Політологи очікують понад 50 кандидатів на виборах президента України в 2019 році. Більшість з них – технічні кандидати, яким перемога не потрібна
З кожним опитуванням соціологи включають дедалі більше прізвищ до списку майбутніх кандидатів у президенти. 28 осіб уже заявили про свої наміри балотуватись на виборах 2019 року, хоча офіційно передвиборча гонка стартуватиме 31 грудня. Політологи відзначають аномальну, як для політичної України, активність ймовірних кандидатів і прогнозують від 50 до 70 прізвищ у виборчому бюлетені, що стане абсолютним рекордом для нашої країни.
Причини такого величезного бажання «рятувати Україну» серед вітчизняних ТОП-політиків з’ясовувало інтернет-видання UA1.
Попри всі розмови політиків і політичних сил про величезну зацікавленість в участі у президентських виборах 2019 року, політологи зазначають – більшість з них далі розмов не підуть.
«Обіцяти – не означає одружитися. Балотування в президенти передбачає, як мінімум, внесення застави – 2,5 млн гривень. Побачимо, хто буде готовий внести таку суму», – наголошує політолог, експерт ГО «Слово і діло» Валентин Гладких.
Підтримує його й політолог Руслан Бортник.
«Реальну картину будемо бачити 31 грудня, коли кандидатам треба буде внести заставу. Це досить серйозні гроші – 100 тисяч доларів. Багато з тих, хто заявляє зараз про свої наміри, не підуть на вибори».
Водночас, політолог прогнозує: цілком ймовірно, що кількість кандидатів у президенти сягне від 50 до 70 осіб.
Причина перша: Парламентські прелюдії
Для багатьох кандидатів у президенти передвиборча кампанія і, власне, вибори стануть можливістю «посвітити обличчям» та заробити додаткові бали до рейтингу своїх політичних партій перед парламентськими виборами восени наступного року.
«Чому така висока активність? Бо на нас чекають не тільки президентські вибори. Передвиборча президентська кампанія 2019 – це також праймеріз до парламентських виборів і прелюдія до місцевих виборів 2020 року. Насправді, президентські вибори цікаві трьом-п’яти особам, які мають реальні очевидні шанси на перемогу. Ще 10-15 особам ці вибори цікаві, як елемент розкрутки перед парламентськими виборами. Ще осіб 20 намагатимуться отримати пізнаваність, яку вони спробують конвертувати в посади міських голів, депутатів місцевого рівня», – говорить у коментарі інтернет-виданню UA1 Руслан Бортник.
Прокрутити свою рекламу на телебаченні, «посвітитись» у президентських рейтингах, виступити на кількох політичних ток-шоу, аби потім авторитетно презентувати програму своєї політичної партії. Саме таким є завдання більшості майбутніх кандидатів у президенти.
Підтверджує цю тезу і гендиректор Комітету виборців України Олексій Кошель.
«Політики будуть намагатись рекламувати свої політичні сили, аби укріпити позиції перед парламентськими виборами. Набраний ними навіть 1% голосів – це гарний показник для того, аби забезпечити собі місце у прохідній частині виборчого списку».
Причина друга: Розчарування
Поряд з рекордом за кількістю кандидатів у президенти на виборах наступного року, не буде дивиною й антирекорд – за показником явки виборців. У 2014-му явка склала 60%. Очікувати бодай такого ж показника у 2019-му не доводиться, переконують експерти.
Високий ступінь розчарування громадян найкраще підтверджують рейтинги: лідер Юлія Тимошенко рідко переступає показник в 12-13% підтримки українців.
«Нині дуже високий відсоток людей, які розчарувалися і не визначились з вибором. Соціологія показує, що є близько 50% опитаних, які ще не зробили свій кінцевий вибір. Це свідчить про те, що кандидати, які мають пізнаваність на старті хоча б на рівні 50-60%, можуть мати певні шанси», – вважає політолог Олексій Якубін.
Причина третя: Місія – технічний кандидат
Величезну кількість технічних кандидатів очікують на найближчих виборах президента більшість політичних експертів. Люди, що будуть пішаками у грі політтехнологів, цілком ймовірно, й вирішать долю України на наступні 5 років.
«Основна маса – це технічні кандидати, які будуть лише тішити своє самолюбство статусом кандидата в президенти. Вони потрібні для формування виборчих комісій в інтересах більш сильних кандидатів, для тролінгу і тиску на опонентів. Хтось буде розказувати, що в когось дружина американка, чи Юля – кремлівська зозуля. Люди будуть ще більш розгублені і дезорієнтовані, хоча всі чудово розуміють, що є лише кілька реальних кандидатів», – пояснює Руслан Бортник.
Інформаційний шум, який створюють подібні кандидати, буде заважати одним і допомагати іншим – більш солідним фігурам.
До того ж, технічні кандидати добре відбирають голоси. Чим активніший претендент, тим цінніші його «послуги».
Валентин Гладких ділить український політичний майданчик на два електоральних поля – так зване «біло-блакитне» і «помаранчеве». На кожному з них будуть «пастись» технічні кандидати, що «служитимуть» претендентам з протилежного електорального поля.
Таких кандидатів політолог називає спойлерами сильніших політиків.
«Це банальні спойлери, мета яких – відбирати голоси в тих чи інших кандидатів. Наприклад, Рабінович – спойлер Бойка, Гриценко – спойлер Тимошенко і так далі».
Причина четверта: Високі ставки
Навіть у дружніх змаганнях завжди приємніше боротись за якийсь, бодай символічний, приз. Що вже говорити, коли на кону стоять мільярди гривень. Височезний рівень ТОП-корупції – ще одна причина активізації «рятувальників» Батьківщини, які готові йти навіть на певні політичні ризики.
За словами Олексія Кошеля, доки в найвищих владних кабінетах будуть провертатись мільйонні корупційні оборудки, доти влада буде цікава широкому колу олігархів, які готові фінансувати навіть дуже дорогі рекламні кампанії.
«За нашими підрахунками, на рекламну кампанію за останні 4 місяці потенційні кандидати витратили близько півмільярда гривень. Це величезні гроші, які не йдуть у порівняння з тими сумами, що зазначаються офіційно», – розповідає експерт.
Чи не наївно очікувати прозорого керування країною від людей, які використовують темні фінансові схеми навіть на етапі боротьби за це керування?
Олексій Якубін вважає, що деякі олігархи нині лише придивляються, на кого можна витратити свої кошти.
«На кону багато що стоїть. Це питання залишків державної власності. Зокрема, питання можливого ринку землі. Різні олігархічні групи придивляються до різних кандидатів, бо наступні 5 років можуть бути насправді дуже визначальними».
Причина п’ята: Немає лідера
Зменшити запал ймовірних кандидатів у гаранти могла б присутність справжнього лідера у президентській гонці. За сучасних реалій кандидат з відривом від конкурентів хоча б у 10-15% навряд чи залишив підстави опонентам всерйоз на щось розраховувати.
Тоді й кількість технічних кандидатів, теоретично, була б меншою.
«Причиною активізації політиків перед виборами є рейтинг ключових кандидатів. Жоден із них не досягає навіть 20%. У Тимошенко за соціологічними опитуваннями максимум 13%. Це говорить про те, що ще немає ключового домінуючого лідера, для якого необхідно мати рейтинг +20%», – пояснює Олексій Якубін.
Широкий список політиків у соціологічних опитуваннях зумовлює й те, що нині в бюлетені не передбачено графи «Проти всіх». Своєрідною її альтернативою стали прізвища Вакарчука та Зеленського, вважає Якубін.
«Ті рейтинги, які демонструються по Вакарчуку і Зеленському, – це альтернатива так званій графі «Проти всіх», якої зараз на виборах немає. Коли у людей просто питають, чи готові ви голосувати за Вакарчука чи Зеленського, враховуючи, що вони не балотуються, люди скоріше висловлюють свою незгоду з тими кандидатами, що вже заявили про участь у виборах», – підкреслює політолог.
Бонус
Як бонус пропонуємо своєрідний прогноз на вибори президента-2019 від політолога Валентина Гладких.
«З точки зору наявності фінансового ресурсу, ми можемо виділяти лише трьох серйозних претендентів на пост президента. Це діючий президент Петро Порошенко, його основний опонент – Юлія Тимошенко та Юрій Бойко. Всі інші – це другий-третій ешелон.
Зараз вперто включають в рейтинги і соціологічні опитування людей, які навіть не заявляли про свої наміри і бажання балотуватись. Це маніпулятивні технології, бо якщо людину впродовж кількох років включати в рейтинги, то через два-три роки вона буде розглядатись як реальний претендент.
Втім, розглядання такого «претендента» як одного з лідерів на виборах – це маніпуляція. Основна боротьба розвинеться між трьома кандидатами».
50?навіть якщо залишиться 20-це багато.
Але, Тимошенко все ставлять на другий тур з Бойком.
ой,боже,яке воно дурне.."Аваков пообещал"..
круто..
