А у вас такое было ??

[Sintez]

Тут, часто, інстинкти конфліктують зі свідомістю, трагічним чином. Таке життя.

Оце найголовніше.

В тему

[Тамила]

Коли дитина знаходить собі друзів, самостійно подорожує, в дещо авантюрному стилі, обирає собі освіту, професію, жінку - це треба приймати, як є.

Можна звернути його увагу, на якісь обставини. Можна допомогти, методично, чи грошима, було таке. Ефективність порад залежатиме від того, скільки вони для дитини важать.

Так, порадити можна і треба, особливо коли дитина просить поради.
У нас таке було один раз - наш молодший не знав як йому вчинити і звернувся до нас..
Тоді він був у Фінляндії і зустрічався з молоденькою фінкою російського походження.
Її батьки наполягали на одруженні, по скайпу сваха нам сказала
що у нас прекрасний син і вони його не відпустять,
обіцяли на весілля подарувати нове авто, чудову квартиру в центрі Хельсинки,
(самі житимуть на дачі за містом)
а також сват хотів забрати нашого сина, як свого зятя, у свою приватну фірму,
яку невдовзі планує залишити нашим дітям.
Син тоді перебивався із візами і заробітками, йому було дуже важко,
а ця пропозиція рятувала його становище, бо він дуже хотів залишитись закордоном.
Але.. відносини з дівчиною не складались, і він запитав у нас що ж йому робити.
Ми порадили щоб син відмовився від такого шлюбу, і він прислухався до нас..
Минуло вісім років.. син до цього часу дякує нам,
бо зараз має кохану дружину та власний бізнес, який створив сам у НЙ.

[Віра]

Ой, Мавка, як мені це знайоме! Але подібні почуття були у мене не тоді, коли діти одружувались, а коли від'іжджали з дому на навчання.
Спочатку коли син в 18 років поіхав навчатись в університеті, потім, через 8 років - донька. Наче хтось шмат моєі душі відняв. І нічрго не можна було змінити, це незворотнє. Нове життя, в якому я вже не на першому місці як мама, і своіми проблемами, секретами донька ділиться не зі мною, а з тими хто поруч - подружкою, другом. І додому вона приіздить раз на місяць і біжить до своіх друзів ділитись новими знайомствами, новими інтересами, пригодами.

Коли одружувались - переживань особливих не було, раділа, що складається усе добре, бо вже після кількох років навчання звикла до думки, що у них своє життя.
Тобі важче, бо у тебе він, здається, один, єдине сонечко у віконці, а у мене третій ще зі мною залишається, ніколи сумувати.