tyzhden.ua/Economics/208762