Повідомлення
OldBoy » 10 квітня 2018, 13:12
на Банковій наголос хочуть зробити на домовленостях із мерами великих міст, таких як Київ, Харків, Дніпро, Одеса. До кожного з міських начальників намагаються знайти особистий підхід, комусь обіцяють міністерські перспективи, проти когось просто відкривають кримінальне провадження. Не забувають і про мерів-сепаратистів густонаселеного Донбасу, які проходять у розробках СБУ.
Технологія отримання потрібних результатів на місцях, з одного боку, банальна, з іншого — цілком ефективна. Широка мережа підкупу населення, яке чимдалі більше потерпає від злиднів, стала фетишем президентських технологів. Черновецький давно залишив Україну, але справа його живе. Цю тезу підтверджує відносно нещодавня перемога Березенка в Чернігові, де саме створення мережі масового підкупу дало результат. На Банковій вирішили скористатися залежним становищем місцевих еліт і мажоритарників і примусити їх "вкластися" у президентську кампанію, пообіцявши віддати борг за півроку, під час виборів до Верховної Ради.
Так чи інакше, президент контролює ключовий пакет ЗМІ, насамперед — основні телеканали. Вони або прямо отримують "темники" і списки гостей для ефірів, або ведуть дуже лояльну інформаційну політику стосовно Порошенка.
Однак і всіх цих можливостей може забракнути. Для успіху чинному президентові потрібен зручний спаринг-партнер у другому турі. Тому всі перелічені ресурси використовуватимуть іще й для того, щоб протягти у фінальний раунд президентських виборів "хлопчика для биття".
Як претендентів на цю роль Порошенко розглядає Юрія Бойка й Олега Ляшка. Це люди для українського суспільства ще більш токсичні, вони можуть не пройти в другий тур навіть за підтримки Банкової Але тут у Порошенка обмежені можливості для маневру, будь-який інший кандидат з рейтингом має всі шанси на перемогу. Тоді як завдання АП — зробити другий тур таким, щоб навіть у критично налаштованих громадян з'явилося бажання йти на вибори і проголосувати саме за Порошенка.
З таким сценарієм активно бореться Юлія Тимошенко. Вона як досвідчений політик веде роботу відразу в кількох напрямках. Тимошенко неодноразово непублічно мала зустрічі з Петром Порошенком, не залишаючи спроб домовитися з ним про задоволення взаємних амбіцій "на березі". Подібні плани були в Юлії Володимирівни і щодо Віктора Януковича, але тоді реалізувати плани "широкої коаліції" не вдалося через упертість "донецьких". "Вінницькі" поки що теж не настільки згідливі, як хотілося б лідерці БЮТ. Утім, Тимошенко намагається зайти й з іншого боку, пропонуючи союз найслабшій за рейтингом партії влади — "Народному фронту". В особистих комунікаціях з депутатами НФ вона рекомендує цій політсилі переходити під прапори "Батьківщини". Тим самим Тимошенко хоче подати сигнал, демонструючи, що представники влади вже почали перебігати до неї як до кандидата, котрий має найвищі шанси на перемогу. Така тактика може себе виправдати. Принаймні навіть міністр внутрішніх справ Арсен Аваков надає перевагу союзу зі зрозумілою і перспективною Тимошенко, а не співробітництву з небезпечним і нестабільним Порошенком.