Спостерігайте 
ВІЙНА
Re: ВІЙНА
Командуючий здорової людини:
".........."Об этом часто говорят. Что-то вроде - русские могут добраться до Таллинна за два дня. ... Может быть. [Эстонская столица находится примерно в 125 милях от российской границы]. Но за два дня они не получат всю Эстонию. Они могут дойти до Таллинна, но мы перережем линии связи и снабжения за ними. Они могут дойти до Таллинна за два дня. Но они полягут в Таллинне. И им это известно", - подчеркнул он, добавив, что пуля будет поджидать русских за каждым углом и на каждом шагу......"
Источник: https://censor.net.ua/n3076075
".........."Об этом часто говорят. Что-то вроде - русские могут добраться до Таллинна за два дня. ... Может быть. [Эстонская столица находится примерно в 125 милях от российской границы]. Но за два дня они не получат всю Эстонию. Они могут дойти до Таллинна, но мы перережем линии связи и снабжения за ними. Они могут дойти до Таллинна за два дня. Но они полягут в Таллинне. И им это известно", - подчеркнул он, добавив, что пуля будет поджидать русских за каждым углом и на каждом шагу......"
Источник: https://censor.net.ua/n3076075
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
Об этом заявил командующий подразделением из спецопераций Сил обороны Эстонии полковник Рихо Юхтеги в интервью Politico, сообщает Цензор.НЕТ. Источник: https://censor.net.ua/n3076075
каким именно «подразделением», взводом конных водолазов? И каков боевой опыт у этого полководца?
п.с.
а в прошлом веке немцы разве не показали как надо технично, без излишних потерь, плющить «маленькие, но очень гордые» страны?
каким именно «подразделением», взводом конных водолазов? И каков боевой опыт у этого полководца?
п.с.
а в прошлом веке немцы разве не показали как надо технично, без излишних потерь, плющить «маленькие, но очень гордые» страны?
-
DSMechanic
- Повідомлень: 3355
- З нами з: 22 березня 2018, 13:58
Re: ВІЙНА
Китайці таким питанням почали перейматись. "Мирна хвороба" армії, вважають що без бойового досвіду їхна найпотужніша армія непідготовлена. Збираються проводити більше навчань і організовувати окрему службу по перевізці боєздатності, бо не вірять штатним доповідям.
Цікаво - чи збираються вони отримувати реальний бойовий досвід і де?
Re: ВІЙНА
Бутусов, на "Дзеркалі Тижня", про стан нашої війни і шляхи до Перемоги.
".........Росія веде бойові дії в Донбасі, бо вважає, що це найефективніший спосіб впливати на ситуацію в Україні. І Росія від цього силового важеля відмовлятися не збирається.
У суспільній свідомості воєнна операція в Донбасі пов'язується з трьома гіпотезами.
1. Воєнне вирішення — це повномасштабна наступальна операція до кордону з великими втратами в особовому складі.
2. Росія обов'язково втрутиться і вторгнеться в інші регіони України.
3. Росія застосовуватиме проти України всі види зброї, включаючи авіацію та оперативно-тактичні ракети, бомбитиме міста.
Ці гіпотези — чинники ризику, які усвідомлюють українське суспільство і держава, але чи ці гіпотези — єдино можливі сценарії?
Ні. Адже всі ці страхи були цілком актуальні й 2014-го, коли держава була знищена і створювалася по шматочках, і будь-які активні дії могли справді призвести до обвалу.
Україна також має виробити доктрину і стратегію бойових дій у Донбасі.
Для цього потрібно вийти зі світу гіпотез і апокаліптичних сценаріїв і дати відповідь на чотири ключові запитання.
1. Чого хоче Путін і чи можливі дипломатичне врегулювання та досягнення миру без ведення бойових дій?
Росія почала війну не для того, щоб її закінчити, а для того, щоб отримати інструмент тиску на Україну і щоб використати війну в Донбасі як розмінну монету у визнанні Україною окупації Криму. Щоб змусити Путіна прийняти мирну ініціативу, треба показати, що воєнне рішення для нього не має перспективи і, понад те, є непосильним тягарем.
Україна не повинна показувати слабкість і неспроможність впоратися з РФ, а навпаки — демонструвати високу боєздатність. Важко шукати союзників, якщо ти постійно скаржишся на потужного ворога і сам розписуєш його переваги. Треба доводити свою спроможність і ефективність умінням бити ворога. Всі воліють дружити не зі слабкими союзниками, які приносять свої проблеми, а з сильними союзниками, які всупереч опору домагаються результатів і успіхів.
Довіра до влади залишалася високою серед соціально активної частини суспільства весь період активних бойових дій.
Україна ще не сформувалася як держава, державні інститути вкрай слабкі і не можуть слугувати політичною опорою.
Україна може відбутися тільки як система мобілізаційних проектів. І ключовим мобілізаційним проектом є війна.Політика керівництва України на зниження ескалації бойових дій є важливою гуманітарною ініціативою, яка зберегла чимало життів. Однак політика умиротворення агресора фактично перетворила війну з мобілізаційного проекту, який надавав авторитет владі, на проект, що демобілізує і авторитет у влади відбирає.
Війна залишається головним чинником українського порядку денного.
Найактивніші частини суспільства налаштовані патріотично, і захист Батьківщини був і залишається головним суспільним соціальним ліфтом.
Для посилення авторитету владі потрібна військова реформа, яка б дозволила знову перетворити війну на мобілізаційний проект.
При цьому зберігши важливі досягнення державної політики — Мінські угоди й досягнуте обмеження на застосування важких озброєнь.
Дипломатія необхідна, щоб укласти мир тоді, коли ми зможемо відповісти ударом на удар і нав'язати ворогові свою перевагу на будь-якому обраному напрямку.
2. Що таке перемога у війні з Росією, чого треба досягти, яких умов і часу це потребує?
У перемоги є кілька рівнів.
Перемога у війні з Росією в політичному плані — це повна незалежність України від кабального російського впливу; повне повернення всіх окупованих територій; відмова РФ від будь-якого втручання у внутрішні справи.
Перемога в економічному плані — повна компенсація завданих РФ збитків; інтеграція України з російської економічної системи в європейську.
Перемога у воєнному плані — досягнення переваги на фронті в умовах локальної війни; створення армії, здатної завдавати нашому ворогові неприйнятних втрат; доведення боєздатності армії до рівня, достатнього для проведення операцій зі звільнення Придністров'я, Криму, Донбасу.
На першому етапі для української армії цілком достатньо досягнення мети номер один — отримання переваги на фронті в Донбасі в умовах обмеженої Мінськими угодами війни.
Що таке перевага? Перевага — це завдати російській окупаційній армії неприйнятних втрат із використанням дозволених Мінськими угодами видів озброєнь. Неприйнятні втрати — це, по суті, вибивання особового складу російських армійських корпусів, втрати, які повинні перевищувати поповнення. Неприйнятні втрати — це означає, що російські й місцеві найманці, які йдуть тільки по зарплату на службу в Донбасі, дедалі частіше відмовлятимуться укладати контракти через високий ризик.
На війні армія повинна воювати, повинна збирати і виховувати людей дії, бути мобілізаційним проектом, щоб максимально ефективно використовувати головний ресурс — людей.
Підвищення боєздатності армії — це найвагоміший аргумент дипломатії.
3. Чи втрутиться російська армія і чи здатна вона розрізати країну по Дніпру, захопити Лівобережну Україну?
По-перше, РФ не має цілей окупувати Україну або навіть її частину без гарантій, що це призведе до зміни політичного режиму в Києві.
По-друге, РФ не має сил, достатніх для проведення широкомасштабного наступу на Центральну Україну.
Сьогодні утримання окупованих територій, в тому числі Донбасу і Криму, перетворилося на величезний тягар для російського бюджету й економіки.
Щоб вийти на Дніпро, Росії доведеться докласти зусиль, до яких вона наразі не готова навіть технологічно. А саме — провести мобілізацію армії, бо діючі російські сухопутні та повітрянодесантні війська налічують усього близько 360 тисяч чоловік. Тобто російська кадрова армія, призначена для наземних бойових дій, має досить обмежену чисельність. Більше двох третин цього особового складу — це допоміжні, адміністративні структури, непридатні для бойових операцій. Бойовий склад російської наземної армії, яка може бути зосереджена для удару по Україні, не може перевищувати 100 тисяч осіб, за максимальними розрахунковими цифрами.
Сьогодні, незважаючи на величезні проблеми й інституційну слабкість нашої армії, відсутність стратегії розвитку, чотири роки війни дозволили створити в країні унікальний мобілізаційний ресурс, понад 300 тисяч осіб здобули певний досвід бойових дій, створено запаси матеріального забезпечення.
1. У складі кожної бойової бригади було б розумно визначити одного-двох командирів батальйонів, наділених реальним авторитетом і з досвідом бойових дій. Ці командири мають отримати кредит довіри на добір особового складу у свої частини без жодних обмежень. Бойові батальйони повинні отримувати статус експериментальних бойових частин, з можливістю переходу на штати й організацію служби за стандартами НАТО, зі спрощеною формою документообігу, з можливістю впровадження своїх програм бойової підготовки. Бойові батальйони мають отримувати додаткові соціальні пільги, концентрація ресурсів і комплектність потрібна саме там. Таким чином, кожен бойовий підрозділ перетворюється на локальний мобілізаційний проект.
2. Кожна бойова частина одержує конкретне бойове завдання — знищення противника на певній ділянці фронту із застосуванням виключно дозволених Мінськом озброєнь. Перевага віддається веденню нічного бою малими групами піхоти, оснащенню військ необхідним обладнанням, застосуванню снайперських груп і керованих ракет. Армія повинна воювати за єдиним задумом, але деталі планування слід передати на розсуд командирів батальйонів, на їхню ініціативу. Виключивши втручання вищих структур в оперативне управління боєм. Задум бойових операцій не завжди має включати в себе просування вперед. Ціль — знищення противника. Завдавати ворогу втрат щодня дозволеними засобами, без привернення уваги структур ОБСЄ. Для того, щоб навчитися наступати великими силами, спочатку треба навчитися знищувати 3—4 найближчих опорних пункти, ліквідовувати оборону противника на всій ділянці фронту. Це деморалізує ворога й додасть упевненості нашим військам.
3. Ділянки фронту для дій бойових частин мають призначатися там, де є можливість заскочити ворога зненацька, або там, де є мінімальні дистанції бою і треба придушити активність противника.
Бойові операції мусять мати наступальний характер, для зменшення втрат необхідно вести найактивніші дії вночі, з добрим інженерним забезпеченням. В Україні є вже вдосталь бійців, які йдуть на усвідомлений ризик. Цих людей мають об'єднувати спільні цілі. Армії потрібна мета, мета потрібна суспільству й державі. Визначення мети — це вже перемога.
4. Війна мусить мати характер комбінованих інформаційно-бойових операцій. Планування бойових дій повинно передбачати обов'язкове якісне інформаційне забезпечення. Воєнні дії мають, як одну з цілей, включати відеофіксацію боїв, умілих дій українських воїнів, демонстрацію втрат противника.
5. Війна може стати мобілізаційним проектом і для ЗМІ. Задля висвітлення бойових дій було б розумно налагодити організацію взаємодії ЗМІ для інформаційного шефства над конкретними бойовими частинами. Залучити журналістів у процес захисту Батьківщини, зробити більш професійною їхню роботу. Необхідно системно взятися за висвітлення подвигів українських воїнів у війні, умілих тактичних рішень, грамотних дій, відзначати заслуги. Воїн має розуміти, що держава працює на прославляння його подвигу. Суспільство мусить щодня розуміти — йде війна, це головна проблема, на вирішення якої зосереджена держава. Без інформаційної війни перемоги не добитися.
6. Концентрація ресурсів і бюджетне планування повинні мати пріоритет — забезпечення бойових частин. Не можна розмазувати ресурси на всю величезну махину, треба створювати пріоритети, ресурсів для цього цілком достатньо.
Україна цілком здатна перемогти у війні з Росією. Але першою умовою такої перемоги мають стати визначення стратегії і планування. Треба починати з визначення мети, етапності її досягнення, часу та ресурсів. Але перемоги ніколи не добитися тим, хто думає й говорить тільки про мир, доки нашу землю топчуть окупанти. Перемога у війні приходить до тих, у кого є розуміння цілей і воля їх досягти....."
".........Росія веде бойові дії в Донбасі, бо вважає, що це найефективніший спосіб впливати на ситуацію в Україні. І Росія від цього силового важеля відмовлятися не збирається.
СпойлерРозкрити
Навпаки, докладає величезних зусиль для дестабілізації України зсередини, для продовження війни, для розгортання нових військових баз, нових армій і нових дивізій у Криму, на захопленій частині Донбасу, на кордоні з Україною. Застосування військової сили показує, що Росія не збирається себе обмежувати, що Путін має намір і далі використовувати недипломатичні методи у відносинах з Україною. І тому можна багато повторювати слова "мир", "вимагаємо миротворців", "вимагаємо дотримуватися Будапештського меморандуму", але всі ці слова — просто стрясання повітря, всього цього Путін не визнає. Миру і незалежності для України нам ніхто не подарує — цього слід домогтися, це має стати метою державної політики. Відповіддю на воєнну операцію Росії повинна стати ефективна воєнна операція України в Донбасі. Примусити Путіна до миру можна тільки із застосуванням комплексу заходів, дипломатичного тиску, економічних санкцій, з допомогою інформаційної кампанії і передусім воєнної операції.
1. Воєнне вирішення — це повномасштабна наступальна операція до кордону з великими втратами в особовому складі.
2. Росія обов'язково втрутиться і вторгнеться в інші регіони України.
3. Росія застосовуватиме проти України всі види зброї, включаючи авіацію та оперативно-тактичні ракети, бомбитиме міста.
Ці гіпотези — чинники ризику, які усвідомлюють українське суспільство і держава, але чи ці гіпотези — єдино можливі сценарії?
Ні. Адже всі ці страхи були цілком актуальні й 2014-го, коли держава була знищена і створювалася по шматочках, і будь-які активні дії могли справді призвести до обвалу.
СпойлерРозкрити
Тоді ситуація в Україні була предметом глибокої стурбованості світового співтовариства, але втручатися і брати на себе відповідальність за війну країни Заходу не поспішали. Проте російська авіація не застосовувалася, російські ракети не обрушилися на українські міста, російська армія не провела загальної мобілізації і вторглася в Україну силами до 20 тисяч військовослужбовців у складі 12—15 зведених батальйонно-тактичних і ротно-тактичних груп. Тобто масштаб воєнної операції Путіна показує, що для досягнення поставлених політичних цілей РФ застосовує певний набір інструментів відповідно до конкретних умов.
Для цього потрібно вийти зі світу гіпотез і апокаліптичних сценаріїв і дати відповідь на чотири ключові запитання.
1. Чого хоче Путін і чи можливі дипломатичне врегулювання та досягнення миру без ведення бойових дій?
Росія почала війну не для того, щоб її закінчити, а для того, щоб отримати інструмент тиску на Україну і щоб використати війну в Донбасі як розмінну монету у визнанні Україною окупації Криму.
СпойлерРозкрити
Оскільки Україна й увесь світ не визнають захоплення Криму, Росія продовжуватиме війну. Втручання у внутрішні справи воєнними методами — типова стратегія для радянської і пострадянської імперії. За таким сценарієм Путін продовжує діяти в Карабаху, Молдові, Грузії, Таджикистані, Сирії. Цей сценарій застосовується і в Україні. Росія використовує не тільки фінансові й економічні важелі, а й танки з піхотою. Тому очевидно, що досягти миру неможливо без бойових дій. Причому формат млявоперебіжної війни Путіна влаштовує навіть більше. 1-й і 2-й армійські корпуси російської окупаційної армії відчувають колосальний дефіцит особового складу, бойові підрозділи супротивника на передовий укомплектовано на 25—30% максимум, лінія фронту перетворилася на ланцюжок спостережних пунктів. У російських генералів немає дефіциту техніки, але є величезний дефіцит солдатів, готових умирати в Україні. Війна залишається війною, поки є лінія фронту, навіть якщо тільки один солдат на місяць гине під вогнем ворога. Військова сила у війні в Донбасі повинна забезпечити паритет, потрібний для мирного врегулювання.
Україна не повинна показувати слабкість і неспроможність впоратися з РФ, а навпаки — демонструвати високу боєздатність. Важко шукати союзників, якщо ти постійно скаржишся на потужного ворога і сам розписуєш його переваги. Треба доводити свою спроможність і ефективність умінням бити ворога. Всі воліють дружити не зі слабкими союзниками, які приносять свої проблеми, а з сильними союзниками, які всупереч опору домагаються результатів і успіхів.
Довіра до влади залишалася високою серед соціально активної частини суспільства весь період активних бойових дій.
Україна ще не сформувалася як держава, державні інститути вкрай слабкі і не можуть слугувати політичною опорою.
Україна може відбутися тільки як система мобілізаційних проектів. І ключовим мобілізаційним проектом є війна.Політика керівництва України на зниження ескалації бойових дій є важливою гуманітарною ініціативою, яка зберегла чимало життів. Однак політика умиротворення агресора фактично перетворила війну з мобілізаційного проекту, який надавав авторитет владі, на проект, що демобілізує і авторитет у влади відбирає.
Війна залишається головним чинником українського порядку денного.
Найактивніші частини суспільства налаштовані патріотично, і захист Батьківщини був і залишається головним суспільним соціальним ліфтом.
Для посилення авторитету владі потрібна військова реформа, яка б дозволила знову перетворити війну на мобілізаційний проект.
При цьому зберігши важливі досягнення державної політики — Мінські угоди й досягнуте обмеження на застосування важких озброєнь.
СпойлерРозкрити
Хорватія використала Дейтонські мирні угоди для того, щоб провести підготовку до звільнення частини території своєї держави воєнним шляхом. Навіть попри введення миротворчих військ у Хорватію, забезпечити мир можна було тільки бойовими діями. І хорвати вели мову про мир — але водночас із цим їхню армію було реформовано і бойових дій вона не припиняла.
2. Що таке перемога у війні з Росією, чого треба досягти, яких умов і часу це потребує?
У перемоги є кілька рівнів.
Перемога у війні з Росією в політичному плані — це повна незалежність України від кабального російського впливу; повне повернення всіх окупованих територій; відмова РФ від будь-якого втручання у внутрішні справи.
Перемога в економічному плані — повна компенсація завданих РФ збитків; інтеграція України з російської економічної системи в європейську.
Перемога у воєнному плані — досягнення переваги на фронті в умовах локальної війни; створення армії, здатної завдавати нашому ворогові неприйнятних втрат; доведення боєздатності армії до рівня, достатнього для проведення операцій зі звільнення Придністров'я, Криму, Донбасу.
СпойлерРозкрити
Щоб домогтися воєнної перемоги, необхідно пройти певний часовий етап змін. Хорвати змогли провести операцію "Буря" тільки після того, як успішно провели низку невеликих наступальних операцій, обкатали в умовах маневреного бою командування, ударні частини і з'єднання, перевірили в бою боєздатність, техніку і тактику.
Що таке перевага? Перевага — це завдати російській окупаційній армії неприйнятних втрат із використанням дозволених Мінськими угодами видів озброєнь. Неприйнятні втрати — це, по суті, вибивання особового складу російських армійських корпусів, втрати, які повинні перевищувати поповнення. Неприйнятні втрати — це означає, що російські й місцеві найманці, які йдуть тільки по зарплату на службу в Донбасі, дедалі частіше відмовлятимуться укладати контракти через високий ризик.
На війні армія повинна воювати, повинна збирати і виховувати людей дії, бути мобілізаційним проектом, щоб максимально ефективно використовувати головний ресурс — людей.
СпойлерРозкрити
Якщо армія не прив'язується до цілей війни, якщо армія не прив'язується до головного завдання — перемогти армія не прив'язується до головного завдання — перемогти ворога, вона перестає розвиватися, скорочується число мотивованих людей, які хочуть служити. Цієї основної проблеми не вирішити жодним збільшенням бюджету. Армія, яка під час війни не хоче перемогти ворога, — це армія без душі. І жодне поліпшення побутових умов само по собі не зробить її боєздатною. Збільшувати військовий бюджет треба не для утримання лампасної бюрократії, а щоб були забезпечені всім необхідним найкращі — ті, хто веде бій на передовій, ті, хто готується до конкретних бойових завдань.
3. Чи втрутиться російська армія і чи здатна вона розрізати країну по Дніпру, захопити Лівобережну Україну?
По-перше, РФ не має цілей окупувати Україну або навіть її частину без гарантій, що це призведе до зміни політичного режиму в Києві.
По-друге, РФ не має сил, достатніх для проведення широкомасштабного наступу на Центральну Україну.
Сьогодні утримання окупованих територій, в тому числі Донбасу і Криму, перетворилося на величезний тягар для російського бюджету й економіки.
СпойлерРозкрити
Це виснажує Росію і показує, що в разі розширення Путіним війни станеться повний розрив із Заходом, і російська економіка в разі застосування "іранського варіанта" санкцій стрімко завалиться. Без співпраці з країнами Заходу імперія Путіна не здатна існувати. Немає сумнівів, що після п'яти років дипломатичних зусиль широкомасштабна агресія призведе до розриву відносин РФ зі США і Євросоюзом, які Путін намагається вибудовувати, розуміючи повну фінансову та економічну залежність від Європи і США. Інакше не витрачали б коштів під дорогі піар-проекти олімпіад і чемпіонатів. РФ не здатна розірвати контакти з Заходом, і тому формат невизнаної Україною війни, АТО чи ООС — дипломатично Путіну дуже зручний. Невизнана війна дозволяє ухилятися від особистої відповідальності. Але в разі широкомасштабного вторгнення у керівництва України варіантів не буде — доведеться оголошувати війну. І можливостей ухилятися від відповідальності в Путіна також не буде — доведеться визнати війну. Але для Путіна визнати війну в Україні означає не менші ризики, ніж для України. Війна вимагатиме мобілізації всієї економіки, населення, і в РФ, на відміну від України, союзників у цій війні не буде. Путін це чудово розуміє.
СпойлерРозкрити
Тобто ніякої кратної переваги в силах російська армія, порівняно з українською, не має. При цьому мотивація в російських кадрових військових досить невелика, це помітно з бойових епізодів липня—серпня 2014-го року, коли російська армія втратила, за мінімальними оцінками, близько 500 солдатів та офіцерів убитими й пораненими у боях із наспіх створеними й недосвідченими українськими силами. І це ж росіяни не штурмували міст. А сучасна війна ведеться в зонах забудови, в населених пунктах, де, як свідчить досвід Сирії, навіть масоване застосування авіації й артилерії не може повністю придушити осередків опору. Для просування по Україні доведеться штурмувати вузли комунікацій — населені пункти, міста. Для цього потрібна піхота, самою технікою не впоратися. Тобто будуть втрати. І вже не сотні трун поїдуть у РФ, а тисячі. І це буде зовсім інший резонанс і наслідки.
СпойлерРозкрити
Українська армія поки що не готова, на жаль, до ведення масштабних маневрених бойових дій, але до проведення оборонних операцій у містах — цілком.
4. Яким має бути воєнне вирішення конфлікту, і що треба зробити Верховному Головнокомандувачу, аби зібрати тих, хто готовий іти в бій?
Як можна дати мотивацію й залучити в армію додаткові сили мотивованих бійців?
Треба почати вести сучасну війну. Сучасна війна — це війна зі збереженням усіх обмежень, передбачених Мінськими угодами. Визволення Донбасу мобілізує найкращу частину суспільства, створює величезну позитивну мотивацію, яка компенсує багато організаційних проблем.
4. Яким має бути воєнне вирішення конфлікту, і що треба зробити Верховному Головнокомандувачу, аби зібрати тих, хто готовий іти в бій?
Як можна дати мотивацію й залучити в армію додаткові сили мотивованих бійців?
Треба почати вести сучасну війну. Сучасна війна — це війна зі збереженням усіх обмежень, передбачених Мінськими угодами. Визволення Донбасу мобілізує найкращу частину суспільства, створює величезну позитивну мотивацію, яка компенсує багато організаційних проблем.
2. Кожна бойова частина одержує конкретне бойове завдання — знищення противника на певній ділянці фронту із застосуванням виключно дозволених Мінськом озброєнь. Перевага віддається веденню нічного бою малими групами піхоти, оснащенню військ необхідним обладнанням, застосуванню снайперських груп і керованих ракет. Армія повинна воювати за єдиним задумом, але деталі планування слід передати на розсуд командирів батальйонів, на їхню ініціативу. Виключивши втручання вищих структур в оперативне управління боєм. Задум бойових операцій не завжди має включати в себе просування вперед. Ціль — знищення противника. Завдавати ворогу втрат щодня дозволеними засобами, без привернення уваги структур ОБСЄ. Для того, щоб навчитися наступати великими силами, спочатку треба навчитися знищувати 3—4 найближчих опорних пункти, ліквідовувати оборону противника на всій ділянці фронту. Це деморалізує ворога й додасть упевненості нашим військам.
3. Ділянки фронту для дій бойових частин мають призначатися там, де є можливість заскочити ворога зненацька, або там, де є мінімальні дистанції бою і треба придушити активність противника.
Бойові операції мусять мати наступальний характер, для зменшення втрат необхідно вести найактивніші дії вночі, з добрим інженерним забезпеченням. В Україні є вже вдосталь бійців, які йдуть на усвідомлений ризик. Цих людей мають об'єднувати спільні цілі. Армії потрібна мета, мета потрібна суспільству й державі. Визначення мети — це вже перемога.
4. Війна мусить мати характер комбінованих інформаційно-бойових операцій. Планування бойових дій повинно передбачати обов'язкове якісне інформаційне забезпечення. Воєнні дії мають, як одну з цілей, включати відеофіксацію боїв, умілих дій українських воїнів, демонстрацію втрат противника.
5. Війна може стати мобілізаційним проектом і для ЗМІ. Задля висвітлення бойових дій було б розумно налагодити організацію взаємодії ЗМІ для інформаційного шефства над конкретними бойовими частинами. Залучити журналістів у процес захисту Батьківщини, зробити більш професійною їхню роботу. Необхідно системно взятися за висвітлення подвигів українських воїнів у війні, умілих тактичних рішень, грамотних дій, відзначати заслуги. Воїн має розуміти, що держава працює на прославляння його подвигу. Суспільство мусить щодня розуміти — йде війна, це головна проблема, на вирішення якої зосереджена держава. Без інформаційної війни перемоги не добитися.
6. Концентрація ресурсів і бюджетне планування повинні мати пріоритет — забезпечення бойових частин. Не можна розмазувати ресурси на всю величезну махину, треба створювати пріоритети, ресурсів для цього цілком достатньо.
Україна цілком здатна перемогти у війні з Росією. Але першою умовою такої перемоги мають стати визначення стратегії і планування. Треба починати з визначення мети, етапності її досягнення, часу та ресурсів. Але перемоги ніколи не добитися тим, хто думає й говорить тільки про мир, доки нашу землю топчуть окупанти. Перемога у війні приходить до тих, у кого є розуміння цілей і воля їх досягти....."
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
З наведеного матеріалу видно як, подекуди, зелені і бузкові уявлення Бутусова про те, що відбувається, так і певний обсяг аналітичної роботи, стосовно стану суспільства, армії, війни, зовнішніх чинників. Видно, загалом, добрі наміри Бутусова.
Зрозуміло, що ця влада, якраз, і зформувала теперішній, непритомний порядок денний, і ставлення до армії, до добровольців, і до суспільства в цілому. Ні про які "реформи армії", без зміни влади, не може бути мови.
Ну, які з пєціками "інформаційно - бойові операції" ??? Це ж треба забрати повноваження координатора ЗМІ від АП ???
Не кажучи про перероблення армійських структур на зразок добровольчих штурмових батальйонів, з широкими повноваженнями ???
Яке "системне висвітлення подвигів українських воїнів" ???, коли зараз же набіжить АІ, соросята, грантофаги з педігріпалами, і почнуть цькувати за "мілітаризм" і "глорифікацію насильства", як це вже було з тим же фотографом, Муравським ???
А просте запровадження системи нагород і відзнак за принципами Вермахту, за конкретні вчинки і досягнення - рукопашну атаку, танкову атаку, знищення вражої техніки, вихід з оточення, тощо - одразу знецінить прокурорські УБД ???
Та і взагалі, відомо, як Пєцік ненавидить добровольців.
Разом з тим, Бутусов не зтерпів, і аргументовано заперечує аргесивним пєцікам щодо можливості для Росії масовано атакувати, захопити Лівобережжя, і, навіть, успішно вести повноцінну окопну війну на Донбасі. Ці його заперечення можна узагальнити, Путін від початку не збирався вести справжню, армійську війну. Після Чечні і Грузії - вже зрозуміло, що кацапи на це неспроможні. Вони не мають потрібної управлінської машини, потрібних для такого масштабу дій людських ресурсів, як за кількістю, так і за якістю, що значно важливіше. Саме тому, Путін, очевидно, все зваживши, розпочав підступну повзучу напіввійну, брехнею, купівлею, залякуванням. І основною ударною силою в цій війні є люди з системи рудиментарного КГБ, які все ще залишаються жити поруч із нами.
Опонуючи тезам про "Путіннападе", Бутусов, нажаль, не зреагував на ту обставину, що подібні заяви, від очільників держави, під час війни - є, фактично, залякуванням власних громадян, з метою їх деморалізації, тягнуть на державну зраду, і мали би стати предметом уваги прокурорів, військового Трибуналу, або невідомих патріотів.
Зрозуміло, що ця влада, якраз, і зформувала теперішній, непритомний порядок денний, і ставлення до армії, до добровольців, і до суспільства в цілому. Ні про які "реформи армії", без зміни влади, не може бути мови.
Ну, які з пєціками "інформаційно - бойові операції" ??? Це ж треба забрати повноваження координатора ЗМІ від АП ???
Не кажучи про перероблення армійських структур на зразок добровольчих штурмових батальйонів, з широкими повноваженнями ???
Яке "системне висвітлення подвигів українських воїнів" ???, коли зараз же набіжить АІ, соросята, грантофаги з педігріпалами, і почнуть цькувати за "мілітаризм" і "глорифікацію насильства", як це вже було з тим же фотографом, Муравським ???
А просте запровадження системи нагород і відзнак за принципами Вермахту, за конкретні вчинки і досягнення - рукопашну атаку, танкову атаку, знищення вражої техніки, вихід з оточення, тощо - одразу знецінить прокурорські УБД ???
Та і взагалі, відомо, як Пєцік ненавидить добровольців.
Разом з тим, Бутусов не зтерпів, і аргументовано заперечує аргесивним пєцікам щодо можливості для Росії масовано атакувати, захопити Лівобережжя, і, навіть, успішно вести повноцінну окопну війну на Донбасі. Ці його заперечення можна узагальнити, Путін від початку не збирався вести справжню, армійську війну. Після Чечні і Грузії - вже зрозуміло, що кацапи на це неспроможні. Вони не мають потрібної управлінської машини, потрібних для такого масштабу дій людських ресурсів, як за кількістю, так і за якістю, що значно важливіше. Саме тому, Путін, очевидно, все зваживши, розпочав підступну повзучу напіввійну, брехнею, купівлею, залякуванням. І основною ударною силою в цій війні є люди з системи рудиментарного КГБ, які все ще залишаються жити поруч із нами.
Опонуючи тезам про "Путіннападе", Бутусов, нажаль, не зреагував на ту обставину, що подібні заяви, від очільників держави, під час війни - є, фактично, залякуванням власних громадян, з метою їх деморалізації, тягнуть на державну зраду, і мали би стати предметом уваги прокурорів, військового Трибуналу, або невідомих патріотів.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
Чергова ознака масштабної, центрально координованої атаки на добровольців. Зокрема, в даному разі, пєцько-пропагандисти роблять усе, щоб знищити вкорінене поняття, смисл слова "доброволець". Дуже непогано співпадають тези, проголошувані вояками в ролику, і представником ГШ на ZIKу, в передачі про Азов. Контрактники в них називаються "добровольцями", малими заробітками вояків там і тут - козиряють, і т.д. В ролику, на відміну від дискусії в студії, нема крику про "міфічних добровольців" і "маніпулювання", але така специфіка пропагандистського ролика.
Ето - афігєть. Живим, дієздатним бійцям в очі заявляють, що їх - не було, нема, а скоро і зовсім не буде. На що це схоже?
1) На зомбування Бабченка і 47 журналістів - політологів разом із ним.
2) На заяви маленького Пуцці, що України нема, не було, і не буде.
3) На пряму погрозу смерттю.
4) На викидання Саакашвілі, як використаної речі.
Які причини? Ну, крім зоологічних.
1) Наєв і Муженко будуть виконувати наказ про капітуляцію. Добровольці - ні.
2) Добровольці небезпечні пєцікам у всякому вигляді, але найнебезпечніші - як цілісні підрозділи, з історією, традиціями, інституційною пам'яттю.
3) Як вже говорилося, саме добровольці є нагартованим лезом Меча Арея. Якщо пєціки готують новий Іловайськ - вони спершу будуть "розм'якшувати" структуру фронтових підрозділів на певних напрямках. Вони нічого нового не вигадують, досить пригадати ротаії на ДАП через сєпарські блокпости, з обмеженням БК, здачу Логвиново, ненадання підкріплень іловайцям, тощо. Прикладів - більше, ніж досить. Путіну, насправді, важко вести масштабні військові операції, важко набрати "відпускників". Пєціки допомагають стратегічному партнеру, як можуть.
4) Добровольці, самим фактом свого існування на цій війні, поламали, і продовжують ламати Путіну і Пєціку всю, нахрін, концепцію. Справді, тут "восставший норот" мав би захопити півкраїни, після чого славити московського царя і грати на балалайках, від Луганська до Одеси. Пєця, своєю чергою, пообіцяв поздавати, що можна, і електрику на Крим уже підписали з "Южним округом", і будівлю моста забезпечували, і контрабас на Дирбас. Це добровольці, самоорганізовані громадяни, не віддали Путіну півкраїни. Мало того, били морди міліції, і нагадували "Ще не вмерла", тримали ДАП, пішли в наступ на Широкіно, і навіть ті офіцери, що організували вихід з-під Дебальцево - будучі кадровими військовими, чи мобілізованими - вчинили, як добровольці. І все це було зафільмовано для Ютуба, от в чому справжній жах !!! Добровольці поламали пасочки Путіну і Пєціку. Отой тваринний жах Пєціка, коли він прибіг у Краматорськ, нагороджувати командира 128-ї, був справжній, бо - худоба збунтувалася!!! Не схотіла мовчки йти на убой, в ім'я маклів і гешефтів пузанчиків. Від збунтованої худоби можна чекати чого завгодно, вона - небезпечна. Як бачимо, з тих пір "котлів" не було. Пєцік зрозумів, що за наступний "котел" - порвуть на шмаття, розкидають по кущах, і не дивитимуться, де впало. "Добровольча зараза" почала розповзатися умами людей, військових також, і це поставило задачу знищення добровольців на порядок денний, як №1.
5) Пєцік не хоче воювати, а хоче "зупинити війну". Не хоче і не буде звільняти нічого, ні Донбас, ні, тим більше - Крим. Буде перетворювати лінію фронту на адміністративний кордон з Росією. При всьому ідиотизмі такого вчинку, і при всіх ризиках. Йому треба, під вибори. Війна, навіть позиційна - все одно війна, снайпери, диверсанти, розвідка, т.п. Це - втрати, напруга, ризик для контрабасу, проблеми з набором "іхтамнєтов". Пєцік хоче зробити окупацію Донбаса дешевшою, для Путіна, як він уже зробив дешевшою окупацію Крима. А за це матиме, наприклад, спокій під вибори, знижку на податки бізнесів у РФ. Ціль - зробити тишу, як на адмінкордоні з Кримом. Я маю жахлівую підозру, що Пєцікові єврогейські партнери десь так і поставили задачу. На Чонгарі нема стрілянини? Нема. То і на Донбасі не повинно бути. Байдуже, що припинити війну за визволення своєї землі означає просрати землю, людей, і реноме. Зато будуть задоволені єврогейці, маленький Пуцці, сам Пєцік &Co, і Мертвечук, на додачу. Додік похвалиться в Конгресі і Сенаті, тіпа - вирішив проблему. Отже, Пєцік є знаряддям маленького Пуцці для упокорення України, нічого нового. Цікаво, яким телефоном вони спілкуються? Айфончиками, чи старими, перевіреними лініями "кремлівського зв'язку"?
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
Геращенчиха про свої миздобутки, два з половиною роки тому:
"21.02.16 11:28 Благодаря работе минских групп прекратились пытки заложников, - Ирина Геращенко......
"Из важного (и это действительно пусть небольшое, но значимое достижение Минске, которое отмечают и сами экс-заложники): после работы минских групп прекратились пытки заложников. Это еще раз подтверждает, насколько важно публичное внимание к теме пленных", - написала И.Геращенко....."
Источник: https://censor.net.ua/n375443
А оце - свіженьке:
"23.07.18 10:41 У всех освобожденных из плена наемников РФ были травмы головы, 12 человек признались, что их насиловали, - Геращенко......
""У меня есть справка от врачей – у всех освобожденных были черепно-мозговые травмы. Их пытали, били по голове. Двенадцать сознались в сексуальных изнасилованиях", - рассказала Геращенко...."
Источник: https://censor.net.ua/n3077881
Всі ці одкровення з великими очима - брехня і спроба приватизувати чужі досягнення. Бо, як навправді, то скандал через тортурування полонених українців вибухнув без всякої участі Геращенчихи & Co. Це зробила депутат польського Сейму, пані Госєвська, зі своєю групою спеціалістів, колишніх поліцейських, експертів - криміналістів, психологів. Це вони, власним коштом, і на власний ризик, їздили по прифронтовій зоні, намагалися говорити з колишніми полоненими, ідентифікували місця масових тортурувань, і, що важливо - оформляли всі свідоцтва у належному форматі, як того вимагає Гаагський трибунал.
Українська влада - ніяк не сприяла цій волонтерській групі. Госєвська, по суті, згорнула роботу на якомусь етапі, була презентація результатів, у вузькому колі депутатів і СБУ, без широкого розголосу. Мабуть, АП вважала тему нецікавою і непотрібною. І наші демократичні журналюшки - синхронно з АП, що не дивно. Здається, екземпляр матеріалів переданий СБУ, комплект був, також, поданий до Гаагського трибуналу, начебто, його там почали досліджувати, але тиша панує просто видатна з цього приводу.
Що справді тоді сталося - самі полонені казали, що побиття і т.д. - припинилися, як системне явище, протягом, приблизно, тижня після презентації доповіді Госєвської. Тобто, якби наша влада, СБУ, Пєцік, ВР, омбутсмен, бляць - щось робили, якось швидше телилися раніше, то припинити тортури і калічення можна було би, практично, від початку.
Але цього не було зроблено, аж поки не втрутилася волонтерська група пані Госєвської, власним коштом, на власний ризик і власну відповідальність. .
А тепер пєціки, переблимавши, намагаються приватизувати доробок добровольців і волонтерів, і видати за власні досягнення, і гуттаперчева Геращенчиха намагається свою роль експедитора, заднім числом, видати за визначну, провідну, і спасительну. Прізвище і роль Госєвської - вже взагалі не згадуються. ЇЇ, мабуть, теж, вже ніби і не було.
От, питання, а чи після ознайомлення зі звітом Госєвської, хтось із української влади, наприклад, СБУ, чи офіс омбутсмена, чи якась парламентська комісія, чи хоча би якась привладна сцукка - продовжили ту роботу ??? Просто цікаво, ТАК, чи НІ ??? Чи скалічено тортурами, згвалтовано кількасот, кількадесят чоловік - ну, нехай так і буде ??? Їхнє завдання - загинути, як вважає Мафіоз. А якщо то були добровольці - то їх взагалі не було і нема. Майже, як "іхтамнєтов" на тому боці. І війни нема, бо де ж вона, коли воюють "іхтамнєти" з тими, кого офіційно - не було і нема? Звіт Госєвської, отже, поховали, і зверху привалили важкою брилою. І всіх, хто брав у цьому участь, я вважатиму конченими брудними суками.
Зрозуміло, на такому тлі, дещо інакше виглядає і Ліпєцька фабрика, і вояж Усика, і контрабас, і РПЦ, і всі мишебратья, адіннарот, і значно важче "зупиняти війну".
"21.02.16 11:28 Благодаря работе минских групп прекратились пытки заложников, - Ирина Геращенко......
"Из важного (и это действительно пусть небольшое, но значимое достижение Минске, которое отмечают и сами экс-заложники): после работы минских групп прекратились пытки заложников. Это еще раз подтверждает, насколько важно публичное внимание к теме пленных", - написала И.Геращенко....."
Источник: https://censor.net.ua/n375443
А оце - свіженьке:
"23.07.18 10:41 У всех освобожденных из плена наемников РФ были травмы головы, 12 человек признались, что их насиловали, - Геращенко......
""У меня есть справка от врачей – у всех освобожденных были черепно-мозговые травмы. Их пытали, били по голове. Двенадцать сознались в сексуальных изнасилованиях", - рассказала Геращенко...."
Источник: https://censor.net.ua/n3077881
Всі ці одкровення з великими очима - брехня і спроба приватизувати чужі досягнення. Бо, як навправді, то скандал через тортурування полонених українців вибухнув без всякої участі Геращенчихи & Co. Це зробила депутат польського Сейму, пані Госєвська, зі своєю групою спеціалістів, колишніх поліцейських, експертів - криміналістів, психологів. Це вони, власним коштом, і на власний ризик, їздили по прифронтовій зоні, намагалися говорити з колишніми полоненими, ідентифікували місця масових тортурувань, і, що важливо - оформляли всі свідоцтва у належному форматі, як того вимагає Гаагський трибунал.
Українська влада - ніяк не сприяла цій волонтерській групі. Госєвська, по суті, згорнула роботу на якомусь етапі, була презентація результатів, у вузькому колі депутатів і СБУ, без широкого розголосу. Мабуть, АП вважала тему нецікавою і непотрібною. І наші демократичні журналюшки - синхронно з АП, що не дивно. Здається, екземпляр матеріалів переданий СБУ, комплект був, також, поданий до Гаагського трибуналу, начебто, його там почали досліджувати, але тиша панує просто видатна з цього приводу.
Що справді тоді сталося - самі полонені казали, що побиття і т.д. - припинилися, як системне явище, протягом, приблизно, тижня після презентації доповіді Госєвської. Тобто, якби наша влада, СБУ, Пєцік, ВР, омбутсмен, бляць - щось робили, якось швидше телилися раніше, то припинити тортури і калічення можна було би, практично, від початку.
Але цього не було зроблено, аж поки не втрутилася волонтерська група пані Госєвської, власним коштом, на власний ризик і власну відповідальність. .
А тепер пєціки, переблимавши, намагаються приватизувати доробок добровольців і волонтерів, і видати за власні досягнення, і гуттаперчева Геращенчиха намагається свою роль експедитора, заднім числом, видати за визначну, провідну, і спасительну. Прізвище і роль Госєвської - вже взагалі не згадуються. ЇЇ, мабуть, теж, вже ніби і не було.
От, питання, а чи після ознайомлення зі звітом Госєвської, хтось із української влади, наприклад, СБУ, чи офіс омбутсмена, чи якась парламентська комісія, чи хоча би якась привладна сцукка - продовжили ту роботу ??? Просто цікаво, ТАК, чи НІ ??? Чи скалічено тортурами, згвалтовано кількасот, кількадесят чоловік - ну, нехай так і буде ??? Їхнє завдання - загинути, як вважає Мафіоз. А якщо то були добровольці - то їх взагалі не було і нема. Майже, як "іхтамнєтов" на тому боці. І війни нема, бо де ж вона, коли воюють "іхтамнєти" з тими, кого офіційно - не було і нема? Звіт Госєвської, отже, поховали, і зверху привалили важкою брилою. І всіх, хто брав у цьому участь, я вважатиму конченими брудними суками.
Зрозуміло, на такому тлі, дещо інакше виглядає і Ліпєцька фабрика, і вояж Усика, і контрабас, і РПЦ, і всі мишебратья, адіннарот, і значно важче "зупиняти війну".
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
У Європарламенті відбудеться презентація доповіді про воєнні злочини Росії на сході України і розвінчання міфів про те, що на Донбасі проти українців воюють лише місцеві сепаратисти. Про мету публікації цієї доповіді в інтерв'ю Укрінформу розповіла її співавтор, депутат Сейму, заступник голови комісії нижньої палати польського парламенту у закордонних справах Малгожата Госєвська.
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/1 ... sejmu.html
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/1 ... sejmu.html
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
"........Доповідь «Російські воєнні злочини в Україні в 2014 році» складено на базі понад 60 інтерв'ю, які польські та українські волонтери провели з полоненими. У них вони розповідають, серед іншого, про фізичні і психічні тортури, вбивства, до яких мали стосунок росіяни........"
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/news/deputat-seymu-g ... 00198.html
".......Доповідь про злочини росіян, скоєні на Донбасі в 2014 році, передано до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Про це повідомила депутат польського Сейму, заступник голови комісії нижньої палати парламенту у закордонних справах Малгожата Госєвська на своїй сторінці у Facebook.
"Докази російських воєнних злочинів, скоєних в Україні, подано. Деталі згодом", - написала Госєвська.
https://www.pravda.com.ua/news/2016/04/22/7106448/
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/news/deputat-seymu-g ... 00198.html
".......Доповідь про злочини росіян, скоєні на Донбасі в 2014 році, передано до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
Про це повідомила депутат польського Сейму, заступник голови комісії нижньої палати парламенту у закордонних справах Малгожата Госєвська на своїй сторінці у Facebook.
"Докази російських воєнних злочинів, скоєних в Україні, подано. Деталі згодом", - написала Госєвська.
https://www.pravda.com.ua/news/2016/04/22/7106448/
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
Ярош, походу, побіг домовлятися з Наєвим, будучи визваний.
Я не все розумію в цьому житті, але нащо мізинцю щось обговорювати з середнім пальцем ???
В чому прікол ??? Показуха. Картинка для ТБ і сайтів, "добровольці домовилися з Наєвим".
А потім будуть знищувати і пресувати всіх решта. Як посадили вже 8200, і розпочали справи на 20100.
Ярош - картонний дурілка. Він не може не розуміти, в якій ролі його грають.
Ці гниди ще повидають добровольців кацапам, аж бігом. Не вперше, вже є досвід.
Донік розповідає, як треба вербовку віддати від військкоматів бригадам, цікавіше агітувати, вести системну роботу.
Знищення добровольців і волонтерів - оце вся їхня системна робота. Вони нічого не здатні створити. Зараз будуть мавпувати систему вербовки "Азова", спишуть на це якісь скажені гроші.
Якщо добровольців остаточно випруть з фронту, то напруга в окопній війні знизиться. Добровольці забезпечували снайперські обстріли, викрадання сєпарів, вибухи в ближньому тилу, і подібну двіжуху. Настане тиша і спокій, як на Чонгарі. Ніхто не буде турбувати спокій окупантів, саме так, як хочуть Пєцік з Путіним. Наєв ходитиме брататися з Захарченком, домовляться, як фури проїжджатимуть лінію фронту.
Пєцік, фактично, забороняє, відбирає в українців можливості воювати, відвойовувати свою землю. Порушує Конституцію, бессарабський гастролер.
Я не все розумію в цьому житті, але нащо мізинцю щось обговорювати з середнім пальцем ???
В чому прікол ??? Показуха. Картинка для ТБ і сайтів, "добровольці домовилися з Наєвим".
А потім будуть знищувати і пресувати всіх решта. Як посадили вже 8200, і розпочали справи на 20100.
Ярош - картонний дурілка. Він не може не розуміти, в якій ролі його грають.
Ці гниди ще повидають добровольців кацапам, аж бігом. Не вперше, вже є досвід.
Донік розповідає, як треба вербовку віддати від військкоматів бригадам, цікавіше агітувати, вести системну роботу.
Знищення добровольців і волонтерів - оце вся їхня системна робота. Вони нічого не здатні створити. Зараз будуть мавпувати систему вербовки "Азова", спишуть на це якісь скажені гроші.
Якщо добровольців остаточно випруть з фронту, то напруга в окопній війні знизиться. Добровольці забезпечували снайперські обстріли, викрадання сєпарів, вибухи в ближньому тилу, і подібну двіжуху. Настане тиша і спокій, як на Чонгарі. Ніхто не буде турбувати спокій окупантів, саме так, як хочуть Пєцік з Путіним. Наєв ходитиме брататися з Захарченком, домовляться, як фури проїжджатимуть лінію фронту.
Пєцік, фактично, забороняє, відбирає в українців можливості воювати, відвойовувати свою землю. Порушує Конституцію, бессарабський гастролер.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
stan700 писав: ↑
Виктория_Правды
@pravda_1
Вот и хорошо, вот и славненько, договорились!
ДУК и УДА будут оформлены резервом ВСУ на всей неподконтрольной территории Донбасса........ с правом....
Да, со всеми правами Патриотов Украины во время войны!
За исключением получения в собственность со скидкой рабов Шишкостана....
Парадна шоколадна реляція. Чергова, 100500-та. Як буде на ділі - побачимо.
Участь в голосуванні - є формою колаборації
Re: ВІЙНА
25.07.18 13:25 Комбат первого батальона 93-й бригады подполковник Богдан Дмитрук: "Если будет наступление, я даю гарантию, что мы сможем задержать врага на наших позициях. Главное, чтобы было кому воевать дальше, за нами"
В.Ясинская
Командир 1 батальона 93 бригады Богдан Дмитрук родился в Никополе. По образованию – военный, учился в Харьковском военном университете. В 2011 году в звании майора ушел из армии, по его же словам, из-за того, что она начала разваливаться. До 2014 года занимался частным бизнесом.
https://censor.net.ua/resonance/3077200 ... u#comments