Повідомлення
Vollmer » 17 січня 2020, 23:27
Ага.
А після того - поява у трохи пожмаканому і переляканому вигляді, і неврозумітєльне мурчання ні про що, в той час, коли збито наш літак, і загинуло 11 громадян, одночасно.
Я, тобто, розумію, що це було би одразу порівняно із реакціями на щоденні смерті на фронті, від рук шановних партнерів бубочки, тому бубочка вважав за краще заникатися, затихаритися, поки Пристайко ізвергає дикунські речі, про наше щастя, що загинуло всього лиш, 11 чоловік.
Ми спостерігаємо картину, коли історія робиться випадковостями, якимись, індивідуальними, особистими пристрастями, пуск ракети - доповідь нагору - питання, чи літак впав? - відповідь ні - наказ добити - другий пуск - визнання збиття - згрібання решток бульдозерами - демонстративне покаяння людей, які взяли на себе вину - загальне розуміння, що причин ми ніколи не взнаємо.
Тим часом, бубочка стирчить у своєму Омані, як слива, потім вибирається якимось чартером. Ну, вже добре, що не вплав, баттерфляєм, і не лісапєтом. Що робив там - не пояснює. З ким зустрічався, про що говорив - морок невідомості. Пацанчик, за гроші з наших податків, відверто жуїрує, манкірує обовьонзкем, зникає кудись, без попередження, і постфактум робить тупу міну, тіпа - понять і простіть... Жалюгідне видовисько.
Участь в голосуванні - є формою колаборації