Киевская область 2022
Re: Киевская область 2022
Там только фото (видео) одного двигателя. И то похоже не ПС-30
Re: Киевская область 2022
В Києві залишається загроза ракетних ударів рашистів. Влада просить поки не повертатись до столиці
Після відходу російських загарбницьких військ у Києві та області залишились диверсійні групи, які продовжують становити загрозу. Нехтувати правилами повітряної безпеки не можна!
"Протягом останніх двох днів у самому Києві спільними діями спіймано 16 диверсійно-розвідувальних груп. Провели зачистку одного району, спіймали групу з датчиками, за якими наводяться ракети", - повідомив заступник начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ, бригадний генерал Олександр Грузевич.
Сьогодні ситуація у Києві та Київській області стабільна. По місту Києву визначено завдання - розширення блокпостів для того, аби зробити більшою проїжджу частину. Блокпости будуть залишатися. Пропускний режим не змінюється.
Re: Киевская область 2022
Собственно пока не потерели об обороне Бучи.
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/04/8/7338142/
– Давайте. Перший день війни, 24-го лютого, що відбувалося в Бучі?
– Місто, громадяни шоковані. Шоковані тим, що бачили на свої очі. Ми спостерігали, як на летовищі "Антонов", що між Бучею і Гостомелем, російські літаки та гелікоптери нищать інфраструктуру. Наші військові боронилися, там Нацгвардія якраз була – враження, ніби якийсь рій бджіл, джмелів налетів!
У те, що це війна, тверезомисляча людина не могла повірити. Але практично з першого дня ми з райдержадміністрацією, військовим комісаріатом, іншими структурами працювали над тим, щоб організувати всю потрібну роботу належним чином.
Жителі вулиці Вокзальної в Бучі
фото: Дмитро Ларін
– У місті була тероборона, чи ви її створювали на ходу?
– Ми почали її створювати ще до війни. Якраз визначили приміщення для ремонту – це бувша військова частина. Але на другий день війни районні структури – райдержадміністрація, військкомат, інші держоргани полишили Бучу, виїхали в Білогородку в межах району, де було більш безпечно, і ми фактично лишилися з громадою сам на сам.
Я поцікавився тоді у військових, чи будуть у нас Збройні сили. Мені пояснили, що з огляду на оборонне завдання Києва Буча є сірою зоною. Тому ЗСУ будуть нас боронити виключно артилерією та іншими схожими способами, щоб не дати ворогу перейти річку Ірпінь.
Звичайно, отримавши цю інформацію, як історик за фахом я розумів наслідковість, але не став це поширювати, щоб не сіяти паніку.
– Тобто ви вже тоді знали, що місто фактично буде зруйноване?
– Мало того, що буде зруйноване… Я прекрасно розумів, що таке сіра зона, з огляду на події на сході нашої держави.
– Роз'яснімо трохи. Сіра зона – це територія, над якою літають снаряди, випущені і з нашого боку, і з їхнього, але на самій території активних бойових дій не ведеться?
– Так. З огляду на те, що в мирному житті наше місто завжди було зорієнтоване на поставки продуктів, хліба з інших населених пунктів, зокрема з Києва, уже з перших днів у нас виникла проблема із забезпеченням.
Спочатку я зв'язався зі знайомим підприємцем з Ворзеля, ми налагодили випічку хліба. Але запасів дріжджів, маргарину, муки було обмаль. Тоді я звернувся до Геннадія Зубка (політик, член урядів Яценюка та Гройсмана – УП), і він домовився з власником "Мегамаркета" у Дмитрівці.
Ми поїхали до Дмитрівки – я і четверо товаришів, за продукцією. І то було… фактично, перше хрещення. Відбувся перший бій у районі церкви, Житомирська траса М-07, біля Мегамаркету.
– Яке це було число?
– Десь 3-е березня.
– Але ж перед цим ще, 27-го лютого, вони заїхали на вулицю Вокзальну?
– Так, вони заїжджали. До 3-го березня російські війська фактично зайняли майже всі населені пункти нашої громади: Гаврилівка, Синяк і т.д., і підійшли до міста. Але в саму Бучу не заходили.
Коридор у сторону Дмитрівки (14-15 кілометрів на південь від Бучі – УП), куди ми потім їхали за хлібом, ще був відносно вільним, стояли наші блокпости, тероборона в кожному населеному пункті.
3-го березня відбувся перший бій, після якого вдалось повернутися до міста, але не в центр. Блокпост, який ми проходили дорогою на Дмитрівку, уже був рознесений. Один з його учасників ліг на капот і каже: "Не їдьте, там орки". Російські війська заїхали в мікрорайон Склозаводський, стали біля прохідної склозаводу і фактично почали контролювати шлях по вулиці Яблунській аж до Вокзальної.
На карті позначений склозавод, вулиця Яблунська та вулиця Вокзальна
Ми швиденько роззосередилися по приватному сектору мікрорайону Склозаводський, я з кількома товаришами попросився до родини Віталія Рибчуна, нас прийняли. Там ми провели 5 діб, складали плани, як пройти далі.
– Тобто з 3-го березня Буча вже була окупована?
– Так, 3-го березня Буча була повністю окупована й відрізана від Києва.
– Тероборону ви організувати не встигли, ЗСУ до вас не зайшли – у підсумку в місті залишилися тільки мирні жителі?
– Так. Учасники тероборони, які були у списках, отримали 6 автоматів Калашникова. Але коли виїхав військкомат, то він і це забрав. Тобто без зброї лишилися навіть ті, хто були готові ставати до захисту міста.
Частина наших активних громадян, які пройшли війну і просто були патріотично налаштовані, перейшли в батальйон тероборони району, потім поїхали в Капітанівку, потім у Білогородку, частина перейшла до тероборони Ірпеня.
https://www.pravda.com.ua/articles/2022/04/8/7338142/
– Давайте. Перший день війни, 24-го лютого, що відбувалося в Бучі?
– Місто, громадяни шоковані. Шоковані тим, що бачили на свої очі. Ми спостерігали, як на летовищі "Антонов", що між Бучею і Гостомелем, російські літаки та гелікоптери нищать інфраструктуру. Наші військові боронилися, там Нацгвардія якраз була – враження, ніби якийсь рій бджіл, джмелів налетів!
У те, що це війна, тверезомисляча людина не могла повірити. Але практично з першого дня ми з райдержадміністрацією, військовим комісаріатом, іншими структурами працювали над тим, щоб організувати всю потрібну роботу належним чином.
Жителі вулиці Вокзальної в Бучі
фото: Дмитро Ларін
– У місті була тероборона, чи ви її створювали на ходу?
– Ми почали її створювати ще до війни. Якраз визначили приміщення для ремонту – це бувша військова частина. Але на другий день війни районні структури – райдержадміністрація, військкомат, інші держоргани полишили Бучу, виїхали в Білогородку в межах району, де було більш безпечно, і ми фактично лишилися з громадою сам на сам.
Я поцікавився тоді у військових, чи будуть у нас Збройні сили. Мені пояснили, що з огляду на оборонне завдання Києва Буча є сірою зоною. Тому ЗСУ будуть нас боронити виключно артилерією та іншими схожими способами, щоб не дати ворогу перейти річку Ірпінь.
Звичайно, отримавши цю інформацію, як історик за фахом я розумів наслідковість, але не став це поширювати, щоб не сіяти паніку.
– Тобто ви вже тоді знали, що місто фактично буде зруйноване?
– Мало того, що буде зруйноване… Я прекрасно розумів, що таке сіра зона, з огляду на події на сході нашої держави.
– Роз'яснімо трохи. Сіра зона – це територія, над якою літають снаряди, випущені і з нашого боку, і з їхнього, але на самій території активних бойових дій не ведеться?
– Так. З огляду на те, що в мирному житті наше місто завжди було зорієнтоване на поставки продуктів, хліба з інших населених пунктів, зокрема з Києва, уже з перших днів у нас виникла проблема із забезпеченням.
Спочатку я зв'язався зі знайомим підприємцем з Ворзеля, ми налагодили випічку хліба. Але запасів дріжджів, маргарину, муки було обмаль. Тоді я звернувся до Геннадія Зубка (політик, член урядів Яценюка та Гройсмана – УП), і він домовився з власником "Мегамаркета" у Дмитрівці.
Ми поїхали до Дмитрівки – я і четверо товаришів, за продукцією. І то було… фактично, перше хрещення. Відбувся перший бій у районі церкви, Житомирська траса М-07, біля Мегамаркету.
– Яке це було число?
– Десь 3-е березня.
– Але ж перед цим ще, 27-го лютого, вони заїхали на вулицю Вокзальну?
– Так, вони заїжджали. До 3-го березня російські війська фактично зайняли майже всі населені пункти нашої громади: Гаврилівка, Синяк і т.д., і підійшли до міста. Але в саму Бучу не заходили.
Коридор у сторону Дмитрівки (14-15 кілометрів на південь від Бучі – УП), куди ми потім їхали за хлібом, ще був відносно вільним, стояли наші блокпости, тероборона в кожному населеному пункті.
3-го березня відбувся перший бій, після якого вдалось повернутися до міста, але не в центр. Блокпост, який ми проходили дорогою на Дмитрівку, уже був рознесений. Один з його учасників ліг на капот і каже: "Не їдьте, там орки". Російські війська заїхали в мікрорайон Склозаводський, стали біля прохідної склозаводу і фактично почали контролювати шлях по вулиці Яблунській аж до Вокзальної.
На карті позначений склозавод, вулиця Яблунська та вулиця Вокзальна
Ми швиденько роззосередилися по приватному сектору мікрорайону Склозаводський, я з кількома товаришами попросився до родини Віталія Рибчуна, нас прийняли. Там ми провели 5 діб, складали плани, як пройти далі.
– Тобто з 3-го березня Буча вже була окупована?
– Так, 3-го березня Буча була повністю окупована й відрізана від Києва.
– Тероборону ви організувати не встигли, ЗСУ до вас не зайшли – у підсумку в місті залишилися тільки мирні жителі?
– Так. Учасники тероборони, які були у списках, отримали 6 автоматів Калашникова. Але коли виїхав військкомат, то він і це забрав. Тобто без зброї лишилися навіть ті, хто були готові ставати до захисту міста.
Частина наших активних громадян, які пройшли війну і просто були патріотично налаштовані, перейшли в батальйон тероборони району, потім поїхали в Капітанівку, потім у Білогородку, частина перейшла до тероборони Ірпеня.
Re: Киевская область 2022
У звільнені населені пункти Київщини можна буде повернутися наприкінці травня
Голова Київської ОВА Олександр Павлюк повідомив, що жителі звільненої від окупантів частини Київської області зможуть повернутися додому приблизно наприкінці травня. Більш точна дата буде відома в кінці квітня.
Олександр Павлюк знову наголосив, що наразі повертатися все ще небезпечно. На звільнених територіях залишається багато мін і боєприпасів. Фахівці ДСНС продовжують проводити розмінування.
Re: Киевская область 2022
https://waronline.org/fora/index.php?th ... st-3547087по моей "кафедре". есть внутреннее видео обломков российского ил-76 ( в лесу между житомиром и киевом).
почему его не публмкуют - хз.
Re: Киевская область 2022
Спасибо. Действительно х.з.
- Pestilence
- Чефхелфер
- Повідомлень: 7627
- З нами з: 22 березня 2018, 13:42
Re: Киевская область 2022
Над нами пролетело, похоже на сверхзвуковую ракету, а минуты через 4 взрывы - пишут Киев
Re: Киевская область 2022
где-то около, по ощущениямPestilence писав: ↑ Над нами пролетело, похоже на сверхзвуковую ракету, а минуты через 4 взрывы - пишут Киев
Re: Киевская область 2022
В Гостомеле Киевской области еще на неделю продлили комендантский час, который длится с 6:00 7 апреля и должен был закончиться в 6:00 14 апреля. Теперь он продлится до 6 утра 20 апреля.
Re: Киевская область 2022
ВишневеPestilence писав: ↑ Над нами пролетело, похоже на сверхзвуковую ракету, а минуты через 4 взрывы - пишут Киев
ХЖВСУ
- Pestilence
- Чефхелфер
- Повідомлень: 7627
- З нами з: 22 березня 2018, 13:42
Re: Киевская область 2022
завод "Візар"
Re: Киевская область 2022
У Києві та області змінюється час комендантської години (22:00-5:00)
https://vechirniy.kyiv.ua/news/65017/
https://vechirniy.kyiv.ua/news/65017/
Re: Киевская область 2022
У Києві відновлено рух «червоною» гілкою метро
Поїзди слідують без зупинки на станціях «Майдан Незалежності», «Хрещатик», «Дніпро», «Гідропарк», «Кловська».
Пересадочний вузол «Хрещатик»-«Майдан Незалежності» залишається зачиненим.
На всіх лініях буде скорочено інтервал руху між поїздами до 10-15 хвилин.
Підземні станції продовжують цілодобово приймати людей як укриття.
Звертаємо увагу, що графік роботи метро може оперативно змінюватися.