M_M писав: ↑
Якщо щось триває місяцями, люди, як і тварини, звикають до цього щось, пристосовуються до нових умов. Або мігрують. Або вмирають.
Дивно. Я вважаю, що під час війни люди, перебуваючи у НЕНОРМАЛЬНОМУ, сиріч стресовому, стані, з усіх сил намагаюцця перемогти (для чого й передбачений стресовий стан), щоб встановити НОРМАЛЬНЕ життя.
M_M писав: ↑
В Ізраїлі озброєна автоматом людина давно нікого не шонує. У Києві вже півроку як до цього звикли. Це стало нормою.
Фігово, що людина із автоматичною зброєю стала нормою. Не дай Бог нам такої "ізраїльської норми". До речі, повертаючись до наших баранів - от Ізраїль. Націоналістична держава. Результат - перманентна війна.
M_M писав: ↑
Ненависть до ворога - це зрозуміло. Інстинкт самозбереження.
От що мені подобаєцця, так це залізобетонна впевненість, із котрою ти викладаєш абсолютно відфонарні сентенції. Так-таки й "інстинкт"? А інстинкти передаюцця через телевізор?
M_M писав: ↑
А от що робити зі зміною почуттів до дітей ворога... Зараз вони нікому не загрожують. Тільки вчаться у своїх батьків. Але ж повзрослішають... І візьмуться продовжувати "справу" батьків.
Діти не винні? То як вберегти своїх дітей від дітей ворога у майбутньому?
Хм. Не знаю. Це свою "антисталінісську" шизу запитуй. Забув? Як там "діти не відповідають за батьків", чи якось так... Тепер до вас, нажаль не через розумово-розсудочну діяльність, а через биту с-ку, починає врешті дещо доходити, хоч і з диким скрипом.... Реальність таки постукала приклАдом у двері, про що я вас, тупих, з десяток років силкувався попередити. Але куди там...