Занадто великий розрив між бажаним і дійсним - робить поведінку людини нераціональною, дуже часто. То слабкодухі люди, я думаю, і позбавлені всяких залишків благородства. Потреба кудись виливати бруд з душі в них фізіологічна, а Юльку вони для цього обрали, як цілком безпечний об'єкт. Бо саме Юлька на посаді - нікому не зробила шкоди, не пограбувала, не посадила, натомість - терпіла, терпіла, і терпіла. І кожна влада цькувала Юльку, ще й давала зрозуміти бажаючим, що Юльку можна, дозволяється безперешкодно опльовувати. Суспільство, фактично, мотивували і заохочували до обізянячої поведінки. І ентузіастів знайшлося досить, як бачимо. Одразу видно, хто вже проізойшов від обізяни, а хто - ще дожидається черги. Або і неспроможний. Що про цей механізм явища досі не сказав жоден психолог, соціолог, т.д. - то вони собі проставили ціну, такою мовчанкою, ігсперди. З тими, хто це придумав і запровадив - я би поговорив окремо, у підвалі. Ці люди при ділах, і досі дуже небезпечні.
Іншими словами, як тільки Юлька покаже, що небезпечна - ці банабаки заткнуться, стануть "струнко", і будуть козиряти.
