не успокоюсь..

[Vollmer]

......................................................................................................................
А пакет з кетчупом або майонезом? не в рот же ..
Пакет кладу на дошечку для нарезкі.С краю блюдце.Акуратно проводжу ножем по всій площі пакета до дірочки, а вміст падає в блюдце.

Технологічно. Визнаю.

[Sintez]

Прогладити пакет - то так. Рутина. Елементарщина. Я непрозорі пакети ще розрізав. Несподівано, вони виявилися відсередини - ЧОРНИМИ !!! Але налиплі шматочки масла, на чорному тлі - дуже добре видно. В мене, навіть, промайнула мисль, що чорний колір обрано не випадково, а саме для зручності збирання шматочків масла. Трохи згодом я засумнівався, а ще згодом вирішив, що якби технологів пакування справді турбувало збирання масла з розрізаного, чи цілого пакета, то вони змінили би його конфігурацію, конструкцію, спосіб відкривання.

Чорні - щоб світло не проникало, я думаю.

[Sintez]

Хоча бачив пакети навіть з прозорим віконцем, де видно власне саме молоко.

[Sintez]

......................................................................................................................
А пакет з кетчупом або майонезом? не в рот же ..
Пакет кладу на дошечку для нарезкі.С краю блюдце.Акуратно проводжу ножем по всій площі пакета до дірочки, а вміст падає в блюдце.

Технологічно. Визнаю.

[Віра]

Які глибокі філософічні думки

на допис Фросі. Я використовую недійсну банківську картку. Але не для цього.

Насіяла квітів в цьому році як ніколи. Зійшло багато, шкода було викидати зайві.

Рік назад ми знайшли на смітнику біля дома великий розкладний столєшник, майже новенький, притягнули в квартиру. У хазяйки на кухні стіл маленький, так ми поклали його зверху - дуже багато чого можна було розмістити. Маю на увазі свої плошки, горщики з квітковою розсадою. На цьому ж столі я їх пересаджувала, коли підростали. грунт, звичайно, розсипався по столу, особливо після поливу.... Так я примудрилася використати банківську картку, яка опинилася вчасно під руками. Не повірите - начисто все збирається реберцем картки. З тих пір вона у мене під рукою.

[Vollmer]

Завжди ношу якісь речі в сумці, універсальні. Навіть носив колись уламок полотна слюсарної пилки, мілліметрів 200. Кілька разів дивився на пилку, думав - нащо я її тягаю? Внутрішнє переконання мені сказало, що хай теліпається на дні сумки.
Йду увечері до банкомата, а там скульптурна група, дівчина, років 22, і хлопець, років 15 - 17, молодший брат, як з'ясувалося пізніше. Приїхали до міста, хотіли зняти гроші, але не помітили, що з банкомата знято приймальний пристрій. Картка просто впала всередину. Ні картки, ні грошей, ні розуміння, що робити далі. Круглі очі, сльози, прискорене дихання. Вечір незабаром.
Я зазирнув у шпаринку, картку було видно, лежала на виступі корпусу, біліла. Відправив хлопця на ближній базарчик, купити шматок скотчу і пінцет, або пасатижі, за двадцять хвилин він повернувся. Я дістав уламок пилки, обмотав кінець скотчем, липким шаром назовні, пилка в лівій, пасатижі в правій, торкнувся картки, підтяг до шпаринки навскіс, щоб показався краєчок, захватив пасатижами, витяг картку. Протягнув дівчині. Вона прицільно вихопила картку в мене, ледве що не кігтями, зажмакала в жменьку, почала, якось, сміючись плакати. Потім повісилася мені на шию, з поцілунками. Повнувата брюнетка, мало шарму, і несподівано, і люди кругом. Вопшем, невчасно. Сказала, що пасатижі - мені напам'ять. Ладно, спасибі. Щось розмірковувала вголос, що, от, єсть жеж добриє люді. Хлопець поводився краще, стримано і ввічливо подякував, не втрачаючи обличчя.
За кілька днів я викинув пилку з сумки. І все, більше необхідності в ній ніякої не було.