Є знання (книги) котрі людям знати заборонено!

[antik]

Ви заінтриговані? Здогадуюсь, що так. Що ж то за книги такі (а в них знання), котрі нам знати шкідливо?
Почну з початку. Мойсей 40 років водив свій народ по пустелі й привів до обіцяного Богом Краю, що "тече молоком та медом".
Вислав розвідників і ті, повернувшись, розповіли що Край той багатий, люди велетні й живуть досить заможно отож перемогти їх буде неможливо.
Господь заповів не боятися, мовляв, Я буду воювати за вас – ви малим числом легко їх здолаєте.
Так і сталося – ізраїльтяни легко здобули перемогу й зайняли вже готові будинки, виноградники, сади, водозбори і т. д.
Та була засторога від Бога: "Нехай не знайдеться між тобою такий, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих". Мовляв, за ці гріхи Я вашими руками понищив їх перед вами.
Не подіяла засторога – євреї навчилися чинити гидоти того проклятого Богом краю.
В Діях Святих Апостолів описаний цікавий епізод. Велику силу дав Господь апостолові Павлу: "...так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх відпускали, і духи лукаві виходили з них". Під впливом проповідей Апостола Павла "...багато хто з тих, що ввірували, приходили, визнаючи та відкриваючи вчинки свої. І багато хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм".
Якими словами Апостол Павло так пояснив пагубність чародійства, що люди кинулись палити свої ворожбитські підручники?
А як би я сьогодні сказав? Гидкий перед Господом кожен, хто служить Божому ворогові - дияволові! Хоча диявол дуже сильний, але Господь набагато сильніший. Він, за великим милосердям Своїм, терпить чародіїв до певного часу. Терпить, але не безкінечне Його довготерпіння!
Та книга називається Магія. Рецептів там безліч: як досягнути здоров’я, успіху, достатку, понищити ворогів, вливати на хід подій та сили природи тощо. Словом, крутити світом в своє задоволення.
От ви скажете: А я ради цікавості скачаю з Інету але нічого з того робити не буду! Ага, щас! Спокуса там величезна. Це як в дитячій казці вам добродій дає все-все але при одній умові: не входити в оту он кімнату. Це як їсти із усіх дерев в раю але от з того зась.
П.С. Кажуть що не дарма Герострат спалив Олександрійську бібліотеку в котрій зберігалися таїнства як творити все те, проти чого застерігав Господь.

[Саня]

Герострат спалив Олександрійську бібліотеку

Він і туди дістався? От невгамовний.

[Babasha]

[antik]

Герострат (грец. Ηρόστρατος) — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 липня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім'я пам'ятали нащадки. (С)

[rad]

Герострат спалив Олександрійську бібліотеку

Він і туди дістався? От невгамовний.

на кавказі берліч розвалених ним кріпостей

[rad]

Герострат (грец. Ηρόστρατος) — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 липня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім'я пам'ятали нащадки. (С)

його тоді стратили, але він все одно з-під каменюки виліз та й спалив до купи Олександрійську бібліотеку

[Olga]

просто якщо людині нічого не вклали в голову з наук, з якихось причин - вона буде або за магію, або проти неї. Чимсь же їй треба займатися.

[antik]

Я здавна прислуховувався до чуток про чародійство. Он пліткували що та чи інша приворожила чоловіка й він її таку негарну заміж бере. минали роки ї ті шлюби закінчувалися трагічно. Диявол нічого не робить даремно тому що.
Пепер відносно моєї помилки відносно Герострата котрий насправді спалив храм Артеміди. Тоді люди ходили в храм Артеміди а сьогодні сатанисти бережуть свою святиню - Мавзолей. І спробуйте-но десь там в раші заїкнутися що зіккурат слід демонтувати а сина сатани - Бланка поховати по-людськи.

[Olga]

СРСР було тоталітарне суспільство в одному з його найгірших проявів, а РФ - посттоталітарне, що ще гірше, бо звироднілі особистості не можуть нічого будувати, крім знов тоталітаризму, і тому там досі є той мавзолей, але людству притаманий атеїзм, тяга до науки, а не до релігій, і власне ви, своєю писаниною - лише подовжуєте життя того мавзолею.

[antik]

Із моєї книги:
Чи можливо знищити диявола?
Диявола неможливо знищити силою зброї - він та його демони є істотами іншого виміру тому що. Усе то воно так, але позбавити його влади, сили можливо! Для цього не потрібні титанічні зусилля усіх землян, не потрібно збирати гроші на виготовлення чудо-зброї, не варто створювати специфічні партії, групи, секти. То як же позбавити сили та влади диявола?
Слід знати: диявола наповнюють енергією, силою війни, різноманітні кровопролиття, ворожнечі, звернення до нього через магічні дійства, антихристиянські вчинки. Варто задіяти інтелект й проблема вирішиться напрочуд просто: потрібно знищити престол сатани, численних ідолів, не проливати кров, не робити антихристиянських вчинків й цим позбавити лукавого енергетичної підзарядки. Не слід звертатись до лукавого й він збанкрутує, помре з голоду: "Нехай не знайдеться між тобою такий, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих".
Без наших антихристиянських вчинків, кривавих жертв, добірної лайки, без подібної нашої енергетичної підзарядки диявол втратить силу й зникне, як зникає будь-яка установа, котру не відвідують замовники.
Честь, поклоніння та славу потрібно віддавати лише Богові й жити згідно Його заповітів. Потрібно робити все, щоб у наших серцях не було гріховних помислів. Тоді диявол втратить силу, вийде з ладу як акумулятор, котрий не заряджають, як зброя, котрою давно не користуються, як установа, котру не відвідують клієнти, як артист на виступи котрого не йдуть глядачі, як митець, працями котрого ніхто не цікавиться. Все ж так просто…

[Pestilence]

Нагадаю, що Бог всесильний, то ж те що відбувається, в тому числі діавольські козні, то все робиться с його дозволу
Також він грішний, бо часто гнєвається, а це грєх.
Це я топікстартеру, бо він не розуміє, що Бог, він ніби отець, святий дух...та син, як і діавол це син Божий.

Щодо мене, то я безбожнік, який лише припускає існування чогось, що не бачить око, принайми зараз - Бог, іншопланетяне, макаронний монстр тощо.

[antik]

От уявіть таке: Ви в оголошеннях побачили "Мільйонер виїздить у кругосвітню подорож отож шукає пару котра на час його відсутності догляне його маєток. Проживання та усе інше безкоштовно".
Милий господар лагідно обмальовує вам ситуювину: "Усе в будинку у вашому розпорядженні. В саду є уся рослинність та городина. Електроніка в оселі та найкраща в світі бібліотека теж. І все те до мого повернення безкоштовно. Райські умови але... але є в бібліотеці ось ця велика, у чорній обкладинці книга котру вам заборонено взяти й прочитати".
Ви в екстазі. Рай!
Ага, щас! Скільки на вашу думку Ви протримаєтесь?
П.С. На цю тему море морів прикладів.
А от я ту книгу читав й пізніше дуже жалкував. Чому? Диявол таки виконує те чого ти хочеш але надто дорого бере за послуги.
Ну його нах.. того диявола. Краще їсти чорний хліб й запмвати холодною водою ніж вступити в гру з тим шулером. Тт там таки отримаєш все але програєш свою безсмертну душу...

[antik]

А що ж таки буде, коли визьмете до рук ту книгу? Буде кайф як ніби ви упіймали золоту рибку - після певних магічних ритуалів усі бажання збуваються. Так, збуваються але попри все хід ваших думок, характер поміняється. Себто стане як у диявола - непереборне бажання якомога більше всього-всього але найголовніше Влади над людьми. Влади абсолютної. Такі слова як честь, совість, мораль стануть вам смішними. Спочатку Ви скажете самі собі: Бач, який буржуй. Що, чесною працею цей розкішний будинок та райський сад побудував? Стопудово він казнокрад, барига, злодій. А ну-ка ми отруїмо чи вб"ємо його при поверненні а труп закопаємо в саду. Сусідам же скажемо що господар й досі не повернувся...
Що буде далі? А буде могила чи в"язниця. Звісно, краще щоб в"язниця - там то хоч покаятися можна. Як той злодій на хресті по правий бік від Ісуса.

[antik]

Дочка заможних батьків десь придбала ту книгу й стала читати. Поволі її стала переповнювати жага грошей та слави. Їй, бачите, вже стало принизливо канючити у батьків гроші на кишенькові витрати. Вирішила розбагатіти й вчинила певний магічний обряд.
Невдовзі батьки загинули в автотрощі і... і автоматично дочка успадкувала їхній бізнес, автопарк, будинки, заощадження і т. д.
А що, все вірно - диявол виконав те, що просили. Хочш бути багатим - будь.
П.С. Скажете, що диявол поступив підло? А інакше він і не поступає. Диявол - це владна мерзота й безумні ті істоти, котрі до нього звертаються.

[Mack Mack]

[antik]

Моя книга в тему тут: https://libruk.com.ua/users/22/#google_vignette

[antik]

Якщо ви сьогодні вийдете на вулицю й станене запитувати стрічних:
1) Як ви уявляєте собі Бога?
2) Як ви уявляєте собі диявола?
3) Як ви уявляєте собі відьмака чи відьму?
Відповіді як правило будуть такі: Бог - це якийсь старий дід із довгою бородою котрий сидить на хмаринці звісивши ноги й спостерігає наш бедлам.
Диявол - це жахлива істота із коров"ячими ногами.
Відьма - це стара бабуся з горбатим носом в далекому поліському селі.
А от і не так! Бог - це Творець Всесвіту котрий возсідає на вершині круга (над нашою планетою) і влада та сила у Нього фантастична! (Куди тому путлеру в силі та славі з Ним тягатися?)
Диявол - матеріалізується як милий, лагідний владний панок у вбранні минулого сторіччя - чорний плащ, тростина, циліндр на голові. Все по тодішній моді. Він обіцяє тобі Все після підпису твоєю кров"ю.
Відьмак чи відьма - дуже милі, лагідні істоти. Вони уміють обіцяти лохам золоті гори, молочні ріки, бандитам - тюрми, припинення війни і т д. і т. п.
Та ми це вже проходили. Ні?
Та ті вродливі відьмаки та відьми із КДБ колись, (коли більшості із вас навіть у проекті не було) опівночі лагідно причащали мене "від тіла та крові диявола" . От і став я одержмий бісами - робив дурниці котрі б не зробила мала дитина але в своїх очах мої вчинки здавалися напрочуд розумними.
Невже не було хвилинки переглянути мою книгу спогадів?

[Olga]

Невже не було хвилинки переглянути мою книгу спогадів?

в перші же дні все переглянула, я швидко читаю. Не все прочитала, але досить багато сторінок на початку, в кінці і всередині.
І що?

[antik]

"Голос України" від 26 серпня 2009р.
Подейкують, нібито в Берліні знайдено один досить цікавий договір. Контракт датований 30 квітня 1932 року, підписаний кров’ю двома сторонами й укладений він між Адольфом Гітлером і... сатаною.
Відповідно до нього, диявол надає Гітлерові практично необмежену владу з умовою, що той використовуватиме її для зла. Натомість фюрер обіцяв віддати свою душу рівно через 13 років після підписання договору.
Чотири незалежних експерти вивчили документ і зійшлися в думці, що підпис Гітлера дійсно справжній, характерний для документів, підписаних ним у 30—40-і роки.
Як повідомляє Портал Кредо, диявольський підпис теж збігається з тим, що стоїть на інших подібних договорах із владикою пекла. А таких документів історикам відомо чимало.
— Я впевнена, що документ справжній, — заявляє доктор Грета Лайбер, яка вивчає різного роду угоди з нечистою силою. — Він допомагає розв’язати загадку, як фюреру вдалося стати правителем Німеччини. Судіть самі: адже до 1932 року він був просто невдахою. Його вигнали з вищої школи, він двічі провалювався на іспитах в Академію мистецтв, навіть сидів у в’язниці. Усі, хто знав його в цей час, вважали його ні на що не здатним. Але з 1932 року його доля круто змінилася — він буквально «катапультувався» у крісло влади й у січні 1933 року вже правив Німеччиною. По-моєму, пояснити це можна тільки союзом із сатаною. А 30 квітня 1945 року — рівно через 13 років — Адольф Гітлер покінчив із собою, і його ненавиділо все людство. Контракт фюрера із сатаною був знайдений у старій скрині в руїнах згорілого будинку на окраїні Берліна. Як він туди потрапив — незрозуміло. Зараз документ перебуває в міському історичному інституті. Текст сильно пошкоджений, але все-таки його можна прочитати.
— Саме так сатана і діє, — додає доктор Лайбер. — Вибирає невдаху, якого мучить честолюбство і спрага мирських задоволень, і обіцяє виконати його бажання. У результаті — безліч нещасть для навколишніх й повна катастрофа для того, хто «купився» на його обіцянки. І Гітлер повністю укладається в цю схему...

[antik]

Із моєї книги:
"Допоможу налагодити долю".
Познайомився із молодим чорнокнижником. Розговорились. Почув таку повчальну розповідь:
- Жив так собі, без радості, без печалі. Виникло бажання набути якісь надзвичайні здібності, досягти багатства, успіху, слави. Звернувся до знайомого чорнокнижника й попросив допомогти набути магічної сили. Той до мене серйозно: "Ти добре подумав!?" Я відповів, що ради сили та влади згоден на все. Тоді він опівночі повів мене до воріт кладовища й змусив повторювати слова присяги дияволові. Після виконання того ритуалу я спав три доби. Проснувся іншою людиною: я вже любив тільки себе, на інших же людей дивився як на лохів, як на матеріал для досягнення власних цілей. Водночас став якимсь дивним чином відчувати присутність духів. І вони мені підкорялись! Такі слова як совість, сором, мораль стали мені смішними. Мені стало абсолютно байдуже, що про мою поведінку будуть говорити люди. Дав об'яву в газету: "Допоможу налагодити долю". З'явились клієнти - кожний же хоче містичним шляхом досягнути бажаної цілі. Разом із клієнтами з'явився достаток - чаклую ж не задарма. Про мої діяння говорять різне, але ніхто втручатись не хоче - розуміють же, що я можу не тільки налагоджувати долю...
Я поцікавився:
- Що ти знаєш про ритуал зривання цвіту папороті?
Молодий чорнокнижник до мене радісно:
- Так мій друг ту квітку бачив і зірвав!
- І що, став читати думки людей, бачити крізь землю де який скарб знаходиться і, завдяки цьому став багатим та щасливим? Я можу з ним зустрітись?
- Ні, - він зараз живе в Іспанії. Історія його життя така. Одружився й пізніше змушений був із молодою жінкою та дитиною винаймати квартиру. Безгрошів'я породжувало докори, сварки, скандали. Зацікавився магічними знаннями, й, набувши достатньо досвіду, ризикнув відправитись тієї магічної ночі у ліс за квіткою папороті. Одним словом, ту квітку він таки зірвав. Ні, дощ золотих монет на нього не посипався, але щастя, справді, з'явилося. Можна сказати так: його подальший життєвий шлях стало супроводжувати слово "пощастило".
Для покращення житлових умов вирішив поїхати на заробітки у Іспанію. Візу пощастило відкрити без проблем. На місці пощастило швидко знайти дуже багатого роботодавця. Господар мав дочку й тут знову пощастило: та безтямно в нього закохалася. Одружився й став дуже поважною щасливою людиною: гроші, апартаменти, машини, світське життя. Жінці написав таке: "Я тут одружився, отож ти вільна. В труні у білих тапочках бачив я злиденну Україну та ваше довбане життя".