ПАМ'ЯТАЙМО!
Re: ПАМ'ЯТАЙМО!
"Діму розстріляли...Дiму, якому завжди буде 28 рокiв...": Сепаратисти закатували волонтера з Київщини
Про це пише Диалог.UA на своїй сторінці у Facebook.
"Дмитро Гончаренко - перша непоправна втрата Василькова та єдиний з усієї Київщини, закатований сепаратистами волонтер.
Діма повертається до рідного Василькова з Донбасу через 1380 днів. Дмитро мужньо витримав жорстокі тортури і не видав російським катам своїх побратимів, які переховувалися в захопленому терористами місті.
Діму розстріляли...Дiму, якому завжди буде 28 рокiв...."
Дмитро мужньо витримав жорстокі тортури і не видав російським катам своїх побратимів, які переховувалися в захопленому терористами місті.Про це пише Диалог.UA на своїй сторінці у Facebook.
"Дмитро Гончаренко - перша непоправна втрата Василькова та єдиний з усієї Київщини, закатований сепаратистами волонтер.
Діма повертається до рідного Василькова з Донбасу через 1380 днів. Дмитро мужньо витримав жорстокі тортури і не видав російським катам своїх побратимів, які переховувалися в захопленому терористами місті.
Діму розстріляли...Дiму, якому завжди буде 28 рокiв...."
Re: ПАМ'ЯТАЙМО!
КОЛИ МИ СВЯТИЛИ ПАСКУ, ВОЛОДЯ ЗАГИНУВ.. САМ ОДИН, У ПОЛІ, ВІН СТІКАВ КРОВ’Ю.. ЦІЛИЙ ТИЖДЕНЬ ТЕРОРИСТИ НЕ ВІДДАВАЛИ ТІЛО СЛАВНОГО КОМАНДИРА.. І ОТ НАРЕШТІ ВОЛОДЯ ПОЇДЕ ДОДОМУ..
ВІЙНА КВІТЕНЬ 15, 2018
Комвзвода Володимир Майборода «Май» загинув на Великдень, віддавши життя за друзів своїх. Кілька днів побратими шукали його; рідні і друзі молилися, сподіваючись побачити живим – і тільки сьогодні в цій трагедії була поставлена остання крапка.
Близько 14.00 на КПВВ «Мар’їнка» представики СІМІК передали побратимам тіло їх командира, 50-річного прапорщика ЗСУ Володимира Майбороди. який загинув у день найбільшого християнського свята, перешкодивши ворогу зробити чергову провокацію.
Володимир прийшов захищати Україну з початком війни. Мужній і відважний, він немов магніт притягував до себе таких же відчайдух, разом з якими завжди прикривав найнебезпечніші напрямки, виконував найбільш небезпечні і відповідальні задачі. Авдіївська промка, шахта «Бутовка», «Орел» – це дуже неповний перелік небезпечних позицій, де взвод Мая самовіддано виконував поставлені перед ним задачі по захисту свого народу.
В неділю 8 квітня Май разом із своїми бійцями перебував у «секреті» на спостережнику поблизу Жованки-Зайцевого. Обачливісь була не зайвою: кілька днів поспіль на цій небезпечній ділянці фронта противник виявляв помітну активність: стягував сили, проводив аеророзвідку за допомогою БПЛА, здійснював провокації серед мирного населення окупованих територій. Напередодні спосерігачі помітили тут підозрілий рух, тож командир взводу вирішив особисто перевірити обстановку.
І він не помилився. Близько 16.00 неподалік себе «Май» помітив противника, який невеликою групою в 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв єдино можливе рішення: розділитися і атакувати нечисленного ворога з двох боків, посіявши паніку, і знищити наявними вогневими засобами. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам як найбільш досвідчений вирушив в інший.
І все би вдалося, але… Підступна міна раптово обірвала життя відважного воїна. Пролунало два вибухи; сполохані вороги кинулися втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів Мая одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти. За даними, озвученими противником, в результаті короткого бою втрати ворога склали 2-200 та 3-300.
Але Май не повернувся… До темряви побратими шукали свого командира, ризикуючи собою, оглядали балочки мало не під носом у ворога. Не знайшли… Наступного дня вирушили знов; напоролися на засаду, прийняли бій і змушені були відступити. Весь тиждень бійці взводу Мая та всієї бригади, родичі і волонтери перебували в страшному напруженні, все ще сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Тож поки одні не припиняли пошуків, інші наполегливо сканували всі перемовини противника в надії отримати хоч якусь інформацію про мужнього воїна.
І лиш 13 квітня противник виклав в інтернет інформацію про те, що бойовики знайшли в степу коло своїх позицій тіло славного сина України… Згідно з озвученими ним даними, комвзвода підірвався на протипіхотній міні – але, навіть стікаючи кров’ю, досвідчений розвідник зумів відповзти від місця вибуху, замаскувавши свій слід так, що ворог не зміг його знайти. На жаль, не змогли його знайти і побратими… Внаслідок отриманої під час вибуху контузії він, вірогідно, втратив орієнтацію і відповзав в протилежному від своїх окопів напрямку, що теж дуже ускладнило пошуки. Якби там не було – як в житті, так і в смерті командир взвода показав себе мужнім воїном, сильним, відважним, досвідченим, з величезною жагою до життя…
Кілька днів тривали перемовини і лиш сьогодні нарешті вдалося отримати від бойовиків тіло славного командира. До речі, дякуємо всім, хто мав витримку і мовчав в інтернеті про трагедію – це дало можливість швидко і успішно завершити перемовини з бойовиками і отримати тіло Героя без ускладнень. Після проведення судмедекспертизи комвзвода Володимира Майбороду буде поховано на батьківщині (про час і дату повідомимо додатково).
Світла пам’ять тобі, побратиме! Серце крається від болю: яких синів втрачає Україна! Цвіт нації забирає клята московська орда, що напала на нашу землю і знищує наш народ.
Спочивай з миром, друже – за тебе є кому помститися. Твоя смерть не буде марною: кожна крапля твоєї крові впаде на голови ворогів, кожна куля твоїх побратимів забиратиме життя у московських вбивць. Кров за кров, смерть за смерть!
У Героя залишились самотніми дружина і донька, які тепер дуже потребуватимуть уваги і допомоги небайдужих людей. Підтримайте їх, зробіть це заради того, хто віддав життя за ваш мир і спокій.
З Маєм ми воювали в батальоні Донбас , згодом і в 72 бригаді .... Він загинув як герой ....
В Києві в залізничному вокзалі в кімнаті для воїнів АТО висить прапор батальону Донбас ,на прапорі Володя написав ,,Знами Бог і кулемет ... Май ,,,
Його поховають сьогодні в рідному селі .... Хто з Київа вшануйте память Герою - положіть квіти до прапора б. Донбас ....
ВІЙНА КВІТЕНЬ 15, 2018
Комвзвода Володимир Майборода «Май» загинув на Великдень, віддавши життя за друзів своїх. Кілька днів побратими шукали його; рідні і друзі молилися, сподіваючись побачити живим – і тільки сьогодні в цій трагедії була поставлена остання крапка.
Близько 14.00 на КПВВ «Мар’їнка» представики СІМІК передали побратимам тіло їх командира, 50-річного прапорщика ЗСУ Володимира Майбороди. який загинув у день найбільшого християнського свята, перешкодивши ворогу зробити чергову провокацію.
Володимир прийшов захищати Україну з початком війни. Мужній і відважний, він немов магніт притягував до себе таких же відчайдух, разом з якими завжди прикривав найнебезпечніші напрямки, виконував найбільш небезпечні і відповідальні задачі. Авдіївська промка, шахта «Бутовка», «Орел» – це дуже неповний перелік небезпечних позицій, де взвод Мая самовіддано виконував поставлені перед ним задачі по захисту свого народу.
В неділю 8 квітня Май разом із своїми бійцями перебував у «секреті» на спостережнику поблизу Жованки-Зайцевого. Обачливісь була не зайвою: кілька днів поспіль на цій небезпечній ділянці фронта противник виявляв помітну активність: стягував сили, проводив аеророзвідку за допомогою БПЛА, здійснював провокації серед мирного населення окупованих територій. Напередодні спосерігачі помітили тут підозрілий рух, тож командир взводу вирішив особисто перевірити обстановку.
І він не помилився. Близько 16.00 неподалік себе «Май» помітив противника, який невеликою групою в 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв єдино можливе рішення: розділитися і атакувати нечисленного ворога з двох боків, посіявши паніку, і знищити наявними вогневими засобами. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам як найбільш досвідчений вирушив в інший.
І все би вдалося, але… Підступна міна раптово обірвала життя відважного воїна. Пролунало два вибухи; сполохані вороги кинулися втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів Мая одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти. За даними, озвученими противником, в результаті короткого бою втрати ворога склали 2-200 та 3-300.
Але Май не повернувся… До темряви побратими шукали свого командира, ризикуючи собою, оглядали балочки мало не під носом у ворога. Не знайшли… Наступного дня вирушили знов; напоролися на засаду, прийняли бій і змушені були відступити. Весь тиждень бійці взводу Мая та всієї бригади, родичі і волонтери перебували в страшному напруженні, все ще сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Тож поки одні не припиняли пошуків, інші наполегливо сканували всі перемовини противника в надії отримати хоч якусь інформацію про мужнього воїна.
І лиш 13 квітня противник виклав в інтернет інформацію про те, що бойовики знайшли в степу коло своїх позицій тіло славного сина України… Згідно з озвученими ним даними, комвзвода підірвався на протипіхотній міні – але, навіть стікаючи кров’ю, досвідчений розвідник зумів відповзти від місця вибуху, замаскувавши свій слід так, що ворог не зміг його знайти. На жаль, не змогли його знайти і побратими… Внаслідок отриманої під час вибуху контузії він, вірогідно, втратив орієнтацію і відповзав в протилежному від своїх окопів напрямку, що теж дуже ускладнило пошуки. Якби там не було – як в житті, так і в смерті командир взвода показав себе мужнім воїном, сильним, відважним, досвідченим, з величезною жагою до життя…
Кілька днів тривали перемовини і лиш сьогодні нарешті вдалося отримати від бойовиків тіло славного командира. До речі, дякуємо всім, хто мав витримку і мовчав в інтернеті про трагедію – це дало можливість швидко і успішно завершити перемовини з бойовиками і отримати тіло Героя без ускладнень. Після проведення судмедекспертизи комвзвода Володимира Майбороду буде поховано на батьківщині (про час і дату повідомимо додатково).
Світла пам’ять тобі, побратиме! Серце крається від болю: яких синів втрачає Україна! Цвіт нації забирає клята московська орда, що напала на нашу землю і знищує наш народ.
Спочивай з миром, друже – за тебе є кому помститися. Твоя смерть не буде марною: кожна крапля твоєї крові впаде на голови ворогів, кожна куля твоїх побратимів забиратиме життя у московських вбивць. Кров за кров, смерть за смерть!
У Героя залишились самотніми дружина і донька, які тепер дуже потребуватимуть уваги і допомоги небайдужих людей. Підтримайте їх, зробіть це заради того, хто віддав життя за ваш мир і спокій.
З Маєм ми воювали в батальоні Донбас , згодом і в 72 бригаді .... Він загинув як герой ....
В Києві в залізничному вокзалі в кімнаті для воїнів АТО висить прапор батальону Донбас ,на прапорі Володя написав ,,Знами Бог і кулемет ... Май ,,,
Його поховають сьогодні в рідному селі .... Хто з Київа вшануйте память Герою - положіть квіти до прапора б. Донбас ....
Смерть російським окупантам !!
Re: ПАМ'ЯТАЙМО!
https://www.facebook.com/photo.php?fbid ... =3&theaterМинистр обороны Степан Полторак уволил директора Национального военно-исторического музея Владислава Таранца. Всего год назад Таранец победил на конкурсе на пост директора музея. И вот увольнение - заставили написать по собственному желанию. Это не просто черная неблагодарность - это очень некомпетентное и крайне вредное для развития военно-исторического музея решение. Таранец пользовался большим авторитетом среди профессиональных историков, коллектив музея на своем энтузиазме создал уникальную выставку.
https://censor.net.ua/resonance/404555/ ... ishli_blya
Re: ПАМ'ЯТАЙМО!
Gravissima calamitas umquam supra Occidentem accidents erat relidgio Christiana. (c)
Re: ПАМ'ЯТАЙМО!
В Польше нашли мертвым участника АТО на Донбассе: появились детали
СпойлерРозкрити
Воскресенье, 22 апреля 2018, 22:56
В лесу в Польше нашли мертвым участника антитеррористической операции, который поехал на заработки.
Об этом на своей странице в социальной сети написал друг военнослужащего, житель Ивано-Франковска Николай Депутат.
Отмечается, что Денис участвовал в АТО, занимался волонтерством, и ему только недавно исполнилось 23 года. Решение поехать в Польшу на заработки было принято из-за недостатка средств на обучение младшей сестры театральному искусству.
Семья военного жила без отца, а теперь лишилась еще одного кормильца, в связи с чем в сети теперь начали сбор средств на помощь близким.
В лесу в Польше нашли мертвым участника антитеррористической операции, который поехал на заработки.
Об этом на своей странице в социальной сети написал друг военнослужащего, житель Ивано-Франковска Николай Депутат.
Отмечается, что Денис участвовал в АТО, занимался волонтерством, и ему только недавно исполнилось 23 года. Решение поехать в Польшу на заработки было принято из-за недостатка средств на обучение младшей сестры театральному искусству.
Семья военного жила без отца, а теперь лишилась еще одного кормильца, в связи с чем в сети теперь начали сбор средств на помощь близким.