M_M писав: ↑08 квітня 2018, 15:16
А що нам сучасна наука каже про точну дату Воскресіння? 5 квітня 33?
Volodymyr Boiko
Впродовж, щонайменше, останніх 15 століть (принаймні, з часів Діонісія Малого, який запропонував запровадити замість ери Діоклетіана «Нашу еру», беручи її початок від підрахованого ним народження Христа) вчені мужі намагались датувати євангельські події, точніше – встановити дату розп’яття (а, відтак, і воскресіння) основоположника християнства.
Вихідними даними для датування смерті Христа є інформація, подана в Євангеліях, про те, що розп’яття відбулось у п’ятницю напередодні єврейської Пасхи за часи, коли префектом римської провінції Юдея був Понтій Пілат. До речі, у романі Булгакова Пілат іменується «п’ятим прокуратором Юдеї» – відповідно до посади, зазначеної Тацитом. Але, насправді, представник Риму мав титул префекта, що остаточно було підтверджено вже після смерті автора «Майстра та Маргарити», у 1961 році, коли в Кесарії була знайдена мармурова брила з відповідним написом.
Пілат правив з 26 по 36 роки нашої ери, а єврейська Пасха прив’язана до повні. По формулах Гаусса нескладно розрахувати (що я й зробив, маючи час і натхнення, за допомогою звичайного калькулятора на чотири дії) дату з точністю +- 6 годин першого весняного настання фази повного Місяця за це десятиліття з поправкою на 38 градусів для Єрусалима:
26 рік – 21 березня, 17 год. 23 хв, четвер
27 рік – 9 квітня, 21 год. 57 хв., середа
28 рік – 29 березня, 6 год. 50 хв., понеділок
29 рік – 17 квітня, 4 год. 26 хв., неділя
30 рік – 6 квітня, 13 год. 04 хв., четвер
31 рік – 26 березня, 23 год. 57 хв., понеділок
32 рік – 13 квітня, 19 год. 18 хв., неділя
33 рік – 3 квітня, 4 год. 11 хв., п’ятниця
34 рік – 23 березня, 13 год. 04 хв., вівторок
35 рік – 11 квітня, 10 год. 46 хв., понеділок
Щоби встановити, коли саме за єврейським місячно-сонячним календарем святкувалась Пасха в ці роки, треба ще визначити день 15 нісана, оскільки він не завжди співпадав з днем повні. Для цього треба додатково обрахувати початок року, 1 тішрі, який переноситься на добу вперед, якщо молед тішрі (молодик) наступає після 18 години, і який переноситься ще на добу, якщо наступним днем буде неділя, середа або п’ятниця.
З урахуванням цього 15 нісана могло припадати на суботу (пишу «могло», бо треба мати на увазі, що помилка підрахунку складає +-6 годин) лише в такі роки: 26 (23 березня), 29 (16 квітня), 33 (4 квітня). Дати подані за Юліанським календарем, який був на той час прийнятий на території Римської імперії і який ми зараз називаємо «Старим стилем». У І-му віці нашої ери різниця між сучасним Григоріанським і Юліанським календарями складала -3дні. Тож у перекладі на нинішнє літочислення ймовірними датами розп'яття Христа слід вважати 19 березня 26 року, 12 квітня 29 року або 1 квітня 33 року. Напевно, дата 12 квітня 29 року найбільш точно пасує тій куцій інформації, що відома про Христа як історичну особу (наприклад, у такому разі, якщо припустити, що Ісус прожив 33 роки, на момент його народження ще був живий Ірод Великий).
До речі, часто можна зустріти твердження, що Христос був страчений 7 квітня 30 року (наприклад
http://www.jnsm.com.ua/h/04070030N/). Але в 30 році 15 нісана припадало не на суботу, а на четвер, і це було 3 квітня за нинішнім календарем, отже страта в такому разі відбулася б не 7, а 2 квітня в середу.
З цих розрахунків також видно, на підставі яких саме міркувань Діонісій Малий вирахував початок «Нашої ери». Він зупинився на даті смерті Христа, яку ми зараз іменуємо 1 квітня 33 року, і відняв 33 роки життя Ісуса, про які сказано в Євангеліях. Зазначу також, що ця дата має ще один містичний аспект, про який йдеться і в євангельських сказаннях, і в романі Булгакова: «Пітьма, що прийшла з Середземного моря, накрила місто, яке ненавидів прокуратор». 1 квітня 33 року відбулось повне місячне затемнення з найбільшою фазою о 18 год. 50 хв. Тобто, святковий пасхальний Місяць ввечері після ймовірної страти Христа був червоно-чорного кольору.
Втім, слід зазначити, що всі ці розрахунки мають одну велику ваду: вони ґрунтуються на теорії єврейського календаря, яка була розроблена лише в 359 році нашої ери, тобто значно пізніше євангельських подій. А який календар у реальності був у Юдеї на початку І-го століття достеменно невідомо, оскільки він базувався не на розрахунках, а на спостереженні за фазами місяця з верхівки Єрусалимського храму.