Ось... Скоро десять років, як написав. Пророцтво?
Створити нову тему Ця тема закрита, ви не можете редагувати повідомлення і писати відповіді Сторінка 1 з 96
[ 2376 повідомлень ]
Сторінка 1 з 96
Сторінки: [1] [2] [3] [4] [5] … [96] Далі
Версія для друку | Надіслати тему e-mail Попередня тема | Перейти до першого непрочитаного повідомлення | Наступна тема
Автор Повідомлення
Sintez
Тема: Цинізм. Шо дєлать, шеф, або анатомія брехні, байдужості, рабства й ідіотизму.Цитувати виділене Додано: 01 травня 2010, 23:42 United States
Єретик
Єретик
Аватар користувача
З нами з: 15 січня 2008, 20:34
Повідомлень: 38910
Звідки: Підводний човен "Земля".
Спробував трохи систематизувати думки. Знаю, що багато хто подумає, що я цинік, отож топік так і назвав, щоб одразу все поставити на місце. Це не агітація, а інформація до роздумів.
Отож... Що ми маємо на сьогодні? Ситуацію можна коротко характеризувати так:
Україна як держава на грані існування, між іншим вже не вперше. Оскільки майбутнє витікає з минулого, то спробуємо з”ясувати, що ж призвело до того, що маємо сьогодні, а потім спробуємо погадати про майбутнє.
1. СССР будувався очевидно людьми не дурними, й запобіжником від його розвалу була політика переселення народів. Кому зараз 45 і більше, прекрасно розуміють, про що я, іншим коротко: наприклад, молодих спеціалістів після закінчення ВУЗів відправляли на 3-5 років (добровільно-примусово, була така практика) на роботу у братні республіки. Також всіляко заохочувалася практика вербовок на „комсомольскіє стройкі”, й молодь як правило там й залишалася, бо квартири роздавали щедро, не те що вдома. Таким чином, етнічні українці заселяли Сибір, а росіяни – Схід України (бо заходу побоювалися), й Крим... Плюс заслання – депортації, солдати служили як правило за 5000 км від дому, дехто там і залишався... Крім того, виходячи на пенсію, офіцер мав право на квартиру в будь-якій точці союзу (правильно, в Криму :par: ).
2. У СССР, хоча й декларувалася рівність й братерство, на ділі існувала потужна бидло-елітарна система, й декларована турбота про людей призвела на ділі до втрати людьми незалежності, яку можна приблизно охарактеризувати як інформаційну залежність, чи що. Совок (це не образа, а скорочення) був привчений до того, що „на горі” краще знають, що й до чого, й лізти у ці справи не доречно й небезпечно. Телевізор й газети так і залишилися зомбіфікаторами, хто володіє ними, й зараз може легко маніпулювати свідомістю совків.
Показовою у цьому аспекті є нинішня ситуація з Інтернетом. У розвинених країнах мережа стала всепроникною, у нас же досі нетом користуєцця не так багато людей, показово, що серед „старичків” – взагалі мізер... Це імхо є показником того, що вони Й НЕ БАЖАЮТЬ мати свободи інформації... Бо для дітей/онуків компи купують без напрягу, я вже мовчу про ковбасу для бродячих собак.
Слід також відзначити, що совкізм передаєцця як інфекція від старих молодим. Профілактикою такої передачі міг би бути розвиток освіти, але ж ми бачимо, що не те що розвитку не було, а освіта вбивалася всі ці 20 років. Ким і навіщо – думайте самі, в одному впевнений – це робилося навмисне. Але „еліта” втрапила у яму, яку сама ж і вирила. Розділивши освіту на „бидлячу" й „елітну”, не змогли ізолювати елітну освіту від корупції, й тепер зі спеціалістами повний армагєдєц, який нам ще відригнецця.
3. Тепер пройдемося по приорітетах узагальнених засобів керування відносно України (по КОБ):
Шостий пріоритет – звичайні засоби силового впливу – зброя й інші засоби фізичного впливу – майже не застосовуюцця проти нас, але все зроблено для того, щоб у випадку коли треба буде нам дати мзди, у нас не було чим відповісти. Ядерний арсенал віддано, при чому ця небачена зрада видаєцця майже за подвиг; ракетні шахти взірвали, стратегічні бомбардувальники порізано в брухт, бойове навчання зведене до нуля, зброї населення не має (хоча за нинішньої алкоголізації це мабуть все ж плюс) а головне – армія як і суспільство не знає, що ж у разі нападу власне вона буде захищати (особливо після останніх президентських виборів).
П’ятий пріоритет - зброя геноциду – застосовуєцця на повну котушку, алкоголь ллєцця річкою, при чому народ вважає це нормальним, тютюн став звичним й для жінок, цвіте наркоманія, успішно йде торгівля різною хімічною гидотою від біодобавок до ГМО, продаж ліків без рецептів... Додумайте самі, що я ще не згадав.
Четвертий пріоритет – економічне керування країною ззовні за допомогою грошей через кредити – не мені розповідати, які борги в нашої країни. НБУ практично не підконтрольний державним органам, не кажучи вже про народ... Народ теж вскочив у кредитну халепу – зовсім недавно...
Третій приорітет – керування за допомогою релігій, ідеологій і технологій – застосовуєцця тихенько, майже непомітно, але навіть для непосвячених очевидно, перед ким стоїть струнко наша „позадержавна” церква. Заряджено міни у вигляді розділу на патріархати УПЦ, мусульмани слава всім богам досі не дестабілізують обстановку, але не важко спрогнозувати що буде у разі об”єднання з Росією (не робіть великих очей), крім того повно всіляких взагалі малозрозумілих „церков”. Невіруючих же водять за ніс різнопрапорні партії.
Другий приорітет – керування свідомістю за допомогою історичних міфів, легенд й літописів – тут країна успішно поділена на прибічників/ворогів Мазепи, Бандери, Голодомору, Сталіна й ще кого завгодно. Хоча. кажучи цинічно, сьогодні нам від цих історичних постатей ні холодно ні жарко, але через них зовсім недалеко до бійки...
Ну й перший приорітет – світоглядний, тобто ставлення людей одне до одного й до світу в цілому. Тут взагалі повний аут. Навіть той липовий колективізм, який комуністи намагалися впровадити, втоптаний в багно, ВСІ стосунки між людьми монетизовано, слово „совість” переведено в категорію анахронізмів, всіляко заохочуюцця тваринні інстинкти серед людей, для цього задіяні всі інформаційні засоби. Оточуючий світ заради економії копійок знищуєцця бездумно й безжально.
За 20 років так звані „демократи” для подолання цих проблем не зробили НІЧОГО. Імхо, як у „Залюдненому острові”, вони не бажали ламати цю систему, а хотіли використати для власних потреб, бо справжньою метою їх є не щастя народу, а особисте панування. Хто сумніваєцця, передивіцця архівні кадри інавгурації Юща, напримєр, й подивіцця на вираз його фізіономії...
Навіть більше, насправді держава втратила практично ВСІ функції, перетворившись на машину зі збирання й розкрадання податків й всіляких зборів. Практично не виконують своїх функцій силові структури, хочеш щоб охороняли твою оселю – наймай приватну охоронну агенцію. Освіта працює з інерцією, хочеш пристойну освіту – наймай репетитора. Медицина – та ж картина, без грошей не сунься.
Коріння цього явища виходять ще з совка. Пам’ятаєте, як наші мами переживали, щоб ми йшли в інститути? А що було основою цього бажання наших мам? Кожна мама хотіла дитині тільки добра, отже мами хотіли, щоб дітки не горбатилися на заводі, а сиділи в теплій конторі за красивим столом.
Бажання природне й мам наших хаяти не треба. Але до чого це призводить зараз? Всепроникна корупція довела ситуацію до абсурду – раби-виробники практично стали зникати.
Хай кожен, хто читає це, задасть сам собі питання – а що виробляю Я? Реально, яка ефективність моєї роботи? Якщо я письменник, яка користь з моїх книжок? Чи виховую я в людях людяність, а чи пишу настольні книги для онанізму? Чи я лікую людей, чи моя основна місія – направити їх до аптеки по Н-ському провулку для покупки нафіг їм не потрібних пігулок? Чи справді я керую підприємством, чи мене призначили „братки”, щоб під виглядом реорганізації зробити підприємство збитковим, розігнати колектив й продати за копійки або взагалі тупо порізати на брухт?
Ті ж, хто ще щось виробляють, теж втрачають мотивацію до роботи, бо хто розумом, хто інстинктом відчуває сутність нашої держави, про яку я писав вище.
Й самообдурювання наше не може тривати вічно, піпєц підкрадаєцця непомітно, але вірно. Он хтось писав на форумі, що важко знайти звичайного електрика, й дивувався з цього. А не треба дивуватися, панове. Бо за існуючої системи НЕМОЖЛИВЕ виникнення таких спеціалістів... Пишу так, бо сам маю кваліфікацію (серед інших) електрика, й скажу вам, що той, хто має диплом (хоч і два) але не має хоча б трьох, а краще п’яти років роботи під керівництвом більш досвідченого спеціаліста, не є електриком... Й так, я впевнений, у будь-якій галузі... Ми не вічні, а що далі? Зараз крохобори – хазяї пачками виганяють людей, а потім починають шукати, при чому зразу з досвідом роботи, й не старше 40 років... Звичайно, у Києві нестача спеціалістів мабуть відчуваєцця не так гостро, бо раби 21-го століття їдуть туди, де платять більше, а от регіони скоро ляжуть від нестачі спеціалістів, завалицця навіть та інфраструктура, що є, я вже мовчу про розвиток...
Ось які, мать його, проблеми у країни, а не Сталіни з Бандерами! Але, ще раз повторюся, „еліті” пох, хоча для виду вона начебто й піклуєцця про щось там, а на ділі підхід Брежнєвський – після нас – хоч потоп.
Ще одна проблема – „опущені” категорії населення. НІХТО за 20 років навіть не намагався підняти питання про соціалізацію їх, тобто про повернення в людське життя. Й не підніматиме, при існуючій системі, бо тоді доведецця визнати факт наявності КАТАСТРОФІЧНОЇ алкоголізації країни, тихого вбивства нації пивом і тютюном... От тут обговорюєцця, що робити Юльці на даний момент... А я хочу запитати, чи змогла б вона підняти це питання? Не вірицця чогось...
Крім людського жалю до „опущених” (що за нинішньої „моральності” звучить дико) не слід забувати також й про те, що ці люди цілком спроможні тримати пістолета, наприклад, що уже доведено практикою 1917 й далі років... А історія хоч назад не вертаєцця, може піти на вище коло, й в руках бомжа може опинитися АКМСУ... Фантастика? Так цей рік взагалі чудес повний...
Ну що, досить чи ще?
От вирішуючи ці проблеми, й можна було б об’єднати країну, підняти народ на будівництво розвиненого суспільства, бо народ у нас непоганий й усе б зрозумів... Але ж не робилося цього.
Державність замість згуртованості й спільної зацікавленості регіонів у взаєморозвиткові завжди впиралася в мову, прапори, герби й іншу бутафорію. Що викликало у одних захоплення, у інших викликало відразу, й навпаки. З чого я для себе роблю висновок, що влада всі 20 років була КОЛОНІАЛЬНОЮ, бо саме у колонізаторів є гасло „Розділяй і владарюй”. До честі тієї ж Тимошенко, вона начебто й не загострювала питання, що розділяють країну, але й не наважилася ясно й чітко продекларувати, що не це головне для нас.
Звичайно, всі партії сповідують бидлоелітний принцип(комуністи не виняток,інакше не були б зараз у коаліції), найбільше, до чого додумалися у БЮТі – це „солідаризм”, смішна, коли відверто, вигадка, що багаті й бідні будуть спокійно жити й дружити сім’ями, при тому ні слова про якісь обмеження апетитів багатих. Я люблю пофантазувати, але мені таке мирне співіснування й взаємну любов важко уявити, як і комунізм Маркса-Леніна. Звичайно, ситий голодному не товариш, інакше Юлія Володимирівна могла б подумати, які емоції викликає її гардероб у сільських жіночок, напримєр, котрі ледь дітей годують й вчать... Слава богу, що в селі майже нема Інтернету й майже ніхто не бачив 27-дюймового гламурного монітора...
Добре. Отже до гадання – що на нас чекає. Нічого путнього, імхо. Можливо, повернення до нового старого СССРу. Нажаль, є ще гірші варіанти. Посилення податкового тиску може призвести до згортання малого бізнесу, зубожіння населення, а там наслідки непередбачувані, історія свідчить, що зі збільшенням податків починаєцця загибель держави.
Олігархи теж хай не тішацця, бо коли рухне вся система, то й вони накриюцця мідним тазиком, хай запитають Лазаренка або Фіму Звягільського, як за бугром люблять чужих багатіїв, за плечами яких немає ракет або дружного сильного суспільства... Або Курочкіна хай згадають...
Відродження держави можливо лише на основі розуміння того, що всі ми люди, що хабарі брати й давати шкідливо, що жити за рахунок чужої праці, прикинувшись якимось там нотаріусом – неморально, ну й так далі. Коли зрозуміємо – шанс є. Коли ні – 3,14здєц нам. От і казочці кінець, хто слухав – молодець, а кому не сподобалося – той ПНХ.
