Хто тямить в банківській сфері ??
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
А що таке "банківська сфера"? У вакуумі?

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Хотів щоб хтось пояснив на початок 14 року долар був 8 гривнів .. Які були причини опускати гривню до 27 за долар крім війни??? Хтось казав Гонтариха винна ,що вона зараз за кордоном проживає. Хтось поясне самі елементарні ази???
Смерть російським окупантам !!
- Pestilence
- Чефхелфер
- Повідомлень: 7869
- З нами з: 22 березня 2018, 13:42
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Девальвация выгодна
Производителям-экспортерам, они платят меньше зарплаты в баксах и не страдают от потери платежеспособности населения.
Правительство благодаря девальвации получит дополнительные бюджетные доходы с таможни.
Нацбанку девальвация вообще выгодна по целому ряду причин: зарабатывает на валютных спекуляциях и еще больше зарабатывает на повышенной учетной ставке.
Крупным ФПГ, которые в результате девальвации получают дополнительную курсовую разницу и им не нужна стабильная национальная валюта.
По сути - нашим олигархам
Производителям-экспортерам, они платят меньше зарплаты в баксах и не страдают от потери платежеспособности населения.
Правительство благодаря девальвации получит дополнительные бюджетные доходы с таможни.
Нацбанку девальвация вообще выгодна по целому ряду причин: зарабатывает на валютных спекуляциях и еще больше зарабатывает на повышенной учетной ставке.
Крупным ФПГ, которые в результате девальвации получают дополнительную курсовую разницу и им не нужна стабильная национальная валюта.
По сути - нашим олигархам
- Pestilence
- Чефхелфер
- Повідомлень: 7869
- З нами з: 22 березня 2018, 13:42
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Если вспомнить кризис 2008, когда курс с 4 до 8 прыгнул, то там становится ясно кто был на стороне манюпаса. Юля тогда даже по ящику требовала от Стельмаха (равно Ющенко), проводить валютные интервенции, чтобы не накручивать курс. Тогда Нацбанк категорически отказывался это делать, и интервенции были просто имитацией.
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Повільна девальвація корисна, бо стимулює грошовий обіг, що еквівалентно стимулюванню виробництва чи послуг. Швидка девальвація обезцінює накопичення та зарплатню, тобто еквівалентна грабунку населення.
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Девальвація знецінює накопичення, знецінює працю, і так підриває економічну базу всіх гравців у державі, які не пов'язані з владою, і її емісійним центром - НБУ.
Це, така, своєрідна, команда, "К ногє !!!", для всіх громадян, і незалежного бізнесу. І зроблено було, абсолютно свідомо, після Майдану, для максимально швидкого пограбування економіки і громадян, з метою зміни їхніх пріоритетів, від свободи і гідності - на просте виживання.
Пєцік, канєшно, нізащо у цьому не зізнається, як і Дріщ, і все керівництво НБУ. Але ж, вони, практично, повторили те, що робили з інфляцією більшовики. І з тою самою метою. Більшовики, доречі, мету проголошували відкрито, а пєціки відмовчуються, і роблять вигляд, ніби "воно само так сталося".
Припрятывание денег, чаще всего царских выпусков, продолжалось в значительных размерах, хотя это теперь рассматривалось как контрреволюция и нередко жестоко каралось. С первых месяцев после революции местные органы власти стали облагать буржуазию денежной контрибуцией. В 1918 году центральная власть объявила единовременный чрезвычайный налог (тоже, по существу, контрибуцию), который считался, по букве Маркса, экспроприацией экспроприаторов. Экономическое значение этих жестоких и болезненных мер было ничтожно, и от них скоро отказались. В дальнейшем все бумажно-денежные сбережения были реально ликвидированы инфляцией.
Советская власть не слишком пыталась ограничить эмиссию. Была в ходу даже идея, что чем больше деньги обесценятся, тем скорее можно будет избавиться от этого «пережитка капитализма». Забавно читать, с каким безразличием относились большевики к эмиссии и инфляции. Декрет Совнаркома от 15 мая 1919 года формально санкционировал эмиссию «в пределах действительной потребности хозяйства в денежных знаках». Сколько надо, столько и напечатаем!
Авгієві стайні НБУ ще треба буде окремо розчищати, там походили і Дріщ, і Пєцік, і Бібіпка, і Арбузов із Йєнуковєджем. Всі ці суки мають доживати віку скромно, на казенних харчах, після конфіскації.
Це, така, своєрідна, команда, "К ногє !!!", для всіх громадян, і незалежного бізнесу. І зроблено було, абсолютно свідомо, після Майдану, для максимально швидкого пограбування економіки і громадян, з метою зміни їхніх пріоритетів, від свободи і гідності - на просте виживання.
Пєцік, канєшно, нізащо у цьому не зізнається, як і Дріщ, і все керівництво НБУ. Але ж, вони, практично, повторили те, що робили з інфляцією більшовики. І з тою самою метою. Більшовики, доречі, мету проголошували відкрито, а пєціки відмовчуються, і роблять вигляд, ніби "воно само так сталося".
Припрятывание денег, чаще всего царских выпусков, продолжалось в значительных размерах, хотя это теперь рассматривалось как контрреволюция и нередко жестоко каралось. С первых месяцев после революции местные органы власти стали облагать буржуазию денежной контрибуцией. В 1918 году центральная власть объявила единовременный чрезвычайный налог (тоже, по существу, контрибуцию), который считался, по букве Маркса, экспроприацией экспроприаторов. Экономическое значение этих жестоких и болезненных мер было ничтожно, и от них скоро отказались. В дальнейшем все бумажно-денежные сбережения были реально ликвидированы инфляцией.
Советская власть не слишком пыталась ограничить эмиссию. Была в ходу даже идея, что чем больше деньги обесценятся, тем скорее можно будет избавиться от этого «пережитка капитализма». Забавно читать, с каким безразличием относились большевики к эмиссии и инфляции. Декрет Совнаркома от 15 мая 1919 года формально санкционировал эмиссию «в пределах действительной потребности хозяйства в денежных знаках». Сколько надо, столько и напечатаем!
Авгієві стайні НБУ ще треба буде окремо розчищати, там походили і Дріщ, і Пєцік, і Бібіпка, і Арбузов із Йєнуковєджем. Всі ці суки мають доживати віку скромно, на казенних харчах, після конфіскації.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Причина була проста - народ - ми з Вами - зірвали жидівській корпорації план здачі Сходу України хуйлу, по суті організувавши оборону. З чого жидівська корпорація зробила висновок, що українці жирно живуть, й прокрутила фокус 8-24. І весь народ, окрім членів корпорації, збіднів разом як мінімум вдвічі, й багатьом стало вже не до підтримки армії, бо жерти щось таки треба.
НІЯКИХ "економічних причин" для таких речей не існує, це все - дурілка для лохів. Все робицця в ручному режимі. Янук й Азіров не хотіли - й бакс стояв на місці, як у молодого.

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Розкажіть це японцям чи канадцям.
Будь-яка девальвація є грабунком народу, це раз, а друге - бомбою під "національні" гроші, бо спонукає населення купувати у мінял гроші чужі, знову ж таки збагачуючи жидівську корпорацію.

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Кравчуки повторили.Vollmer писав: ↑ Советская власть не слишком пыталась ограничить эмиссию. Была в ходу даже идея, что чем больше деньги обесценятся, тем скорее можно будет избавиться от этого «пережитка капитализма». Забавно читать, с каким безразличием относились большевики к эмиссии и инфляции. Декрет Совнаркома от 15 мая 1919 года формально санкционировал эмиссию «в пределах действительной потребности хозяйства в денежных знаках». Сколько надо, столько и напечатаем!

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
По перше, канадські доляри та японські йени повільно девальвують.
По друге Ви впевнені, що розумієте сутність грошей? Якщо міняли вирішують проблему девальвації - це швидка девальвація. Повільна девальвація - це біля одного відсотка на рік. Відслідкувати без спеціальних інструментів майже неможливо.
Може на Вашу думку навпаки, ревальвація корисна?
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Девальвують, але справді ту девальвацію треба видивлятися у мікросокоп. У нас же вважаєцця "нормальним", якщо одноментно гривня не "падає" в РАЗИ.M_M писав: ↑По перше, канадські доляри та японські йени повільно девальвують.
По друге Ви впевнені, що розумієте сутність грошей? Якщо міняли вирішують проблему девальвації - це швидка девальвація. Повільна девальвація - це біля одного відсотка на рік. Відслідкувати без спеціальних інструментів майже неможливо.
Може на Вашу думку навпаки, ревальвація корисна?
Так, я впевнений, що розумію сутність грошей. А от щодо того, що їх сутність розуміє більшість іканаміздів, я не впевнений.

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
То, мабуть, вже мова про шкоду будь-яку девальвації не йде?
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
"Інфляція", "девальвація" - це все заумні словєса, за якими лихварська корпорація ховає просте явище - зниження купівельної спроможності певної суми грошей.
Ще раз - КОРИСТЬ від девальвації отримує як правило дуже обмежене коло осіб, власне, ХАЗЯЇ системи. ВИгадують купу відмазок, всякої словесної шолухи, сутність же одна - грабунок. Акуратний, "красивий"".

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
А хто повинен стежити і відрубувати руки щоб такого блядства не було ???

Смерть російським окупантам !!
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
Власники грошей занижують ціну на свій товар задля власного збагачення?
Пропоную подивитись на гроші як на товар. А купівлю за гроші замініть бартером. Тобто нема грошей. Є обмін товару на товар. Один (чи обидва) товари можуть іноді мати назву "долар" чи "гривня".Таке спрощення часто допомагає зрозуміти хто і як може виграти. І відпаде необхідність пояснення деяких надвеликих статків якоюсь там змовою. Гроші не є обов'язковим елементом існування суспільства. Але ми ж не відмовляємось від коліс, незважаючи на можливість пересування без них?
Re: Хто тямить в банківській сфері ??
А я пропоную забути що гроші - "товар". Про це ще можна було говорити коли грошима було зерно або якісь рідкісні речі чи метали. Нині це просто ЦИФРИ. Ні, ну ясно, що аферисти вхитряюцця торгувати й не таким, але якщо говорити про гроші як товар, то реально вартість стодоларової банкноти така ж, як і десятки - це вартість паперу й друку. Кажуть, щось біля десяти центів. Решта "цінності" "товару" - це ІНФОРМАЦІЯ. Без "гри" вартість "товару" зникає, як зникла вартість совєцьких рублів, напримєр. Як зникає "вартість" фішок закритого казино.M_M писав: ↑Власники грошей занижують ціну на свій товар задля власного збагачення?![]()
Пропоную подивитись на гроші як на товар. А купівлю за гроші замініть бартером. Тобто нема грошей. Є обмін товару на товар. Один (чи обидва) товари можуть іноді мати назву "долар" чи "гривня".Таке спрощення часто допомагає зрозуміти хто і як може виграти. І відпаде необхідність пояснення деяких надвеликих статків якоюсь там змовою. Гроші не є обов'язковим елементом існування суспільства. Але ми ж не відмовляємось від коліс, незважаючи на можливість пересування без них?
І навідміну від товарів, котрі треба зробити, грошей (цифр) можна без зусиль намалювати скільки завгодно.
Хто сказав про відмову від грошей?! ПРосто "гра" має бути прозорою й контрольованою ВСІМА "гравцями". Навіть кримінальні злочинці це розуміли й намагалися віддавати "общак" під контроль найчеснішого й "найавторитетнішого", бо від цього часто залежало життя напряму.
Щас ні. Щас ні в них, ні в нас, кругом порядка нема(с).

Наше діло праве,
ворог буде розбитий,
перемога буде за нами!